Ухвала суду № 37877439, 11.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2014 рокусправа № 804/12763/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Міжнародного співробітництва «Фінанси і розвиток» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання незаконними дій, наказів, висновків

В С Т А Н О В И В:

26.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство Міжнародного співробітництва «Фінанси і розвиток» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання незаконними дій, наказів, висновків, де посилаючись на те, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами чого складено акт № 1325/22.2-11/23073941 від 27.05.2013 р., та на підставі акту прийнято податкові повідомлення рішення № 0001222220 (форми «Р») від 26.06.2013 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (3 428 598 грн за основним платежем та 857 149,50 грн за штрафними санкціями), та № 0001232220 (форми «Р») від 26.06.2013 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додатну вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (1 246 762 грн за основним платежем та 311 690,50 грн за штрафними санкціями).

Оскільки вважають, що висновки, наведені в акті перевірки є хибними та безпідставними, просили визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача № 0001222220 (форми «Р») від 26.06.2013 р. та № 0001232220 (форми «Р») від 26.06.2013 р. Визнати та скасувати висновки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, викладені в акті відповідача про результати проведеної перевірки ТОВ АМС «Фінанси і розвиток» планової виїзної з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 1325/22.2-11/23073941 від 27.05.2013 р. щодо порушення позивачем п.п.7.4 статті 7 з урахуванням п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п.5.3.9 п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» порушення позивачем ч.3 ст. 203, ч.1 ст. 207, ст.ст. 215, ч.1 ст. 216, 228 ЦК України в частині не додержання в момент вчинення правочину вимог з ТОВ «Ландшафт», визнати незаконними дії відповідача щодо здійснення планової виїзної документальної перевірки позивача поза межами граничного терміну 15 робочих днів, встановленого ст. 82 ПКУ, до 20.05.2013 р. включно та визнати протиправними і скасувати 11 наказів відповідача № 179 від 15.02.2013 р., № 215 від 25.02.2013 р., № 233 від 04.03.2013 р., № 250 від 12.03.2013 р., № 259 від 19.03.2013 р., № 289 від 26.03.2013 р., № 291 від 02.04.2013 р., № 342 від 09.04.2013 р., № 343 від 16.04.2013 р., № 451 від 23.04.2013 р., №452 від 30.04.2013 р., №453 від 14.05.2013 р. про продовження термінів перевірки позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 р., ухвалити нове рішення, де відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами чого складено акт № 1325/22.2-11/23073941 від 27.05.2013 р., де встановлено порушення:

-п.п.7.4.1., 7.4.4 - 7.4.5 п.7.4 ст.7 з урахуванням п.п.3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 1 246 762 грн, в т.ч. за жовтень 2010 р. у сумі 189 054 грн, листопад 2010 р. у сумі 474 530 грн, грудень 2010 р. у сумі 583 178 грн, за наслідками допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.2.2 р. 3 акта перевірки;

-п.п.4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.п.5.3.90 п.5.23 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 3 428 598 грн, у т.ч. за 4 квартал 2010 р. у сумі 3 428 598 грн за наслідками допущених порушень податкового законодавства, що відображені в п.3.1.1. -3.1.2 р.3 акту перевірки.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0001222220 (форми «Р») від 26.06.2013 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (3 428 598 грн за основним платежем та 857 149,50 грн за штрафними санкціями), та № 0001232220 (форми «Р») від 26.06.2013 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додатну вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (1 246 762 грн за основним платежем та 311 690,50 грн за штрафними санкціями).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем, як покупцем, та ТОВ «Ландшафт», як постачальником, укладено договір купівлі - продажу № 04/10 від 04.10.2010 р., згідно чого постачальник зобов'язався на протязі строку дії договору поставляти на адресу покупця продукцію, найменовану в подальшому «товар», відповідно специфікаціям до договору, що є невід'ємними частинами, а покупець зобов'язався приймати вказаний товар та оплачувати його на умовах, передбачених даним договором. П.3.2 даного договору передбачено, що поставка товару зі складу поставщика здійснюється само вивозом автотранспортом покупця.

Виконання вищезазначеного договору підтверджується товарно - транспортними накладними, видатковими та податковими накладними.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що перевізниками товару за даним договором були ПП Немога, ПП Дудковська, ТОВ «ЛОИ», ПП Завгородній В.А., ПП «ДЮФАРТ», експедитор ТОВ Трансмультиторг».

З акту перевірки слідує, що перевірку позивача було проведено з врахуванням акту перевірки, проведеної Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 23.08.2012 р. № 1085/221/32128537 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Лендшафт» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Гарант Сервіс» за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2012 р., де було встановлено, що «протягом 2010 р. здійснювались фінансово - господарські взаємовідносини вказаного підприємства з ТОВ «Транс Гарант Сервіс» за фактом створення якого 30.01.2012 р. порушено кримінальну справу за ч.2 си. 205 КК України (фіктивне підприємство).

Марганецькою ОДПІ у 2011 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ландшафт» про, що складено акт від 28.03.2011 р. № 221/230/32128537 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Ландшафт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. Перевірка проводилася з урахуванням акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 16.03.2012 р. № 322/23-300/35639320 «Про результати документальної позапланової перевірки правових відносин з платниками податків - контрагентами за грудень 2010 р., січень 2011 р.». В акті документальної позапланової виїзної перевірки Марганецької ОДПІ від 28.03.2011 р. зазначено, що ТОВ «Ландшафт» було укладено договір з ТОВ «Транс Гарант Сервіс» від 01.10.2010 р. № 1/10 на поставку марганцевого концентрату.

Таким чином, з акту перевірки позивача слідує, що відповідач, проводячи перевірку, не дослідивши рух марганцевого концентрату по контрагентам від самого початку і до кінця, безпідставно зробив висновок про безтоварність господарських операцій позивача, посилаючись на той факт, що при проведенні перевірок ТОВ «Транс Гарант Сервіс» та ТОВ «Ландшафт» не встановили фактичну поставку товару, хоча, дійсно, відповідачем встановлений факт отримання позивачем концентрату марганцевого, але в інший спосіб, безоплатно, та визнає факт переробки і продажу.

З акту перевірки відповідачем зроблено висновок про не підтвердження перевезення автомобільним чи залізничним транспортом товару (концентрату марганцевого), а, відповідно зроблено висновок про оприбуткування позивачем товару (марганцевого концентрату), отриманого в інший спосіб, ніж відображено в первинних документах, безоплатно, та завищено позивачем валові витрати і податковий кредит з ПДВ та занижено валовий дохід за 1У квартал 2010 р., хоча й використано в господарській діяльності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не дослідив належним чином виконання договору на поставку позивачу марганцевого концентрату, а також його використання в господарській діяльності, не надав доказів щодо нереальності господарських операцій, а його висновки зроблені на припущеннях, що не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» « Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; … .

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в матеріалах справи необхідних первинних документів, що свідчить про відсутність зазначених відповідачем порушень позивача та тягне за собою скасування прийнятих повідомлень - рішень.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не прийняття до уваги факту порушення кримінальної справи, оскільки вироку по зазначеній кримінальній справі суду не надано.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України стосовно продовження строків проведення перевірок, де зазначено, що « 82.1. Тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати …щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, …. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 5 робочих днів.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач, всупереч ч.2 ст. 71 КАС України не довів правомірність свого рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 1, 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 р. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук