Рішення № 37883762, 25.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3698/14 25.03.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Мазур В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат», м.Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «Казахская фармацевтическая компания «МЕДСЕРВИС ПЛЮС», Республіка Казахстан

про: стягнення 261 210,52 доларів США

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Задорожна Л.Г. (за довір.);

від Відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київмедпрепарат», м.Київ, (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Казахская фармацевтическая компания «МЕДСЕРВИС ПЛЮС», Республіка Казахстан (далі -Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 261 210,52 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за Контрактом №ЕХР-407/13 від 04.07.2013р. внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 3, 4, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 611, 612, 624, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.54, 78 Конвенції ООН про договори купівлі-продажу товарів від 11.08.80р., ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Вирішуючи питання щодо прийняття вказаної позовної заяви до розгляду, судом було враховано наступне:

Відповідно до ч.1, 2 ст.5 Закону України «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Статтею 4 пунктом 2 Багатосторонньої угоди (СНД), Країни - учасниці, від 20.03.1992, "Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

Пунктом 15.2 Контракту №ЕХР-407/13 сторони передбачили, що у випадку якщо Сторони не дійдуть згоди шляхом переговорів, то спір, що виник по цьому Контракту або у зв'язку ним, підлягає передачі на розгляд і кінцеве вирішення в Господарському суді м.Києва.

Враховуючи положення вищезазначених законів, міжнародних угод та умов контракту, укладеного між сторонами, вказаний спір підлягає вирішенню в Господарському суді міста Києва. В зв'язку з цим, Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2014р. порушено провадження справи за №910/3698/14, судове засідання призначене на 25.03.14р.

Позивач у судове засідання 25.03.2014р. з'явився, підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Крім того, подав через відділ діловодства документи, витребувані Ухвалою суду від 07.03.2014р.

Відповідач у судове засідання 25.03.2014р. не з'явився, проте через відділ діловодства подав: - Заяву №76 від 18.03.2014р., відповідно до якої визнає позов у повному обсязі і просить суд розглянути його без участі представника Відповідача в найкоротші строки; - Лист №75 від 18.03.2014р. щодо відсутності інших справ про стягнення 261 210,52 доларів США у інших органах чи господарських судах; - Довідку про державну реєстрацію юридичної особи.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України, на достатність представлених позивачем документів та заяви Відповідача щодо розгляду справи без участі його представника, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Київмедпрепарат», м.Київ, (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Казахская фармацевтическая компания «МЕДСЕРВИС ПЛЮС», Республіка Казахстан (Покупець) був укладений Контракт №ЕХР-407/13 від 04.07.2013 р. (надалі-Контракт), згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю на умовах, в об'ємах і в порядку, передбаченому цим Контрактом, медикаменти, у подальшому «Товар» згідно Основної Специфікації, яка є невід'ємною частиною Контракту. Поставка товару здійснюється окремими партіями у відповідності з уточненими і узгодженими сторонами разовими Специфікаціями, які є невід'ємною частиною Контракту, при цьому загальний об'єм товару, вказаний в них, не повинен перевищувати кількість товару, вказаного в основній Специфікації до цього Контракту.

Згідно п.1.2 Контракту Покупець зобов'язаний оплатити товар згідно разових Специфікацій до цього Контракту.

Відповідно до п.2.1 загальна вартість Контракту складає 9 192 229,00 доларів США.

Валюта платежу- долари США (п.2.2. Контракту).

Специфікацією №1 до Контракту сторони дійшли згоду про поставку товару на загальну суму 261 210,52 доларів США.

У відповідності до п.5.1. Контракту оплата за товар, що поставляється здійснюється в доларах США по реквізитам Продавця у наступному порядку: банківський перевід на рахунок Продавця з відстрочкою платежу 60 календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) в м.Києві або авіатранспортної накладної в аеропорту «Бориспіль».

Як передбачено п.п.3.1, 3.2 Контракту, товар поставляється на умовах CIP-Алмати (згідно Міжнародних правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС -2010).

Позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, згідно Специфікації №1 до Контракту, Інвойса №ЕХР-407/13-01-1 на суму 52 950,61 доларів США, та Інвойса №ЕХР-407/13-01-2 на суму 208259,91 доларів США, передав товар Перевізнику, що підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) №0497708 від 16.12.2013р.

Відповідно до електронної митної декларації №100250001/2013/526878 товар пройшов митну процедуру в Україні, а також пройшов митну процедуру в Узбекистані на Митному посту-Ташкент, про що свідчить надана копія вантажної (ввізної) митної декларації №55307/080114/0000238.

Таким чином, оплата за поставлений товар згідно Специфікації №1 до Контракту повинна бути здійснена протягом 60 календарних днів, починаючи з 16.12.2013р.

Проте, в порушення умов Контракту Відповідач не здійснив оплату за товар на суму 261210,52 доларів США.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач визнав позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем Контракт є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, згідно Специфікації №1 до Контракту, Інвойса №ЕХР-407/13-01-1 на суму 52 950,61 доларів США, та Інвойса №ЕХР-407/13-01-2 на суму 208259,91 доларів США, передав товар Перевізнику, що підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) №0497708 від 16.12.2003р.

У відповідності до п.5.1. Контракту оплата за товар, що поставляється здійснюється в доларах США по реквізитам Продавця у наступному порядку: банківський перевід на рахунок Продавця з відстрочкою платежу 60 календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) в м.Києві або авіатранспортної накладної в аеропорту «Бориспіль».

Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання із сплати поставленого товару в порушення умов п.5.1 Контракту.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за поставлений товар підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в частині стягнення суми боргу у розмірі 261 210,52 доларів США.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення суми боргу у розмірі 261 210,52 доларів США.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Казахская фармацевтическая компания «МЕДСЕРВИС ПЛЮС» (місцезнаходження: Республіка Казахстан, м. Алмати, Алмалінський район, вул. Маметової, буд.54, поштовий індекс 050004, бізнес-ідентифікаційний номер БІН 971240001494) на користь Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 139, поштовий індекс 01032, ідентифікаційний код 00480862) основну суму боргу у розмірі 261 210 доларів США 52 цента.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Казахская фармацевтическая компания «МЕДСЕРВИС ПЛЮС» (місцезнаходження: Республіка Казахстан, м. Алмати, Алмалінський район, вул. Маметової, буд.54, поштовий індекс 050004, бізнес-ідентифікаційний номер БІН 971240001494) на користь Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» (місцезнаходження: м.Київ, вул. Саксаганського, 139, поштовий індекс 01032, ідентифікаційний код 00480862) витрати щодо сплати судового збору в розмірі 50 671,71 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 27.03.2014р.

Суддя Н.І. Ягічева