Ухвала суду № 37884417, 25.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8614/13-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014р. про залишення позову без розгляду, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Укрдержреєстру прав на нерухоме майно, Комунального підприємства «МБТІ та РОН» м.Одеси, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права на реєстрацію договору купівлі-продажу за рішенням суду б/н від 15.02.1991р. на 2/5 частини спадкового нерухомого майна на ім'я ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 - недійсним та скасування реєстрації і всього реєстраційного розділу, зареєстрованої в реєстраційній книзі за №22730 стор.50 з недійсним записом «1121» від 19.10.1990р. про передачу будинку в експлуатацію та права власності на 2/5 нерухомого майна за №22730 стор.50 на ім'я ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, відшкодування матеріальної шкоди у сумі 50000грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013р. ОСОБА_2 звернулась в суд із адміністративним позовом до Укрдержреєстру прав на нерухоме майно, Комунального підприємства «МБТІ та РОН» м.Одеси, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права на реєстрацію договору купівлі-продажу за рішенням суду б/н від 15.02.1991р. на 2/5 частини спадкового нерухомого майна на ім'я ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 - недійсним та скасування реєстрації і всього реєстраційного розділу, зареєстрованої в реєстраційній книзі за №22730 стор.50 з недійсним записом «1121» від 19.10.1990р. про передачу будинку в експлуатацію та права власності на 2/5 нерухомого майна за №22730 стор.50 на ім'я ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, відшкодування матеріальної шкоди у сумі 50000 грн..

Вважаючи, що при подачі позовної заяви пропущений строк для звернення із адміністративним позовом, передбачений ст.99 КАС України, суд першої інстанції своєю ухвалою від 14 січня 2014р. залишив позовні вимоги без розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду змінити відповідно до чинного законодавства, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення скарги, скасування ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, з наступних підстав.

За правилами ч.1 п.3 ст.198КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, яка перешкоджає провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відмовляючи у поновленні строку для звернення до суду за захистом порушеного права та залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанцій виходив з того, що позивачка пропустила визначений ст.99 КАС України строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, оскільки дізналась про порушення своїх прав ще у 2007р., поважних причин пропуску строку не навела.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки при вирішенні питання про прийняття справи до провадження, суд неправильно застосував норми процесуального права.

За правилами ч.2 ст.99КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із адміністративного позову, позивачка звернулась із позовом до суду 18 грудня 2013р., тобто із пропуском шестимісячного строку.

Між тим, як визначено в ч.1 ст.100КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

На підтвердження поважності причин пропуску строку позивачка зазначила, що протягом ряду років розглядається справа про відновлення її порушених спадкових прав (а.с.142).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ще в листопаді 2007р. звернулась до Київського районного суду м.Одеси, постановою якого 21.02.2008р. позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним акт державної приймальної комісії Іллічівського району м.Одеси про прийняття в експлуатацію квартири АДРЕСА_1 затверджений Рішенням виконкому Іллічівської районної ради народних депутатів від 19.10.1990р. №1121. Визнано неправомірним та скасовано Рішення виконкому Іллічівської районної ради народних депутатів від 19.10.1990р. №1121 в частині прийняття в експлуатацію квартири АДРЕСА_1 (а.с.14-16). Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013р. вказана постанова залишена без змін (а.с.46-48).

Таким чином, з викладеного можливо дійти до висновку, що позивачка звернувшись до суду у грудні 2013р. не пропустила строк звернення до суду, оскільки даний позов витікає із вимог, викладених в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013р., якою залишено без змін постанову Київського районного суду м.Одеси від 21.02.2008р.

Крім того, судова колегія зазначає, що в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950р. встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, вставленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Крім того, судова колегія акцентує увагу, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» (22277\93, 27 червня 2000р. §59), правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи, що при вирішенні питання про поновлення строку на звернення до суду та прийняття справи до провадження, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, судова колегія вважає, що ухвалу суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99,100,199,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014р. про залишення адміністративного позову без розгляду - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко