Постанова № 37880018, 28.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2014 року № 826/618/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вірлпул Україна»доІнспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування наказу від 02 грудня 2013 року № 587, рішення від 18 грудня 2013 року № 000071 та постанови від 18 грудня 2013 року № 000111, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вірлпул Україна» (далі - ТОВ «Вірлпул Україна», позивач) з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказу від 02 грудня 2013 року № 587, рішення від 18 грудня 2013 року № 000071 та постанови від 18 грудня 2013 року № 000111.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача не було правової підстави для проведення позапланової перевірки. Окрім цього, висновки Інспекції про наявність порушень законодавства викладені у акті перевірки не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству, а відповідно прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанова про накладення штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві в своїх запереченнях просила суд в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Вірлпул Україна» повністю відмовити, оскільки при винесенні наказу, рішення та постанови діяла в рамках чинного законодавства України.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві на підставі наказу від 02 грудня 2013 року № 587 та направлення від 02 грудня 2013 року № 000400 в період з 11 грудня 2013 року по 16 грудня 2013 року проведено позапланову перевірку характеристик продукції з питань відповідності побутової техніки, що вводиться в обіг ТОВ «Вірлпул Україна» (м. Київ, вул. Шовковична, 42-44) вимогам технічних регламентів, які розповсюджуються на зазначену продукцію та вимогам Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Правилам застосування національного знаку відповідності (затверджені постановою КМУ від 29.11.2001 року № 1599), за результатами якої складено акт від 16 грудня 2013 року № 000219.

На підставі вказаного вище акту перевірки, 18 грудня 2013 року відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, відповідно до якого обмежено надання зазначеної в акті продукції на ринку, шляхом приведення її у відповідність із встановленими вимогами та тимчасово заборонено надання вказаної продукції на ринку, у відповідності із ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Окрім цього, 18 грудня 2013 року, відповідачем також прийнято рішення № 000111 про накладення штрафних санкцій, відповідно до якого за порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до ТОВ «Вірпул Україна» застосовано штраф у розмірі 51 000, 00 грн.

Незгода з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами ТОВ «Вірлпул Україна», виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції регулюються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).

Відповідно до ст. 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам. Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Згідно ч. 1 ст. 10 вказаного Закону ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Відповідно до ч. 5 та 6 Закону № 2735-VI повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

При цьому, відповідно до Переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 р. № 573 входить, зокрема, Держспоживінспекція здійснює нагляд, зокрема, у сфері низьковольтного електричного обладнання та електрообладнання побутового призначення; електромагнітної сумісності обладнання; мийних засобів; безпеки машин та устаткування.

Згідно з п. 2 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 206 від 09.11.2011 року основними завданнями Інспекцій є реалізація повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд; накладення штрафів на суб'єктів господарювання, а також рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами за порушення прав споживачів у випадках, передбачених законодавством.

Частиною першою ст. 11 Закону № 2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

- проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

- вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

- вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Частиною першою ст. 25 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції;

2) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про введення в обіг продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, які можуть завдати такої шкоди (із зазначенням суб'єкта введення в обіг такої продукції, документального підтвердження завдання такої шкоди, опису відповідного недоліку тощо), а також інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано;

3) у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, або в інший спосіб від уповноважених органів інших держав інформації про продукцію, що становить серйозний ризик, якщо її виробник ідентифікований та є резидентом України.

Водночас, суд зазначає, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (ч. 5 ст. 23 вказаного Закону).

Частиною першою ст. 7 до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Зокрема, ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

- найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;

- перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

- дата початку та дата закінчення заходу;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

- підстави для здійснення заходу;

- предмет здійснення заходу;

- інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 02 грудня 2013 року № 587 стали матеріали перевірки характеристик продукції, що реалізується ТОВ «Сав-Дістрибьюшн». Зокрема, вказаною перевіркою, за результатами дослідження декларацій про відповідність вимогам технічних регламентів продукції ТМ «Whirlpool» встановлено, що останні складені з порушенням вимог Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 1149, вимог Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2009 року № 785, вимог Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 року № 787, вимог Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 856.

З урахуванням виявлених порушень, відповідачем зроблено висновок, що зазначена у деклараціях продукція, не відповідає встановленим вимогам, а відтак є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.

Вказане підтверджується наданою відповідачем копією акту № 000195 від 25.11.2013 року перевірки характеристик продукції ТОВ «Сав-Дістрибьюшн».

Таким чином, враховуючи наявність підстав, що свідчать про те, що продукція не відповідає встановленим вимогам до такої продукції, відповідачем було видано наказ від 02 грудня 2013 року № 587 про проведення позапланової перевірки ТОВ «Вірлпул Україна» (м. Київ, вул. Шовковична, 42-44).

З дослідженого під час розгляду справи змісту такого наказу встановлено, що він містить всі необхідні реквізити та відомості, що вимагаються вищевказаними нормами.

Таким чином, вказаний вище наказ від 02 грудня 2013 року № 587 було складено з дотриманням норм податкового законодавства України, у зв'язку із чим у суду підстав для його скасування, немає.

Щодо вимоги про визнання протиправними та скасування рішення від 18 грудня 2013 року № 000071 та постанови від 18 грудня 2013 року № 000111, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 2735-VI під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:

а) наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності;

б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам;

г) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції;

б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам:

- перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом;

- перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Під час проведення перевірки характеристик продукції на підставах, визначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, здійснюється відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Отже, вищевказаними нормами чітко визначено підстави відбору та експертизи зразків продукції, які не поширюються на випадки проведення перевірок відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону № 2735-VI, що має місце у спірних правовідносинах. Відтак, доводи позивача щодо обов'язку відповідача здійснити експертизу, не можуть бути взяті до уваги з підстав зазначених вище.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону № 2735-VI перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Згідно із ч. 7 ст. 23 Закону № 2735-VI під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";

9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відповідно до вказаного вище наказу від 02 грудня 2013 року № 587, предметом перевірки позивача є: перевірка характеристик продукції, яка вводиться в обіг ТОВ «Вірлпул Україна» вимогам технічних регламентів, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», з одержанням для перевірки і відповідно до п. 7 ст. 25 вказаного Закону наступних документів (їх копій): супровідної документації, що додається до продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); висновків експертиз та протоколів випробувань; документів, що дають змогу відстежити ланцюг постачання відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація) та інші документи, визначені в цій статті.

З метою перевірки характеристик продукції та у відповідності з ч. 7 ст. 23 Закону № 2735-VI, відповідачем 02 грудня 2013 року надіслано позивачу лист за № 07-17-03/3300 про надання документів, а саме:

- декларації про відповідність, супровідної документації, що додається до продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

- загального опису продукції та схем (креслень) конструкції виробу;

- повного складу технічної продукції, яка має надавати можливість оцінити відповідність електрообладнання вимогам Технічного регламенту, та наскільки це стосується такого оцінювання, включаючи проектування, виробництво та функціонування електрообладнання (загальний опис електрообладнання, загальні конструкторські та виробничі креслення електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо);

- описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання;

- перелік стандартів, які повністю або частково застосовано;

- описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти не було застосовано;

- результати виконаних проектних розрахунків;

- результати проведених перевірок, тощо;

- протоколи випробувань на відповідну продукцію передбачену технічним регламентом;

- документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

- висновки експертиз та протоколи випробовувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

- документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товаро-супровідна документація тощо);

- інші документи, матеріали та звернення.

13 грудня 2013 року позивачем надано на вказаний запит частину витребуваної документації, а саме: декларації про відповідність технічним регламентам та необхідні сертифікати відповідності, інструкції з експлуатації продукції та зазначено, що інша частина технічної документації щодо продукції потребує перекладу з англійської мови на українську, та зважаючи на її великий обсяг, може бути надано пізніше.

За результатами аналізу наданих позивачем документів відповідачем було встановлено, що ТОВ «Вірлпул» не надано технічну документацію, обсяг якої визначений Технічними регламентами, встановленими до неї.

Зокрема, щодо продукції:

- поверхні варочної газової ТМ «Whirlpool» АКR 350, АКR 351, АКR 360, АКR 361, АКR 363, АКМ 516, АКМ 528 не надано: загальні конструкторські та виробничі креслення; електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; звіт про випробування приладу; інструкції з електромонтажу; перелік стандартів, які повністю чи частково застосовано та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти було не застосовано; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо наявність яких, передбачена Технічним регламентом приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 856, Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2009 року № 785, Технічним регламентом безпеки низьковольтного обладнання, постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 1149 та надані на вказану продукцію декларації про відповідність від 31.10.2013 року складені з порушенням вимог до форми декларацій, які затверджені Технічними регламентами;

- холодильники ТМ «Whirlpool» WBV 3327, WBV 3699, WBV 3398, WТЕ 3113, WВЕ 3321, WВЕ 3325, WВЕ 3625, WТV 4225, WТV 4125, WТV 4536, WВЕ 3677, WВС 36992, WВА 36992, WВА 4398, WВА 4328, АRС 4020, АRС 8140, АRТ 471, АRС 8120, АRС 4138, АRС 4198, АRС 4208, АRС 4178, АRТ 489, АRТ 483, АRТ 466, WТV 45972, WТЕ 3111, АRТ 481, WВА 33872, WВА 33992, WВА 3699, WВА 3399, WВА 3398, WВА 3387, WВА 3327, WТV 4235, WВА 43982, WBV 3387 не надано: загальні конструкторські та виробничі креслення; електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; звіт про випробування приладу; інструкції з електромонтажу; перелік стандартів, які повністю чи частково застосовано та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти було не застосовано; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо наявність яких, передбачена Технічним регламентом безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 1149, Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2009 року № 785, Технічним регламентом максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 року № 787, Технічним регламентом приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 856, Технічним регламентом енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 року № 5. Окрім цього, надані форми декларацій UA.00l.D.00901-11 від 31.01.2011p; UA.00l.D.00056-09 від 31.12.2009р; UA.001.D.00057-09 від 31.12.2009р; UA.001.D.00051-09 від 31.12.2009р; UA.001.D.00052-09 від 31.12.2009р; UA.001.D.00053-09 від 31.12.2009р; UA.001.D.00055-09 від 31.12.2009р; UA.00l.D.00054-09 від 31.12.2009р; UA.001.D.02456-11 від 17.06.2011р; UA.00l.D.00040-09 від 31.12.2009р; UA.001.D.00039-09 від 31.12.2009р; UA.011.D.00572-13 від 29.04.2013р; UA.011.D.00572/1-13 від 29.04.2013р; б/н від 25.11.2013р (щодо технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами); UA.001.D.00589-11 від 04.01.2011; UA.001.D.00038-09 від 31.12.2009р; б/н від 25.11.2013 р.; б/н від 17.04.2013р (щодо технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання); б/н від 17.04.2013 р (щодо технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання) UA.001.D.09997-13 від 23.04.2013р. не відповідають, формам, які затверджені вказаними вище Регламентами, а саме: у графі декларацій «повне найменування суб'єкта господарювання (виробника або уповноваженого представника,який декларує відповідність продукції) та його місцезнаходження» зазначено назву суб'єкта господарювання (не резидента України). Водночас, форми декларацій UA.001.D.00901-11 від 31.01.2011р; UA.001.D.00589-11 від 04.01.201l p.; UA.060.D.1604-13 від 04.04.2013р. не відповідають, формам, які затверджені вказаних вище Регламентів, а саме форми декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 р. № 1149), Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2009 р. № 785) відрізняються, що унеможливлює складання однієї декларації про відповідність обом Технічним регламентам одночасно.

- шафи духової електричної ТМ «Whirlpool» АКР 288, АКР 290 не надано: загальні конструкторські та виробничі креслення; електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; звіт про випробування приладу; інструкції з електромонтажу; перелік стандартів, які повністю чи частково застосовано та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти було не застосовано; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо наявність яких, передбачена Технічним регламентом безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 1149, Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2009 року № 785 та надані на вказану продукцію декларації про відповідність від 31.10.2013 року складені з порушенням вимог до форми декларацій, які затверджені Технічними регламентами. Окрім цього, у зв'язку з тим, що у графі декларацій «повне найменування суб'єкта господарювання (виробника або уповноваженого представника, який декларує відповідність продукції) та його місцезнаходження» зазначено назву суб'єкта господарювання (не резидента України), декларація про відповідність від 31.10.2013 б/н складена з порушенням вимог до форми декларацій, які затверджені Технічними регламентами, дія яких розповсюджується на зазначену продукцію,

- пральні машини ТМ «Whirlpool» тип D 400 моделі АWS 51001/***, тип D 400 моделі АWS 510011/***, тип D 400 моделі АWS 61212/***, тип D 400 моделі АWS 61012/***, тип D 400 моделі АWS 63013/***, тип D 400 моделі АWS 63213/***, тип DТ 350 моделі АWS 7515/1, тип DТ 350 моделі АWS 6316/1, тип DТ 350 моделі АWS 6377/1, тип DТ 350 моделі АWS 6415/1, тип DТ 350 моделі АWS 6516/* не надано: загальні конструкторські та виробничі креслення; електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; звіт про випробування приладу; інструкції з електромонтажу; перелік стандартів, які повністю чи частково застосовано та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти було не застосовано; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо наявність яких, передбачена Технічним регламентом безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 1149, Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2009 року № 785 та надані на вказану продукцію декларації про відповідність складені з порушенням вимог до форми декларацій, які затверджені Технічними регламентам. Окрім цього, у зв'язку з тим, що у графі декларації «повне найменування суб'єкта господарювання (виробника або уповноваженого представника, який декларує відповідність продукції) та його місцезнаходження» зазначено назву суб'єкта господарювання (не резидента України), декларації про відповідність (реєстраційний номер UA.001.D. 08755-12 від 07.12.2012, UA.001.D. 0291411 від 27.07.2011 р., UA.001.D. 00657 від 12.01.2011 р.) складені з порушенням вимог до форми декларації, які затверджені до неї вказаними вище Технічними регламентами, що дає підстави вважати, що національний знак відповідності на вказану вище продукцію нанесено з порушенням вимог Правил застосування національного знака відповідності (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 p. № 1599);

- духовки електричної вбудови ТМ «Whirlpool» типу FXZM6 моделі АКР 137/*, типу FXZM6 моделі АКР 138/**, типу FXZM6 моделі АКР 139/**, типу FXZM6 моделі АКР 560/** не надано не надано: загальні конструкторські та виробничі креслення; електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; звіт про випробування приладу; інструкції з електромонтажу; перелік стандартів, які повністю чи частково застосовано та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти було не застосовано; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо наявність яких, передбачена Технічним регламентом безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 1149, Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2009 року № 785. Окрім цього, у зв'язку з тим, що у графі декларації «повне найменування суб'єкта господарювання (виробника або уповноваженого представника, який декларує відповідність продукції) та його місцезнаходження» зазначено назву суб'єкта господарювання (не резидента України), декларація про відповідність (реєстраційний номер UA.001.D. 07995-12 від 18.09.2012) складена з порушенням вимог до форми декларації, які затверджені до неї вказаними вище Технічними регламентами;

- газоелектричної варочної поверхні вбудованої ТМ «Whirlpool» АКР 352, АКР 353не надано не надано: загальні конструкторські та виробничі креслення; електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; звіт про випробування приладу; інструкції з електромонтажу; перелік стандартів, які повністю чи частково застосовано та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти було не застосовано; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо наявність яких, передбачена Технічним регламентом безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 1149, Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2009 року № 785 та надані на вказану продукцію декларації про відповідність складені з порушенням вимог до форми декларацій, які затверджені Технічними регламентам.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 року № 3164-IV встановлено, що відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою.

Вимоги технічних регламентів поширюються на товари вітчизняного та іноземного походження незалежно від їх походження (п. 3 ч. 4 ст. 13 Закону).

При цьому, відповідно до п.п. 3, 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 1149 від 29.10.2009 року передбачено, що введення в обіг низьковольтного електричного обладнання (далі - електрообладнання) можливе тільки в разі, коли воно не загрожує безпеці людей, свійських тварин або майна за умови належного встановлення, обслуговування та використання за призначенням, для якого воно створене. Перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Згідно з пунктом 15 Постанови № 785, технічна документація повинна надавати можливість оцінювання відповідності апаратури основним вимогам та охоплювати проектування та виробництво апаратури. Технічна документація повинна, зокрема, містити: загальний опис апаратури; доказ відповідності апаратури національним стандартам з переліку національних стандартів, якщо такі стандарти застосовувалися повністю або частково; якщо виробник не застосовував національних стандартів з переліку національних стандартів або застосовував їх частково, описи та пояснення щодо рішень, прийнятих виробником для забезпечення відповідності основним вимогам цього Технічного регламенту, включаючи: опис оцінювання електромагнітної сумісності, передбачений в абзаці другому пункту 13 цього Технічного регламенту; результати проектних розрахунків і проведених експертиз; протоколи випробувань тощо; сертифікат відповідності апаратури, виданий призначеним органом, якщо застосовувалася процедура оцінки відповідності апаратури згідно з пунктом 14 цього Технічного регламенту.

Пунктом 6 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою КМ України № 856 від 24.09.2008 року визначено, що у процесі підготовки приладу до введення в обіг необхідно в тому числі нанести текст застережливих вимог безпосередньо на прилад та на його пакуванні, а відповідно до п.9 Регламенту на табличці з технічними даними зазначаються в тому числі національний знак відповідності, ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності.

Відповідно до п.6 Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 року № 787, введення в обіг холодильних приладів без нанесення національного знака відповідності забороняється.

При цьому, суд також зазначає, що відповідно до п.п. 1,3 Постанови КМ України "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" від 29.11.2001 року № 1599, національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. У разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідачем за наслідками перевірки зроблено висновок про те, що надані декларації відповідності (у випадках зазначених вище) складені з порушенням вимог до їх форми, які затверджені Технічними регламентами. Зокрема, у графі «повне найменування суб'єкта господарювання (виробника або уповноваженого представника, який декларує відповідність продукції) та його місцезнаходження» зазначено назву суб'єкта господарювання (не резидента України).

З приводу вказаних обставин, суд зазначає наступне.

Позивач, що не заперечувалося ним, є особою, яка вводить в обіг продукцію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 року № 2736-VI (далі - Закон 2736-VI) введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України.

Згідно із ст. 4 Закону 2736-VI виробники зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.

Частиною першою та третьою ст. 5 Закону 2736-VI передбачено, що продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством. Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом), та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

Законом України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 року № 3164-IV (далі - Закон № 3164-IV) визначено правові та організаційні засади розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері стандартизації, технічного регулювання та оцінки відповідності.

Зокрема, ст. 32 Закону № 3164-IV передбачено, що виробник продукції складає декларацію про відповідність щодо всіх уведених в обіг товарів, які є об'єктами технічних регламентів, якщо інше не передбачено технічним регламентом.

У разі якщо інше не зазначено в технічному регламенті, декларація про відповідність має містити таку інформацію:

- визначення продукції (назву, тип або номер моделі, будь-яку додаткову інформацію, наприклад номер партії або серійний номер, назви складових частин);

- вимоги технічних регламентів, яким відповідає продукція, включаючи посилання на відповідні національні стандарти;

- додаткову інформацію (сорт або категорію продукції) відповідно до технічного регламенту;

- дату оформлення декларації, назву, адресу, статус та підпис виробника або його уповноваженого представника;

- назву, адресу та ідентифікаційний код у реєстрі призначених органів органу з оцінки відповідності, що провів процедуру оцінки відповідності;

- назву та адресу, за якою зберігається технічна документація з підтвердження відповідності.

Виробник зобов'язаний отримати в органі з оцінки відповідності сертифікат відповідності згідно з вимогами закону, якщо така процедура передбачена технічним регламентом, для підтвердження відповідності.

Статтею 34 Закону № 3164-IV передбачено, що введення в обіг об'єктів технічних регламентів супроводжується декларацією про відповідність та/або сертифікатом відповідності, а також маркуванням продукції Національним знаком відповідності, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом.

Отже, враховуючи встановлені обставини по справі, на позивача, який в силу ст. 1 Закону № 2736-VI підпадає під визначення виробника продукції та який є особою, що вводить її в обіг покладено обов'язок складання декларації про відповідність такої продукції. Як свідчать наявні в матеріалах справи копії декларацій, - їх складено представництвом «Вирлпул Юроп С.Р.Л», а не позивачем, що є порушенням вказаних норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 2735-VI заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно ч. 3 ст. 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 30 Закону № 2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:

1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону);

2) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про:

1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування);

2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Пунктом першим ч. 2 ст. 33 Закону № 2735-VI передбачено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті, зокрема, за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.

Частиною п'ятою вказаної статті Закону № 2735-VI передбачено, що будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, затверджує методику вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у якій мають, бути визначені чіткі та зрозумілі критерії оцінки ризику, умови та обставини, за яких органи ринкового нагляду обирають відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити (ч. 6 ст. ст. 33 Закону № 2735-VI).

Відповідно до п. 1 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1407 (далі - Методика), нею визначаються критерії оцінки ризику, умови та обставини, за яких органи державного ринкового нагляду в межах сфери їх відповідальності (далі - орган ринкового нагляду) обирають відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити.

Згідно п. 2 вказаної Методики, вона застосовується під час обрання органами ринкового нагляду обмежувальних (корегувальних) заходів у випадках, передбачених частиною першою статті 28 та частиною четвертою статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", для запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам.

Пунктом четвертим Методики передбачено, що органи ринкового нагляду обирають обмежувальні (корегувальні) заходи, передбачені статтями 30 - 32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", пропорційно рівню загрози суспільним інтересам, що становить або може становити відповідна продукція (далі - рівень загрози).

Відповідно до п. 5 та 6 Методики рівень загрози визначається органом ринкового нагляду шляхом проведення оцінки ризику, що становить чи може становити відповідна продукція (далі - оцінка ризику).

Залежно від обставин органи ринкового нагляду можуть застосовувати обмежувальні (корегувальні) заходи до всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій.

Таким чином, до виключної компетенції відповідача, віднесено повноваження щодо визначення виду обмежувальних (корегувальних) заходів в залежності від встановлених обставин.

Як вбачається з рішення № 000071 від 18 листопада 2013 року до відповідача було вжито обмеження надання зазначеної в акті продукції на ринку, шляхом приведення її у відповідність із встановленими вимогами та тимчасово заборонено надання вказаної продукції на ринку, у відповідності із ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Рішення обґрунтовано тим, що ТОВ «Вірлпул Україна» є особою, що водить в обіг визначений обсяг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме на продукцію, яка була об'єктом перевірки не надано технічну документацію в обсязі, передбаченому Технічними регламентами, дія яких поширюється на зазначену продукцію.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, оскаржуване позивачем рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 грудня 2013 року № 000071 ґрунтується на вимогах закону, а відтак скасоване бути не може.

Суд також зазначає, що позивачем жодних доказів, за винятком тих, які були надані до перевірки, на спростування вчинення порушень вимог законодавства з питань захисту прав споживачів, встановлених відповідачем під час перевірки, до суду надано не було.

Водночас, за вказаних обставин, судом не беруться до уваги посилання позивача про вихід відповідачем за межі предмету перевірки, оскільки за відсутності ненадання інших належних документів, що витребовувалися відповідачем вказаний факт не може бути підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Як вбачається з постанови про накладення штрафних санкцій № 000111 від 18 грудня 2013 року до позивача за результатами розгляду акту № 000219 від 16 грудня 2013 року за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», який є особою, що відповідальна за введення в обіг продукції, яка не відповідає вимогам, вчиненим повторно (з урахуванням акту № 000103 від 29.05.2013 року) застосовано штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000, 00 грн.

Відповідно до пп. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції, зокрема, у разі за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приймаючи до уваги те, що під час розгляду вказаної адміністративної справи, факт введення в обіг продукції позивачем, яка не відповідає встановленим вимогам, знайшов своє підтвердження, підстави для визнання протиправною та скасування постанови № 000111 від 18 грудня 2013 року про накладення штрафних санкцій у суду відсутні.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 1 644, 30 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірлпул Україна» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірлпул Україна» судовий збір у розмірі 1 644, 30 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко