Рішення № 37890408, 17.03.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/116/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2014 Справа № 908/4319/13

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 46

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-СЕРВІС", 69041, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 9, офіс 208

до відповідача 2: приватного підприємства "Діапазон", 69015, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 9

про стягнення 4 775 785,81 грн.

суддя Корсун В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Ключнікова І.М., довіреність від 10.01.14

від відповідача 1: Малахова Г.О., довіреність від 07.03.14 № 07/03/14

від відповідача 2: Малахова Г.О., довіреність від 12.03.14 № 12/03/14

СУТЬ СПОРУ:

30.12.13 до господарського суду з позовною заявою звернулось публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (надалі ПАТ "ДБ Сбербанку Росії") про солідарне стягнення з відповідачів: 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-СЕРВІС" (ТОВ "СТС-СЕРВІС"), 2 - приватного підприємства "Діапазон" (ПП "Діапазон") 4 775 785,81 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 28.08.08 № 20-Н/08/08/ЮО, з якої: 2 576 586,34 грн. - заборгованість зі сплати % за користування кредитом, 1 893 827,21 грн. - пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом, 404 392,88 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом.

30.12.13 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 30.12.13 судом порушено провадження у справі № 908/4319/13 якій присвоєно № провадження 17/116/13, від сторін витребувані документи необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 05.02.14.

Ухвалою від 30.12.13 судом відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" за вих. від 23.12.13 № 8468/4/28-2 про забезпечення позову по справі № 908/4319/13.

Ухвалою від 05.02.14 судом розгляд справи було відкладено на 24.02.14.

В засіданні суду 24.02.14 судом було задоволено клопотання представника позивача:

- від 24.02.14 про ознайомлення в судовому засіданні з текстом заперечення та текстом клопотання ПП "Діапазон" про припинення провадження по справі;

- про продовження строку розгляду справи у зв'язку з необхідністю подачі до суду письмових заперечень на відзив відповідача та заперечень на клопотання про припинення провадження по справі. Строк вирішення спору продовжено на 15 днів - до 15.03.14.

При цьому, враховуючи неявку в судове засідання 24.02.14 представників відповідачів 1, 2 та не виконанням у повному обсязі представниками сторін вимог ухвали суду від 30.12.13 у цій справі судом розгляд справи було відкладено на 17.03.14 об 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 17.03.14 судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання ПП "Діапазон" без номеру та дати про припинення провадження у справі № 908/4319/13 в порядку ч. 2 ст. 80 ГПК України (проти якого заперечив представник позивача, а представник відповідача 1 - підтримав).

Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач 2 зазначив, що раніше господарським судом Запорізької області та місцевими судами м. Запоріжжя вже розглядався спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.08.08 № 20-Н/08/08/ЮО). На підтвердження до клопотання додав:

- рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.08.13 у справі № 335/1122/13-ц2/335/914/2013 за позовом ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

- ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.01.13 про поновлення провадження у справі № 5009/2827/12 (за позовом ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" до відповідачів: 1 - ТОВ "СТС-Сервіс", 2 - ПП "Діапазон" про солідарне стягнення з відповідачів 9352763,95 грн.) та призначення справи до розгляду на 12 год. 00 хв. 13.02.13.

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання суд виходив з того, що рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.08.13 у справі № 335/1122/13-ц2/335/914/2013 стосується фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не є сторонами у справі господарського суду Запорізької області № 908/4319/13.

Крім того, судом, з урахуванням вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, прийнято до уваги той факт, що заявляючи в наведеному вище клопотанні про припинення провадження у справі в порядку ч. 2 ст. 80 ГПК України та вказуючи на те, що раніше господарським судом Запорізької області вже розглядався спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.08.08 № 20-Н/08/08/ЮО) та надавши суду ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.01.13 про поновлення провадження у справі № 5009/2827/12 відповідач 2 в особі уповноваженого представника не надав суду:

- доказів прийняття вказаним судом процесуального рішення у справі № 5009/2827/12 по суті спору

- доказів набрання рішенням у справі № 5009/2827/12 законної сили.

Судом враховано, що станом на 17.03.14 в базі даних діловодство спеціалізованого суду (господарського суду Запорізької області) відсутні відомості про те, що судом прийнято рішення у справі № 5009/2827/12 по суті спору.

У судовому засіданні 17.03.14 представник відповідача 1 заявив клопотання за вих. від 12.03.14 № 12/03/14 про зупинення провадження у справі, яким, в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України, просив суд зупинити провадження у справі № 908/4319/13 за позовом ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" про солідарне стягнення з ТОВ "СТС-СЕРВІС" та ПП "Діапазон" заборгованості за кредитним договором від 28.08.08 № 20-Н/08/08/ЮО до вирішення пов'язаної справи № 908/682/13-г за позовом ТОВ "СТС-СЕРВІС" до ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" про визнання кредитного договору від 28.08.08 № 20-Н/08/08/ЮО недійсним.

Представник позивача проти зазначеного вище клопотання заперечив повністю.

Представник відповідача 2 підтримала вказане клопотання.

Обґрунтовуючи своє клопотання ст. 216 ЦК України та п. 1 ст. 79 ГПК України відповідач 1 в особі уповноваженого представника зазначив, що кредитний договір від 28.08.08 № 20-Н/08/08/ЮО є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, містить суперечливі зобов'язання, які безпідставно збільшують відповідальність постачальника та порушують законні права та охоронювані законом інтереси постачальника та поручителів. А вирішення справи про недійсність кредитного договору і в цілому, або в його частині мають безпосереднє значення для законного та об'єктивного розгляду даної господарської справи.

Розглянувши заявлене клопотання суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до вищенаведеної процесуальної норми пов'язаність справ полягає в тому, що рішення ін. суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предмету позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості позовних вимог.

З підстав викладених вище, а також враховуючи, що:

- провадження у справі № 908/682/13-г, на яку посилається представник відповідача 2 - ТОВ "СТС-СЕРВІС", порушено 19.02.13 і слухання справи № 908/682/13-г було призначено на 20.03.13;

- ухвалою від 11.03.13 господарським судом Запорізької області, на підставі положень ст. 62 ГПК України, було відмовлено у прийнятті позовної заяви ОСОБА_5, який заявляв самостійні вимоги на предмет спору в межах справи № 908/682/13-г за позовом ТОВ "СТС - Сервіс" до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про визнання недійсним кредитного договору № 20-Н/08/08/ЮО;

- ухвалою від 15.03.13 провадження у справі № 908/682/13-г було зупинено до розгляду по суті Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Запорізької області № 908/682/13-г від 11.03.13 про відмову у прийнятті позовної заяви ОСОБА_5 від 11.03.13 та вступу вказаної особи, згідно із положеннями ст. 26 ГПК України, в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в межах справи № 908/682/13-г та повернення матеріалів господарської справи №908/682/13-г з Донецького апеляційного господарського суду;

- ухвалою суду від 25.11.13, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення

провадження у справі, провадження у справі № 908/682/13г було поновлено, судове засідання призначено на 17.12.13;

- 26.11.13 у зв'язку з находженням касаційної скарги №03-682/13 від 22.11.13, справа № 908/682/13-г була надіслана до Донецького апеляційного господарського суду;

- ухвалою від 17.12.13 провадження у господарській справі № 908/682/13-г зупинено до повернення матеріалів справи № 908/682/13-г до господарського суду Запорізької області з Вищого господарського суду України;

- ухвалою від 27.01.14 поновлено провадження у справі № 908/682/13-г з 26.02.14, засідання суду призначено на 26.02.14;

- ухвалою від 11.02.14 господарським судом Запорізької області у зв'язку із надходженням запиту Донецького апеляційного господарського суду № 908/682/13-г від 07.02.14 (надходження касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду) провадження у справі №908/682/13-г зупинено до повернення даної справи з касаційної інстанції;

- положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчать про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом …);

- на протязі періоду із 19.02.13 по 17.03.14 (станом на час розгляду клопотання про зупинення провадження у справі № 908/4319/13), тобто на протязі більше ніж 12 місяців з моменту порушення провадження у справі №908/682/13-г рішення у справі (з підстав не залежних від місцевого господарського суду) не прийнято;

- що господарський суд Запорізької області в ході розгляду справи № 908/4319/13 не є обмеженим у своїй юрисдикції щодо розгляду і вирішення цієї справи по суті спору внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предмету позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості позовних вимог, у зв'язку з чим господарський суд залишив клопотання відповідача 1 за вих. від 12.03.14 № 12/03/14 про зупинення провадження у справі без задоволення.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 17.03.14, на підставі ст.ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про час виготовлення повного рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві від 23.12.13 № 8463/4/28-2, письмових поясненнях, вказував наступне. 28.08.08 між ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" та ТОВ "СТС-СЕРВІС" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08ЮО на виконання умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 10 000 000 грн. Свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами відповідач належним чином не виконав. Отже, за відповідачем виникла заборгованість за спірним договором в розмірі 4 775 785,81 грн., з якої: 2 576 586,34 грн. - заборгованість по нарахованим за період з 14.06.13 по 17.12.13 процентам, 1 809 432,89 грн. - пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом за період з 15.06.12 по 18.12.13 та 389 766,58 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 15.06.12 по 18.12.13. З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "СТС-СЕРВІС" за спірним договором про відкриття кредитної лінії, 28.08.08 між Банком та ПП "Діапазон" (відповідач 2 у цій справі) був укладений договір поруки, за умовами якого відповідач 2 відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і відповідач 1. Як вказував позивач, останнім було направлено на адресу відповідачів 1, 2 повідомлення-вимоги про сплату наявної заборгованості, які залишились останніми без задоволення. З огляду на викладене, позивач просить суд, керуючись ст.ст. 15, 526, 553, 554, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст. 173, 198 ГК України позов задовольнити.

Відповідач 1 у поясненнях за вих. від 14.03.14 № 14/03/14 проти позовних вимог ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" заперечив повністю, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із тим, що вимоги про стягнення суми боргу за спірним кредитним договором розглядаються господарським судом у справі № 5009/2827/12 та Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя у справі № 335/1451/14-г. Відповідач 1 вважає, що є підстави для визнання судом спірного кредитного договору недійсним оскільки договір містить суперечливі зобов'язання, які безпідставно збільшують відповідальність позичальника та порушують законні права та інтереси позичальника та поручителів.

Відповідач 2 у запереченні проти позовних вимог заперечив повністю зазначивши, що із тексту позовної заяви та поданого розрахунку неможливо встановити правильність проведення розрахунку суми позову (при цьому, станом на весь час розгляду справи № 908/4319/13 та станом на час процесуального рішення у цій справі по суті спору відповідач 2 в особі уповноважених представників до матеріалів справи не надав контр розрахунку суми позову, який, на його думку є чи має бути у спірних правовідносинах. Крім того, всупереч вимогам п. 5 ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/4319/13 не надав суду Акту звірки взаємних розрахунків за спірний період за договором про відкриття кредитної лінії від 28.08.08 № 20-Н/08/08/ЮО станом на час розгляду цієї справи господарським судом). Також, відповідач 2 вказує, що є поручителем, а не стороною у кредитному договорі, а тому не має інформації про належне або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому, Банк не підтвердив повноваження особи, яка підписала повідомлення-вимогу, а також не надав взагалі ніякого розрахунку суми боргу. У зв'язку з чим, поручитель не зміг прийняти вимогу до виконання. Відсутність належного повідомлення поручителя є порушенням п. 5 договору поруки від 28.08.08, а також ст. 555 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.08 між закритим акціонерним банком "Дочірній банк СБербанку Росії", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк), і ТОВ "СТС-СЕРВІС" (Позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08ЮО з додатковими угодами за №№ 1-10, за умовами якого (п. 1.1. договору) Банк зобов'язався відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України та надати Позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язався використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, зазначені в ст. 8 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.

У цьому договорі терміном "відновлювальна кредитна лінія" позначається кредитна лінія, за умовами якої після повного або часткового повернення наданого Позичальнику кредиту Банк здійснює на умовах цього договору подальше кредитування Позичальника в межах ліміту, зазначеного в п. 1.2. цього договору, та до настання останнього дня дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.4. цього договору.

Пунктом 1.2. договору в редакції додаткової угоди № 7, сторони визначили строк надання Банком кредитної лінії та її розмір.

Згідно з п. 1.3. договору (в редакції додаткової угоди від 14.06.11 № 9), розмір процентів за користування кредитом складає 18 % річних.

За змістом п. 1.4. договору про відкриття кредитної лінії (в редакції додаткової угоди від 24.03.11 № 7), останній день дії кредитної лінії - 27.08.12.

Кредит надається на поповнення обігових коштів Позичальника (п. 1.5. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що в день підписання цього договору Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок для обліку кредиту.

Відповідно до п. 4.3. договору передбачено, що кредит надається Позичальнику лише до настання останнього дня дії кредитної лінії шляхом одноразового надання кредиту в сумі, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або шляхом надання декількох траншів кредиту, але так, щоб в будь-який момент часу загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала ліміту кредитної лінії. Зобов'язання Банку з надання Позичальнику кредиту за цим договором чинне лише в межах терміну дії банківської ліцензії Банку, виданої Національним банком України.

Умовами п. п. 6.1., 6.2. договору сторони передбачили, що Позичальник зобов'язується сплачувати Банку проценти у розмірі, що зазначений в п. 1.3. цього договору. Проценти нараховуються на суму загальної заборгованості за кредитною лінією.

Проценти, нараховані за місяць відповідно до п. п. 6.1.-6.5. цього договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 17-го та наступних за ним двох робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 6.6. договору в редакції додаткової угоди від 21.10.11 № 10).

У випадку зміни облікової ставки Національного банку України, а також у випадку порушення Позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором, - процентна ставка за користування кредитом в першому випадку збільшується прямо пропорційно збільшенню облікової ставки НБУ, а в другому випадку збільшується на 2% річних, після чого становитиме 20% річних. Зазначеним пунктом Позичальник погоджує зміну процентної ставки, що не потребує укладення додаткової угоди між сторонами цього договору. Про настання подій, наслідком яких стало збільшення процентної ставки за користування кредитом, Банк повідомляє Позичальника письмово із зазначенням дати, з якої змінюється процентна ставка за користування кредитом, але в будь-якому випадку не пізніше ніж за 10 днів до застосування нової процентної ставки за користування кредитом (п. 6.9. в редакції додаткової угоди від 14.06.11 № 9).

Згідно з п. 8.1. договору, Позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту, наданого в межах встановленого ліміту кредитної лінії, таким чином, щоб загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала відповідного розміру ліміту кредитної лінії, визначеного в п. 1.2. цього договору, станом на відповідну дату, з якої ліміт кредитної лінії зменшується.

Цей договір набуває чинності з дати його оформлення в письмовій формі і діє до повного виконання зобов'язань Позичальника по цьому договору (п. 11.3. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або ін. фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" відкрив ТОВ "СТС-СЕРВІС" кредитну лінію на виконання умов договору від 28.08.08 № 20-Н/08/08/ЮО. Факт надання Позичальнику (відповідачу-1) кредитних коштів за спірним договором підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами та не заперечувався представником відповідача 1 в ході розгляду цієї справи.

05.07.12 ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" направлено на адресу ТОВ "СТС-СЕРВІС" повідомлення-вимогу за вих. від 05.07.12 № 2993/4/06-2-2, в якій позивач просить відповідача виконати зобов'язання за договором від 28.08.08 № 20-Н/08/08/ЮО, а саме: сплатити всю суму заборгованості в розмірі 9 352 763,95 грн. в строк не пізніше 10 календарних днів з дня відправлення Банком даного повідомлення.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ч. 2).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1. договору про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08ЮО в редакції додаткової угоди від 21.10.11 № 10, належне виконання Позичальником зобов'язань по цьому договору забезпечується, зокрема, порукою ПП "Діапазон" на повний розмір Позичальника за цим договором.

Згідно із ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1). Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч. 2).

28.08.08 між закритим акціонерним банком "Дочірній банк СБербанку Росії", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії", (Банк) та ПП "Діапазон" (Поручитель) укладено договір поруки з договорами про внесення змін до нього, за умовами якого (п. 2.1. договору поруки в редакції договору про внесення змін від 21.10.11 № 5) забезпечуються наступні зобов'язання Боржника, які випливають з кредитного договору та можуть виникнути в майбутньому за кредитним договором:

- зобов'язання повернути Кредитору кредит, наданий в межах кредитної лінії за кредитним договором з граничним лімітом кредитування 8 587 089,45 грн. (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України), відповідно до графіку, наведеного в ст. 1.2. кредитного договору з кінцевим терміном повернення 27.08.12, а у випадках, передбачених законодавством України та/або кредитним договором та/або цим договором - достроково;

- зобов'язання в строк/и, передбачений/і в кредитному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або основним договором та/або цим договором, - до настання строку/ів, зазначеного/их в кредитному договорі - сплатити/чувати кредитору комісійну винагороду за підтримання вільного залишку ліміту кредитної лінії в розмірі 1% річних від розміру вільного залишку ліміту кредитної лінії (без ПДВ) (…).

Пунктом 4.1. договору поруки сторони передбачили, що Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Поручитель протягом 5-ти днів з дня отримання повідомлення зобов'язаний погасити заборгованість Боржника.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з невиконанням ТОВ "СТС-СЕРВІС" прийнятих на себе зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08ЮО, позивач звернувся до ПП "Діапазон" з повідомленням-вимогою за вих. від 14.05.12 № 68/5/58, в якій просить відповідача 2 сплатити заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08ЮО протягом 5-ти днів з дати отримання цього листа.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 ГК України, у разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2).

Пунктом 3 додатку від 14.06.11 № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08ЮО сторони передбачили, що в разі, якщо протягом звітного періоду кредитовий оборот Позичальника в Банку:

а) дорівнює 90% від загального кредитового обороту за рахунками Позичальника, відкритими станом на дату складання акту звірки, зазначеного в п. 4 цього додатку № 1, Банк буде нараховувати Позичальнику, а останній зобов'язаний сплачувати Банку протягом розрахункового періоду проценти за користування кредитом в розмірі 18% річних;

б) скла менше ніж 90% від загального кредитового обороту за розрахунками Позичальника, відкритими станом на дату складання акту звірки, зазначеного в п. 4 цього додатку № 1, Банк буде нараховувати Позичальнику, а останній зобов'язаний сплачувати Банку протягом розрахункового періоду проценти за користування кредитом в розмірі 20 % річних.

В матеріалах справи наявний акт звірки від 10.04.12 № 41 (додаток № 1 до додаткової угоди від 14.06.11 № 9 до договору про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08ЮО), який підписаний та скріплений відтисками печаток як ПАТ "ДБ Сбербанку Росії", так ТОВ "СТС-СЕРВІС". Так, за змістом акту звірки № 41 сторони підтверджують, що за період з 01.03.12 по 31.03.12 сума всіх надходжень на рахунки, відкриті в Банку становить 69,5% від кредитового обороту Позичальника, який склав 1 402 675,17 грн. У зв'язку з викладеним, на виконання додаткової угоди № 9 від 14.06.11 сторони узгодили, що Банк буде нараховувати Позичальнику проценти за квітень 2012 року за користування кредитом згідно до кредитного договору в розмірі 20 % річних.

Позивачем нараховано проценти за користування кредитом в розмірі 2 576 586,34 грн. за період з 14.06.12 по 17.12.13. Згідно з розрахунком позивача, розмір процентів за користування кредитом становить 20% річних.

Доказів погашення боргу з процентів за користування кредитом в сумі 2 576 586,34 грн. за період з 14.06.12 по 17.12.13 в матеріалах справи відсутні.

Перевіривши доданий позивачем до матеріалів справи розрахунок суми процентів за користування кредитом в розмірі 2 576 586,34 грн. за період з 14.06.12 по 17.12.13 суд знаходить його обґрунтованим, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.1. договору сторони встановили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором, Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожен день прострочення:

а) за несвоєчасне повернення кредиту у строки, які визначені ст. 8 цього договору; (…)

в) за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у строки, які визначені ст. 6 цього договору (…).

Позивачем пред'явлено до стягнення пеню в сумі 1 809 432,89 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості за основним кредитом, що нарахована за період з 15.06.12 по 18.12.13 та пеню в сумі 389 766,58 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом, що нараховано за період з 15.06.12 по 18.12.13.

Факт прострочення основної заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом матеріалами справи доведений.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення ГК України щодо нарахування штрафних санкцій не більше, як за 6 місяців з моменту порушення зобов'язання.

З огляду на викладене, за розрахунком суду, який здійснений з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за основним кредитом становить 1 774 550,79 грн. та пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом складає 381 727,09 грн.

У зв'язку з чим, судом задовольняються вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за основним кредитом в розмірі 1 774 550,79 грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 381 727,09 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені, що нарахована на суму основного боргу з кредиту та процентів за користування кредитом відхиляються через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 68 201,49 грн. покладається на відповідачів 1, 2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 33, 34, 36, 49, 69, 79, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-СЕРВІС" (69041, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 9, офіс 208, код ЄДРПОУ 32440696, п/р 260070132570 в Запорізькому відділенні № 1 АТ «Сбебранк Росії», МФО 320627) та приватного підприємства "Діапазон" (69015, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 9, код ЄДРПОУ 13604515, п/р 260090131959 в Запорізькому відділенні №1 АТ «Сбебранк Росії», МФО 320627) на користь публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01030, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784, рахунок № 3739604 в АТ «Сбебранк Росії», МФО 320627) - 2 576 586 (два мільйони п'ятсот сімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн. 34 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 1 774 550 (один мільйон сімсот сімдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 79 коп. пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом, 381 727 (триста вісімдесят одну тисячу сімсот двадцять сім) грн. 09 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 68 201 (шістдесят вісім тисяч двісті одну) грн. 49 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 25.03.14.

Суддя В.Л. Корсун