Вирок № 37878420, 26.03.2014, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/580/14-к

Провадження № 1-кп/444/35/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мартинишин Я. М.,

при секретарі Дмитроца З.В.,

прокурора Бенко М.М.,

з участю потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві Жовківського району Львівської області кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12014140240000098 від 04.02.2014 року з обвинувальним актом та угодою про примирення із потерпілим від 12.03.2014 року , відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, військовозобов»язаного, на військовому обліку перебуває у Жовківському райвійськкоматі , раніше судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в:

04.01.2014 року , близько о 12.00 год. обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння , знаходячись в м.Рава-Руська, Жовківського району Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна , з корисливих мотивів, зайшов на територію господарства по АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом вільного доступу вчинив крадіжку металевої драбини довжиною 4 м. 15 см. , шириною 0,40 м. , яка була розміщена біля господарської будівлі вказаного господарства, спричинивши потерпілому ОСОБА_3, як вбачається із висновку товарознавчої експертизи №9/79 від 17.02.2014 року матеріальної шкоди на загальну суму 473 грн. 24 коп.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_2 , своїми діями вчинив таємне викрадення чужого майна, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.185 КК України.

Обвинувачений та потерпілий звернулися до суду з угодою про примирення між потерпілим та обвинуваченим, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, згідно якої обвинувачений у судовому засіданні беззастережно визнає обвинувачення.

Як вбачається зі змісту укладеної угоди потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Потерпілий ОСОБА_3 із цивільним позовом про відшкодування матеріальних чи моральних збитків не звертався , претензій матеріального характеру потерпілий ОСОБА_3 до обвинуваченого не має. Сторони також узгодили та дали згоду на призначення покарання ОСОБА_2 у вигляді громадських робіт на строк 100 (сто годин). В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Прокурор в судовому не заперечив щодо затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 12.03.2014 року .

Потерпілий ОСОБА_3 судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення та пояснив, що претензій до обвинуваченого про відшкодування матеріальних чи моральних збитків не має .

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за обставинами, встановленим органом досудового розслідування, згідний з його кваліфікацією за ч.1 ст.185 КК України та пояснив що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, просить затвердити угоду.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, дійшов висновку про затвердження угоди про примирення та призначення узгодженої сторонами міри покарання виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення невеликої тяжкості, тобто угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим у даному кримінальному провадженні може бути укладено.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст.471 КПК України.

При цьому судом шляхом опитування з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий в судовому засіданні висловив розуміння наслідків укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), є правильною.

Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст. 474 КПК України, - відсутні.

Узгоджене сторонами покарання за своїм видом та мірою повністю відповідає характеру, тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави 195, 60 грн. в рахунок відшкодування витрат за проведення товарознавчої експертизи №9/79 від 17.02.2014 року в кримінальному провадженні №12014140240000098 ( а.с.41-43).

Керуючись ст.ст.124,314,373,374,475 КПК України,

з а с у д и в:

Затвердити угоду про примирення від 12 березня 2014 року за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за №12014140240000098 від 04.02.2014 року , щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України , укладену між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання а саме :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 100 (сто ) годин громадських робіт .

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь держави в рахунок відшкодування витрат за проведення товарознавчої експертизи №9/79 від 17.02.2014 року в кримінальному провадженні №12014140240000098 в розмірі 195 грн. 60 коп. (сто дев"яносто п"ять грн. 60 коп.) в користь держави: одержувач УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, ЄДРПОУ 38007594, р/р № 31111115700003, МФО 825014 документально підтверджені процесуальні витрати на проведення експертизи.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жовківський районний суд Львівської області, з підстав, передбачених ст. 394 ч.3 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, захиснику .

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Мартинишин Я. М.