Ухвала суду № 37882022, 27.03.2014, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/320/14-ц

Провадження 2-п/206/3/14

У Х В А Л А

"27" березня 2014 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Сухорукова А.О.,

при секретарі Сядро Г.Г.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 24 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

23 жовтня 2013 року представник ПАТ КБ «Надра» звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

24 грудня 2013 року по вказаній цивільній справі судом було ухвалено заочне рішення.

Рішенням суду позов був задоволений частково, стягнуто солідарно із ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором № 828504/ФЛ від 02 червня 2008 року, що утворилася станом на 13.08.2013 року та складається із: заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 56317,11 доларів США, відсотків за користування кредитом 24469,42 доларів США, пені в розмірі 3229,81 доларів США, що в сумі складає 84016,34 доларів США, що в еквіваленті становить 671542 (шістсот сімдесят одну тисячу п'ятсот сорок дві) грн. 61 коп. Стягнуто в рівних долях із ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3441,00 грн., по 1720 (одній тисячі сімсот двадцять) грн. 50 коп. з кожного. У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів у розмірі 5893,80 долари США відмовлено.

21 січня 2014 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року залишено без змін.

15 січня 2014 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

У своїй заяві заявник посилалась на те, що про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений не був, не мав можливості надати пояснення, подати докази, не мав можливості без допомоги суду забезпечити докази, і на підставі цього, просить суд заочне рішення суду скасувати.

В судове засідання на слухання по справі сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розглянувши доводи, що викладені в заяві ОСОБА_1, суд доходить висновку про те, що в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду необхідно відмовити з огляду на наступне.

Згідно ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В свої заяві про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 не приводить жодних доводів та посилань на докази, якими він буде обґрунтовувати свої заперечення або в чому саме він не згоден із рішення суду. Сам факт неявки в судове засідання не є безумовною підставою для скасування заочного рішення суду.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду було ухвалено на наявних в справі доказах, яким даний аналіз відповідно до норми чинного законодавства. Заперечення, що спростовують правомірність ухваленого судом рішення, ОСОБА_1 не приведені.

За таких обставин, підстав для перегляду та скасування заочного рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року не вбачається.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 232 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 24 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала судді може бути оскаржена в порядку і строках встановлених ст. 293 ЦПК України.

Суддя А.О. Сухоруков