Ухвала суду № 37877517, 18.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2014 рокусправа № 808/7719/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі №808/7719/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року задоволено позов дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області (Гуляйпільське відділення) № 0000431702 від 10.06.2013 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями) на суму 5617,46 грн. та № 0001901702 від 15.08.2013, про визначення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями) на суму 2989,09 грн.

Не погодившись з постановою суду, Пологівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Пологівської ОДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», за результатами якої складено Акт №417/2200/26249748 від 31.05.2013 року.

В акті перевірки зроблено Висновки про порушення позивачем вимог пп.168.1.5 п.168.1 статті 168 ПК України, в частині несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб. При цьому, у тексті Акту перевірки (п.3.3 Акту) зазначено, що перевіркою встановлено не перерахування ПДФО до бюджету, за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., у розмірі 22469,85грн. Отже, висновки, які зроблено в Акті та обставини, які викладені в акті, суперечать одне одному, в частині того, яке

порушення було встановлено чи то не перерахування податку чи то несвоєчасне перерахування податку, за що передбачена різна відповідальність.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000431702 від 10.06.2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на загальну суму 5617,46 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5617,46 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене підприємством до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Згідно рішення про результати розгляду первинної скарги № 1515/10/08-01-10-01-20 (№ 2667/7/08-01-10-01-20) від 13.08.2013 року ГУ Міндоходів у Запорізькій області залишило без змін податкове повідомлення-рішення Пологівської ОДПІ від 10.06.2013 року №0000431702, т збільшило на 2898,09 грн. суму штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб та зобов'язало відповідача скласти та направити платнику податків окреме податкове повідомлення-рішення. Вказане рішення обґрунтоване тим, що Пологівською ОДПІ неправильно визначено розмір несвоєчасно перерахованого податку.

Пологівською ОДПІ, за результатами розгляду ГУ Міндоходів у Запорізькій області первинної скарги, прийнято податкове повідомлення-рішення №0001901702 від 15.08.2013 року про збільшення позивача суми грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на загальну суму 2 989,09 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 2 989,09 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду першої інстанції.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції вказав на необґрунтованість зазначених рішень відповідача, з огляду на невідповідність правових підстав для застосування штрафних санкцій обставинам, які встановлено перевіркою. Крім цього, суд першої інстанції вказав на неправильність визначення штрафних санкцій з огляду на допущені арифметичні помилки.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції, визначаючи правові підстави для застосування штрафних санкцій, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення їх не містять, дійшов обґрунтованого висновку про те, що Акт перевірки та Рішення про результати розгляду первинної скарги свідчать про те, що при визначенні штрафних санкцій відповідач керувався положеннями ч.1 п.127.1 ст.127 ПК України.

Вказані висновки суду першої інстанції, з огляду на доводи апеляційної скарги, відповідачем не заперечуються. З тексту апеляційної скарги вбачається, що спірні штрафні санкції визначено саме на підставі вказаної норми права.

Відповідно до ч. 1 п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, вказаною нормою права визначено відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків.

Доказів того, що позивачем допущено порушення своїх обов'язків у вигляді утримання, перерахування податку, встановлені обставини справи не містять. При цьому, судом першої інстанції встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги те, що нарахування, утримання та сплата податку підтверджена розрахунково-платіжними відомостями по заробітній платі та платіжними дорученнями, в яких зазначено і про розмір податку, що перераховується; банківськими виписками, що підтверджують сплату податку.

У спірному випадку, як вбачається з Акту перевірки та Рішення про результати розгляду первинної скарги, ДПІ зроблено висновки про несвоєчасність перерахування позивачем ПДФО до бюджету.

Відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань передбачено п.126.1 ст.126 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) згідно з яким, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем неправомірно визначено правову підставу для застосування штрафних санкцій, що призвело до визначення необґрунтованого розміру штрафних санкцій.

Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що Пологівська ОДПІ неправильно визначає несвоєчасне перерахування ПДФО у сумі 22460,85грн. як сальдо по рахунку 6411 (ПДФО) станом на 31.12.2012 року, так як до неї входять зобов'язання по ПФО за грудень 2012 року, що по строку слід сплачувати 30.01.2013 року, тобто ця сума не є простроченою станом на 31.01.2013.

Аналогічне стосується і суми 10971,61грн., яка визначена Рішенням про результати розгляду первинної скарги як сальдо (залишок) по рахунку 6411 (ПДФО) станом на 01.01.2012 року, оскільки в неї входять зобов'язання по ПДФО за грудень 2011 року, що по строку слід сплачувати 30.01.2012 року, тобто ця сума не є простроченою станом на 01.01.2012 року.

З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач лише посилається на висновки, які зроблені в акті перевірки. Натомість, вказаним обставинам для визначення штрафних санкцій, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існую.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі №808/7719/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 19.03.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк