Рішення № 37883143, 24.03.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 2/754/2373/14

Справа №754/1785/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.

за участю секретаря - Слободянюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача КМР, третя особа: П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1 належала у рівних долях ОСОБА_1, її батьку ОСОБА_2, її матір ОСОБА_3, чоловіку ОСОБА_4 та доньці ОСОБА_5 і сину ОСОБА_6, тобто вказаним особам на праві власності належить по 1/6 частині спірної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_2, після його смерті відкрилась спадщини на належну йому 1/6 частину спірної квартири. Спадкоємцями після його смерті стали його дружина, позивачка та донька ОСОБА_7, 10.11.2008 року вказані особи у нотаріальній конторі отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно яких вони успадкували по 1/18 частині спірної квартири. Отже після смерті ОСОБА_2 , відповідно до вказаних свідоцтв про право власності на житло та свідоцтва про спадщину за законом, ОСОБА_3 стала власником 2/9 частини спірної квартири. 16.10.2009 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_1 вона заповіла своїй доньці. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 померла. Позивачка у передбачений строк звернулася до П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Після спливу строку на прийняття спадщини, позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого вона успадкувала 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 приватизовану ОСОБА_3 за життя разом з іншими співвласниками квартири. Однак, ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину на 1/18 частину спірної квартири, належної спадкодавцеві ОСОБА_3 за життя та отриманої нею у спадщину після смерті ОСОБА_2 видача вказаного свідоцтва зумовлено тим, що відсутня державна реєстрація правовстановлюючого документу на відповідну частину спірної квартири в установленому законом порядку. У зв'язку із чим, позивачка позбавлена можливості оформити свідоцтво про право на спадщину на належну її матері 1/18 частину спірної квартири, чим порушуються її права, як спадкоємця.

В судовому засіданні позивачка та представник позивачки позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з викладених підстав.

Відповідач КМР про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, письмові матеріали справи містять письмові пояснення, вирішення спору віднесли на розсуд суду.

Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала в рівних долях: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_2. Після його смерті спадкоємцями його 1/6 частини квартири стали ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_1, про що свідчать копії свідоцтв про право на спадщину за законом від 10.11.2008 року. Таким чином, кожна із вказаних осіб успадкувала по 1/18 частині квартири АДРЕСА_1.

З пояснень представника позивачки вбачається, що ОСОБА_3 право власності на успадковану 1/18 частину спірної квартири в установленому законом порядку не зареєструвала.

З копії заповіту від 16.10.2009 року вбачається, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 (а.с.15).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді частини квартири АДРЕСА_1.

14 березня 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Державним нотаріусом 01.11.2013 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_1 успадкувала 1/6 частину квартири АДРЕСА_1.

Щодо 1/18 частини спірної квартири державним нотаріусом була винесена постанова від 05.12.2013 року про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/18 частину спірної квартири, через відсутність реєстрації правовстановлюючого документа на відповідну частину квартири, в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, як це передбачено ч. 1 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки факт належності 1/18 частини спірної квартири померлій знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов ОСОБА_1 є підставним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-232 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/18 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Головуючий: