Рішення № 37883724, 26.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.2014 Справа № 905/1558/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «СВІТЛО ШАХТАРЯ», м. Харків

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ШАХТА ІМЕНІ О.Ф. ЗАСЯДЬКА», м. Донецьк

про: стягнення суми основного боргу у розмірі 44232,00грн., індексу інфляції - 353,86грн., 3 % річних - 3210,15грн.

За участю уповноважених представників :

від позивача: Кондратенко Т.В. (за довіреністю № 50-юр від 02.01.2014р.);

від відповідача: Цірка К.О. (за довіреністю № 45/юр від 18.03.2013р.).

СУТЬ СПРАВИ:

Публічного акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «СВІТЛО ШАХТАРЯ», м. Харків звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ШАХТА ІМЕНІ О.Ф. ЗАСЯДЬКА», м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 44232,00грн., індексу інфляції - 353,86грн., 3 % річних - 3210,15грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором № 304/1222 від 15.09.2011р. з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних та індексу інфляції.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: договір № 304/1222 від 15.09.2011р.; протокол розбіжностей до договору від 15.09.2011р. № 304/1222; рахунок-фактуру № 1167 від 15.09.2011р.; товарно-транспортну накладну № 1110 від 15.09.2011р.; довіреність № 6228 від 15.09.2011р.; претензію № 83 від 11.01.2013р.; претензію № 3048 від 07.11.2013р.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: лист № 630 від 20.03.2014р. про направлення акту звірки взаєморозрахунків відповідачу та докази його надіслання; акт звірки; правоустановчі документи; довідку № 642 від 21.03.2014р. про наявність заборгованості; довідку № 652 від 21.03.2014р. про наявність інших договірних відносин із відповідачем; податкову накладну № 109 від 15.09.2011р.; довіреність № 6228 від 15.09.2011р.; товарно-транспортну накладну № 1110 від 15.09.2011р.; витяг з протоколу загальних зборів позивача; наказ № 429/к від 07.03.2014р.

Від відповідача через канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву № 10 від 24.03.2014., у якому останній зазначив, що не має заперечень по суті позову та повідомив, що вазана заборгованість виникла у зв'язку зі складним фінансовим становищем відповідача, на даний час відповідачем вживаються всі можливі заходи щодо погашення заборгованості. Також надав правоустановчі документи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2011р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір № 304/1222 (а.с. 9-10) (далі договір), згідно п.п. 1.1. якого постачальник зобов'язався виготовити та поставити покупцю на умовах дійсного договору продукцію в асортименті, кількості, яка зазначена у специфікації, а покупець зобов'язався оплатити та прийняти продукцію на умовах дійсного договору.

За умов п. 6.1. договору з урахуванням протоколу розбіжностей даний договір набирає чинності з моменту досягнення сторонами угоди по всім істотним умовам, укладання договору та діє до 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків за поставлену продукцію - до повного їх виконання.

Відповідно до положень Закону України «Про акціонерні товариства» 05.12.2011р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, а саме найменування Відкритого акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «СВІТЛО ШАХТАРЯ» було змінено на Публічне акціонерне товариство «ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «СВІТЛО ШАХТАРЯ» (а.с. 33,34, 39).

Сума даного договору складає 44232,00грн. (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору поставка продукції здійснюється у 30-ти денний строк (з можливим скороченим строком виготовлення) від дня надходження 100 % передплати на розрахунковий рахунок постачальника відповідно до виставленого рахунку-фактури та при умові оформлення договору.

У вигляді виключення, за узгодженням сторін, допускається відвантаження продукції без передплати, яку покупець зобов'язаний сплатити по діючому на момент оплати цінам протягом 7 днів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника з дати поставки продукції або з дати виставлення рахунку-фактури на оплату (п. 2.4. договору).

Згідно п. 5.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання якоюсь із сторін прийнятих на себе по дійсному договору зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

У п. 7 договору сторонами була узгоджена специфікація, відповідно до якої позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а саме: проставка СПЦ230.02Л.05.000 у кількості 1 одиниця за ціною 42000,00грн.; болт СПЦ230.02Л.00.009 у кількості 8 одиниць за ціною 180,00грн. (за одиницю); гайка КМ81.02Б-007 у кількості 8 одиниць за ціною 54,00грн. (за одиницю); гайка СП202В.01.003 у кількості 8 одиниць за ціною 45,00грн. (за одиницю) на загальну суму 44232,00грн.

На виконання умов договору № 304/1222 від 15.09.2011р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 1167 від 15.09.2011р. на суму 44232,00грн. (а.с. 12).

15.09.2011р. позивачем було передано товар, а саме: проставка СПЦ230.02Л.05.000 у кількості 1 одиниця; болт СПЦ230.02Л.00.009 у кількості 8 одиниць; гайка КМ81.02Б-007 у кількості 8 одиниць; гайка СП202В.01.003 у кількості 8 одиниць на загальну суму 44232,00грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 1110 від 15.09.2011р. (а.с. 13, 37), податковою накладною № 109 від 15.09.2011р. (а.с. 35). Дана товарно-транспортна накладна № 1110 від 15.09.2011р. була підписана уповноваженим представником відповідача, який діяв на підставі довіреності № 6228 від 15.09.2011р. (а.с.14, 36).

Довіреність № 6228 від 15.09.2011р. видана ОСОБА_5 для отримання від Відкритого акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «СВІТЛО ШАХТАРЯ» цінностей перелічених у товарно-транспортній накладній № 1110 від 15.09.2011р.

Позивач звертався до відповідача із претензіями №83 від 11.03.2013р. з вимогою сплатити грошові кошти у розмірі 44232,00грн. та 3% річних у розмірі 1734,13грн. (а.с. 15-16) та претензією № 3048 від 07.11.2013р. з вимогою сплатити борг за поставлену продукцію у розмірі 44232,00грн. та 3% річних - 2824,78грн. (а.с. 17-18), які не були задоволені останнім.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором № 304/1222 від 15.09.2011р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору № 304/1222 від 15.09.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму. В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір № 304/1222 від 15.09.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати, за яким покупець зобов'язаний сплатити суму за товар в строки, які визначені у п. 2.4. договору.

Наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що отриманням відповідачем за товарно-транспортною накладною № 1110 від 15.09.2011р. товару, у нього виникло зобов'язання з його оплати.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлену продукцію відповідно до умов договору № 304/1222 від 15.09.2011р., за товарно-транспортною накладною № 1110 від 15.09.2011р.

Відповідачем дане у порядку встановлену господарським процесуальним законодавством не спростовано та під час розгляду справи визнано.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

- по-перше, визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

- по-друге, визнання позову здійсненою уповноваженою (а.с. 59) на вчинення такої процесуальної дії особою.

- по-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є лише позивач та відповідач, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 44232,00грн.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання якоюсь із сторін прийнятих на себе по дійсному договору зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3210,15грн. 3% річних та 353,86грн. індексу інфляції.

Суд враховує, що умовами п.п. 2.1., 2.4. договору сторони встановили кінцевий строк оплати, а саме - 100% передплата, а у вигляді виключення, за узгодженням сторін, допускається відвантаження продукції без передплати, яку покупець зобов'язаний сплатити по діючому на момент оплати цінам протягом 7 днів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника з дати поставки продукції або з дати виставлення рахунку-фактури на оплату. Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги - 23.09.2011р.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та індексу інфляції за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку, що позивачем невірно встановлено період нарахування 3 % річних: з 22.09.2011р. по 20.02.2014р. на суму 44232,00грн. у розмірі 3210,15грн., тоді як вірним періодом є з 23.09.2011р. по 20.02.2014р. на суму 44232,00грн. у розмірі 3202,88грн. Тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3202,88грн. та індекс інфляції у розмірі 353,86грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 253, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216-218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «СВІТЛО ШАХТАРЯ», м. Харків (ЄДРПОУ 00165712) до Публічного акціонерного товариства «ШАХТА ІМЕНІ О.Ф. ЗАСЯДЬКА», м. Донецьк (ЄДРПОУ 001746846) про стягнення суми основного боргу у розмірі 44232,00грн., індексу інфляції - 353,86грн., 3 % річних - 3210,15грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ШАХТА ІМЕНІ О.Ф. ЗАСЯДЬКА» (83054, м. Донецьк, проспект Засядька, ЄДРПОУ 001746846) на користь Публічного акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «СВІТЛО ШАХТАРЯ» (61001, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6, ЄДРПОУ 00165712) суму основного боргу у розмірі 44232,00грн., індекс інфляції - 353,86грн., 3 % річних - 3202,88грн., судовий збір у розмірі 1826,72грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.03.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2014р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 14964/14

305-69-11

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу

1 - відповідачу