Рішення № 37883829, 25.10.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2011 р. Справа №18/2444/11

За позовом Публічного акціонерного товариства "ЄННІ ФУДЗ", вул. Бугаївська, 3, м. Одеса, Одеська область, 65005

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 76846,37 грн.

Суддя Тимощенко С.М.

Представники сторін:

від позивача: відсутні.

від відповідача: відсутні

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення суми основного боргу в розмірі 56986,62грн. по договору №109/10-д від 16.12.2010р., штрафу - 11417,32грн., інфляційних - 3047,20грн. та 3% річних в розмірі 1011,70грн.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Відповідач повноважного представника в судове засідання вдруге не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвал від 13.09.2011р. та від 04.10.2011р. - у матер.справи), вимог ухвал суду не виконав.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

16.12.2010р. між сторонами був укладений договір №109/10-д (арк.11-14, оригінал оглянуто в засіданні) про діяльність у якості дистриб'ютора, згідно з умовами якого дистриб'ютор (відповідач) за узгодженням з комбінатом (позивач) отримує передбачений умовами договору комплекс прав та обов'язків по продажу у регіоні продукції в узгодженому сторонами об'ємі, маркетингової, рекламної діяльності з метою розширення ринків збуту продукції комбінату (п.2.1 договору). Договір вступає в силу 16.12.2010р. та діє до 31.12.2011р. включно, а в частині платежів - до повного виконання зобов'язань (п.12.2 договору). Згідно додатку №1 до договору (арк.15 справи), умови оплати визначені наступним чином: 21 календарний день з моменту прийняття товару на складі дистриб'ютора.

На виконання умов договору позивач на адресу відповідача відвантажив партії товарів (харчові концентрати) на загальну суму 57 086,62 грн. (видаткова накладна №7297 від 22.12.2010р., №7347 від 28.12.2010р., довіреність №3 від 27.12.2010р. - арк.17-19 справи). Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 01.04.2011р. було оплачено 100,00 грн. Інша сума, а саме - 56 986,62 грн. залишається несплаченою. Саме цю суму основного боргу позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідальність за неналежне виконання умов договору передбачена п.8 договору, а саме: у випадку несвоєчасної оплати за продукцію за умови відстрочки платежу дистриб'ютор сплачує комбінату пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за кожен день прострочки платежу; у разі прострочки більше ніж на 20 календарних днів дистриб'ютор, крім пені, сплачує комбінату штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

На цій підставі позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 4383,52 грн. пені за 6 місяців з моменту, коли зобов'язання мало бути виконано, а також штраф у розмірі 11 417,32 грн. (20% від суми неоплаченого у строк товару).

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував та просить стягнути 3047,20 грн. інфляційних за весь час прострочення (станом на 30.06.2011р.) та 1011,70 грн. річних (станом на 19.08.2011р.).

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі матеріалів справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Пункт 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Умовами укладеного договору, а саме п. 8.2, 8.3 договору, сторони встановили, що при порушенні строків оплати товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки, а також у разі прострочки платежу більше ніж на 20 днів - штраф в розмірі 20 % від суми заборгованості.

Тобто, сторонами спору при укладенні договору передбачено правові наслідки порушення відповідачем строків оплати отриманого від позивача товару.

Тому одночасне застосування штрафу та пені у даному випадку не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.

Положеннями статей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом здійснено перерахунок пені та штрафу, заявлених до стягнення з використанням калькулятора ІПС "Законодавство"; за результатами перерахунку суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом також перераховано заявлений до стягнення розмір інфляційних та річних; позовні вимоги у цій частині також є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних заперечень проти позову чи доказів сплати заборгованості не надав.

Відповідно до вимог ст.82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками процесу, а також доказів, витребуваних судом, у нарадчій кімнаті.

На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, відповідачем не оспорюються, а тому підлягають задоволенню. Судові витрати, понесені Позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача .

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1, інші реквізити невідомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Єнні Фудз" (65005, м. Одеса, вул.Бугаївська,3, р/р №26007312192301 в АБ "Південний", м. Одеса, МФО 328209, ідент.код 00374156) 56986,62грн. основного боргу, штрафу - 11417,32грн., інфляційних - 3047,20грн. та 3% річних в розмірі 1011,70грн., 768,46 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тимощенко О.М.