Рішення № 37890777, 01.11.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2011 р. Справа № 18/2650/11

За позовом публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

до квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава

про стягнення 5480,88 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Ваценко І.В.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позов про стягнення 5480 грн. 88 коп. в т.ч. 3451 грн. 83 коп. пені за несвоєчасну оплату поставленої відповідачу електроенергії, 1396 грн. 65 коп. інфляційних, 632 грн. 40 коп. річних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 83).

Відповідач у відзиві № 2544 від 10.10.2011р. позов не визнав посилаючись на те, що Державним бюджетом України для Міністерства оборони не передбачені витрати на оплату штрафних санкцій (а.с. 56).

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив:

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 3451 грн. 83 коп. пені за несвоєчасну оплату поставленої відповідачу електроенергії, 1396 грн. 65 коп. інфляційних, 632 грн. 40 коп. річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 342 від 25.09.2006р. (далі - договір, копія договору - а.с. 7-10).

Згідно умов договору відкрите акціонерне товариство „Сумиобленерго", яке пізніше було перейменоване в публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" (постачальник) зобов'язалося продавати електричну енергію квартирно-експлуатаційному відділу міста Полтави (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1 договору).

Відповідно до п. 1 порядку розрахунків (додаток № 4 до договору) розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються 20 числа кожного місяця та оформлюються актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії.

Згідно п. 3, п. 6 додатку № 4 до договору рахунки на оплату електричної енергії та за перетікання реактивної електроенергії мають бути оплачені споживачем протягом 10 днів з дня отримання.

Позивач стверджує, що він належним чином виконував умови договору, поставляючи відповідачу електроенергію в період з травня 2010 року по липень 2011 року, що підтверджується підписаними обома сторонами актами про обсяги переданої споживачу (спожитою споживачем) електричної енергії (копії актів - в матеріалах справи).

За спожиту електроенергію відповідачу були виставлені до сплати рахунки, які, як зазначає позивач, споживач сплачував частково та несвоєчасно. В зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 3451 грн. 83 коп. пені за несвоєчасну оплату поставленої відповідачу електроенергії, 1396 грн. 65 коп. інфляційних, 632 грн. 40 коп. річних.

Відповідач у відзиві № 2544 від 10.10.2011р. позов не визнав посилаючись на те, що Державним бюджетом України для Міністерства оборони не передбачені витрати на оплату штрафних санкцій (а.с. 56).

Дане твердження відповідача не обґрунтовано нормами чинного законодавства, а тому судом до уваги не приймається.

Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно п.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

В п. 4.2.1. зазначеного вище договору сторони погодились, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 4 „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені визначається в окремому рахунку.

Згідно наданого позивачем розрахунку пені, позивач нарахував пеню в сумі 498 грн. 15 коп. на прострочений борг по спожитій відповідачем активній електроенергії в сумі 74129,60 грн. та реактивній електроенергії в сумі 4331,10 грн., який існував станом на 17.05.2010р. При цьому, позивач не вказав та документально не обґрунтував дату виникнення прострочення заборгованості на вказані суми.

Ухвалою суду від 22.09.2011р. позивача зобов'язано надати суду докладний та обґрунтований розрахунок кожної суми боргу, на яку нараховані річні, інфляційні та пеня з посиланням на докази та поданням доказів, зокрема з зазначенням дати, до якої підлягала сплаті кожна сума боргу.

Позивач не навів та не надав доказів на підтвердження дати, до якої підлягали сплаті заборгованість по спожитій відповідачем активній електроенергії в сумі 74129,60 грн. та реактивній електроенергії в сумі 4331,10 грн., яка існувала станом на 17.05.2010р., про наявність поважних причин неподання таких доказів суду не повідомив.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували додержання позивачем вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України при нарахуванні пені на заборгованість по спожитій відповідачем активній електроенергії в сумі 74129,60 грн. та реактивній електроенергії в сумі 4331,10 грн., яка існувала станом на 17.05.2010р.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в сумі 498 грн. 15 коп. підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо решти пені позивачем надано розрахунок нарахування та оплати за електричну енергію по договору, в якому зазначені дати виписки рахунків, вартість спожитої відповідачем електроенергії по кожному рахунку, дати та суми оплати відповідачем спожитої електроенергії. Дані, зазначені у вказаному розрахунку, підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями рахунків, на звороті яких є відмітка про отримання рахунку представником відповідача та дата отримання, а також копіями реєстрів платіжних документів з банківських виписок (а.с. 64-69, т. 1).

Тобто, наявними у справі матеріалами підтверджується факт прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті використаної електроенергії по вказаних у розрахунку пені рахунках.

Таким чином, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за прострочку виконання зобов'язання по оплаті електроенергії по вказаних у розрахунку пені рахунках, але в розрахунку пені допущені арифметичні помилки..

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що позивачем при обрахуванні суми пені допущено арифметичні помилки. З врахуванням цього стягненню підлягає пеня в сумі 2907 грн. 14 коп.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 2907 грн. 14 коп. В частині стягнення пені в сумі 46 грн. 54 коп. позов задоволенню не підлягає.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків

Вимога позивача про стягнення інфляційних правомірна, але сума інфляційних позивачем завищена. При здійсненні розрахунку інфляційних позивачем не враховані рекомендації Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист ВСУ від 03.04.1997р. № 62-97р). Зокрема, те, що при застосуванні індексу інфляції потрібно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід вважати, що сума боргу, прострочення якої розпочалося і тривало в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період прострочення з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число - то розрахунок розпочинається з наступного місяця.

В зв'язку з цим стягненню підлягають інфляційні в сумі 197 грн. 54 коп.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних підлягає задоволенню частково в сумі 197 грн. 54 коп., в іншій частині стягнення інфляційних позов задоволенню не підлягає.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок річних, суд встановив, що позивачем при обрахуванні суми річних допущено арифметичні помилки. З врахуванням цього стягненню підлягають річні в сумі 624 грн. 09 коп.

Таким чином, позов в частині стягнення річних підлягає задоволенню частково в сумі 624 грн. 09 коп., в іншій частині стягнення річних позов задоволенню не підлягає.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 81 (5), 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтави (36039, м. Полтава, вул. Сінна, 36; п/р 35217006002942 в УДК Полтавської області, МФО 831019, ідентифікаційний код 08377170) на користь публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, 9; п/р № 26001060500505 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 337546, ідентифікаційний код 24000329) 2907 грн. 14 коп. пені, 624 грн. 09 коп. річних, 197 грн. 54 коп. інфляційних, 69 грн. 39 коп. витрат по держмиту, 160 грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в сумі 498 грн. 15 коп. позов залишити без розгляду.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя К.В. Тимошенко

Повне рішення складено 07.11.2011р.