Ухвала суду № 37877594, 11.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2014 року

справа № 804/11925/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі №804/11925/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Є.В» до Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ТОВ «В.Е.В.» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.09.2013 року №0002442201 та №0002432201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року позовні вимоги задоволені.

З постановою суду першої інстанції не погодилась Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказував, що судом не враховано того, що позивачем під час перевірки не було надано доказів прийняття товару за якістю, у тому числі сертифікатів якості, довіреностей на отримання товару. Апелянт наголошував, що судом не враховано того, що стосовно посадових осіб контрагента позивача – ТОВ «Лігран» порушено кримінальну справу, податковим органом у ході перевірки встановлено, що ТОВ «Лігран» та ТОВ «Супутник» є «транзитними» підприємствами, позивач не надав доказів оплати товару, придбаного у ТОВ «Супутник», у цього контрагента відсутні необхідні матеріальні, трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган зробив висновок про незаконність віднесення ТОВ «В.Е.В.» витрат з виконання вищевказаних угод до складу валових витрат та податкового кредиту лише на підставі актів перевірки підприємств-контрагентів, які визнані протиправними, не взявши до уваги факт наявності у позивача всієї передбаченої законом первинної документації, що підтверджує валові витрати та податковий кредит. Суд першої інстанції вказав, що первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо фіксування фактів здійснення господарських операцій та містять всі необхідні реквізити. Суд вважав, що порушення постачальником товару правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит, податковим органом не доведено належними доказами того, що спірні правочини позивачем вчинено з метою безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, не надано доказів узгодженості дій сторін спірних угод незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників, а саме вироків за кримінальними справами, судових рішень, щодо донарахування контрагентам податкових зобов'язань.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 20.08.2013 року по 21.08.2013 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «В.Е.В.» по взаємовідносинах з ТОВ «Лігран» за лютий, березень та липень 2012 року, ТОВ «Супутник» за вересень та листопад 2012 року, за результатами якої 22.08.2013 року було складено акт №82/22-01/24404. Згідно висновків акту ТОВ «В.Е.В.» порушено пп.135.5.11, 135.5.14 п.135.5 ст.135, п.137.4 ст.137 ПК України, внаслідок чого завищено ПДВ у сумі 151238 грн., у тому числі: за травень 2012 року -37417 грн., за липень 2012 року – 24160 грн., за вересень 2012 року – 44298 грн., за листопад 2012 року – 45363 грн., порушено пп.138.1.1 п.13.8.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 349359 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року – 86432 грн., за 2 квартал 2012 року – 158137 грн., за 4 квартал 2012 року – 104790 грн. На підставі акту перевірки Дніпропетровською ОДПІ ГУ Мін доходів у Дніпропетровській області 06.09.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002432201, яким ТОВ «В.Е.В.» збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 436698,75 грн., у тому числі за основним платежем – 349359 грн., штрафні (фінансові) санкції – 87339,75 грн. та податкове повідомлення-рішення №0002442201, яким ТОВ «В.Е.В.» збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: ПДВ на загальну суму 189047,50 грн., у тому числі за основним платежем – 151238 грн., штрафні (фінансові) санкції – 37809,50 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були господарські взаємовідносини ТОВ «В.Е.В.» з ТОВ «Лігран» та ТОВ «Супутник».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «В.Е.В.» (покупець) 29.02.2012 року уклало договір №2902 з ТОВ «Лігран» (постачальник), згідно якого постачальник передав у власність покупцю папір мішечний на загальну суму 369458,80 грн., у тому числі ПДВ 61576,47 грн. На виконання умов договору постачальник у лютому, березні, липні 2012 року виписав видаткові та податкові накладні, покупець у лютому, березні, квітні, серпні, вересні, жовтні 2012 року оплатив вартість товару та у травні, липні суму 61576,47 відніс до податкового кредиту. Під час перевірки були надані копії ТТН.

25.09.2012 року ТОВ «В.Е.В.» (покупець) уклав договір №2509 з ТОВ «Супутник» (постачальник), згідно якого останній продав позивачу папір мішечний на загальну суму 537968 грн., у тому числі ПДВ 89661,34 грн. Н виконання умов договору ТОВ «Супутник» у вересні, листопаді 2012 року виписав податкові та видаткові накладні, позивач у вересні та листопаді 2012 року оплатив вартість товару та у цих періодах сформував податковий кредит. Під час перевірки були надані копії ТТН.

За твердженням податкового органу, позивач не надав копій сертифікатів якості товару. При перевірці відповідач користувався актами перевірки ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.12.2012 року №7250/224/34656476 ТОВ «Лігран» та від 21.12.2012 року №7202/224/32228481, якими було встановлено відсутність у контрагентів виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Основними видами діяльності ТОВА «В.Е.В.» є виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари

Відповідно до пп.14.1.27, 14.1.36, п.138.1, 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6-138.9, пп. 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп. 138.10.5,138.10.6 п. 138.10, п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини. колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження відповідача про те, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентами суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що відповідач не довів належними засобами доказування, що господарські операції між ТОВ «В.Е.В.» та ТОВ «Лігран» і ТОВ «Супутник» здійснені без мети настання реальних наслідків. Колегія суддів зазначає, що реальність виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, доказами використання позивачем вказаних робіт у своїй виробничій з метою отримання прибутку, тобто за наявності ділової мети у діях платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі №804/11925/13-а – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук