Постанова № 37886613, 27.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 р. Справа № 805/3279/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в

особі державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.

Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАР»

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

за податковим боргом зі сплати екологічного податку в розмірі

6456,70 гривень

Прокурор Ворошиловського району м. Донецька звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАР» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом зі сплати екологічного податку в розмірі 6456,70 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «ПАР» перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області. Станом на 07.03.2014 року відповідач має податковий борг у сумі 6456,70 гривень, який узгоджено у встановленому законодавством порядку. Відповідна сума складається з податкового боргу внаслідок несплати узгодженого зобов’язання відповідно до податкової декларації екологічного податку від 11.11.2013 року за 3 квартал 2013 року на суму 6906,44 гривен., частково погашено за рахунок переплати у сумі 449,74 гривень. Відповідачем порушено вимоги ст. 57 Податкового кодексу України. З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією платнику податків надіслана податкова вимога № 13-11 від 27.11.2013 року. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за податковим боргом зі сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 6456,70 гривень.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання від 27 березня 2013 року про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Прокурор також через канцелярію суду надав клопотання від 27 березня 2013 року про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «ПАР», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 32880359, що підтверджується витягом ДП «Інформаційно-ресурсний центр» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 16-19), перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків, що підтверджується повідомленням про взяття на облік (а.с. 7).

11 листопада 2013 року відповідачем надано до податкових органів – спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів податкову декларацію з екологічного податку за звітний податковий період 3 квартал 2013 року, в якій відповідач визначив до сплати збір за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у сумі 6906,44 гривень (а.с. 9-12). Пізніше відповідач зареєструвався на податковому обліку позивача.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно зі статті 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування екологічного податку є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання;

- обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:

o обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією;

o мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Пунктом 250.1 статті 250 Податкового кодексу України для екологічного податку встановлений звітний податковий період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачується податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

- за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах державної податкової служби;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов’язання з екологічного податку з урахуванням переплати в сумі 6456,70 гривень за звітний податковий період – 3 квартал 2013 року не сплачені, що підтверджується карткою особового рахунку платника податків (а.с. 13) та довідкою станом на 17 лютого 2014 року (а.с. 14).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з екологічного податку в сумі 6456,70 гривень.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

27 листопада 2013 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 13-11 на суму податкового боргу 6456,70 гривень, яка одержана головним бухгалтером товариства 27 листопада 2013 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (а.с. 8).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що податкова вимога вважається відкликаною, не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з екологічного податку та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАР» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом зі сплати екологічного податку в розмірі 6456,70 гривень – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «ПАР» (код ЄДРПОУ 32880359) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу зі сплати екологічного податку в розмірі 6456 (шість тисяч чотириста п’ятдесят шість) гривень 70 копійок на користь держави в особі державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 27 березня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.