Рішення № 37883774, 17.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/902/14

17.03.14

За позовом Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі

Конотопського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№ 130)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Далі Тімбер»

Про стягнення 26 833,61 грн.

Судця Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

прокурор: Некрасов О.М. - посвідчення № 002627

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Конотопський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Конотопського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Далі Тімбер» про стягнення 26 822,61 грн.

Ухвалою суду від 27.01.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.02.2014 року.

Представник позивача до канцелярії суду частково подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а в судовому засіданні 14.02.2014 року подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких, позовні вимоги підтримав.

Прокурор у даному судовому засіданні надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 14.02.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 17.03.2014 р.

В судовому засіданні 17.03.2014 року прокурор надав усні пояснення по суті позовних вимог відповідно до яких просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача та відповідача в судове засідання 17.03.2014 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.03.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Далі Тімбер» (замовник) та Конотопським виправним центром управлінням Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області (виконавець) було укладено договір про надання послуг у вигляді робочої сили з числа спецконтингенту (засуджених) № 118, відповідно до п. 1.1 якого протягом дії даного договору виконавець зобов’язується надавати замовнику працівників з числа спецконтингенту (засуджених), які відбувають покарання у вигляді обмеження волі, для виконання робіт. Кількість працівників, час та місце проведення робіт вказується в заявках замовника.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2 договору, якість роботи, які виконуються по даному договору, повинна відповідати вимогам замовника.

Згідно з п. 4 договору, заробітна плата працівникам-засудженим нараховується виконавцем на підставі табелю обліку робочого часу та наряду, який заповнюється замовником та надається до бухгалтерії виконавця в термін до 25 числа поточного місяця.

Оплата праці засудженим проводиться у відповідності до тарифних ставок (розцінок) розрахованих у відповідності до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Тарифні ставки (розцінки) в обов’язковому порядку переглядаються при зміні законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Вартість одного дня роботи засудженого становить засудженого становить 82,5 грн.. в тому числі - заробітна плата 55,00 грн. у відповідності до п. 7 пп.5 Постанови КПУ № 653 від 22.02.1999 р. «Про заходи забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань» на заробітну плату працівників - засуджених проводиться нарахування у розмірі 50 %, які вносяться на собівартість виконаних робіт замовника.

Замовник проводить оплату суми вартості наданих послуг у вигляді робочої сили, шляхом перерахування коштів на р/р виконавця, протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків на підставі табелю обліку робочого часу.

Умовами п. 6 договору вставлено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що у період з травня 2012 р. по липень 2012 р. позивачем були надані послуги на суму 26 822,61 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними представниками та скріплені печатками сторін. В свою чергу відповідачем не були оплачені надані послуги, у зв’язку з чим заборгованість останнього станом складає 26 822,61 грн.

Враховуючи вищенаведене, прокурор звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 26 822,61 грн. заборгованості за договором про надання послуг у вигляді робочої сили з числа спецконтингенту (засуджених) № 118 від 25.04.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підставі

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з п. 4 договору, замовник проводить оплату суми вартості наданих послуг у вигляді робочої сили, шляхом перерахування коштів на р/р виконавця, протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків на підставі табелю обліку робочого часу.

Відповідно до п. 6 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 р.

У зв’язку з тим, що строк дії договору був встановлений до 31.12.2012 р., то і оплата наданих послуг мала бути здійснена до кінця дії договору, тобто до 31.12.2012 р.

Як вже було встановлено судом, у період з травня 2012 р. по липень 2012 р. позивачем були надані відповідачу послуги на суму 26 822,61 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними представниками та скріплені печатками сторін. В свою чергу відповідачем не були оплачені надані послуги, у зв’язку з чим заборгованість останнього перед позивачем складає 26 822,61 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг передбачених умовами договору про надання послуг у вигляді робочої сили з числа спецконтингенту (засуджених) № 118 від 25.04.2012 р., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 26 822,61 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32,33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Далі Тімбер» (місцезнаходження: 01004, м. Київ, Печерський р-н, вул. Червоноармійська, 17, офіс 16, кімната 6, код ЄДРПОУ 38149086) на користь Конотопського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№ 130) (місцезнаходження: 41600, Сумська обл., м. Конотоп, вул. Батуринська, 2, код ЄДРПОУ 08565109) 26 822 (двадцять шість тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 61 коп. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженого відповідальністю «Далі Тімбер» (місцезнаходження: 03022, м. Київ, Печерський р-н, вул. Червоноармійська, 17, офіс 16, кімната 6, код ЄДРПОУ 38149086) на користь Державного бюджету України 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

24.03.2014 р.

Суддя Спичак О.М.