Постанова № 37876934, 23.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2013 рокусправа № 2а-0870/1159/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - Коваль О. В. (дов. від 03.10.2012 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Бенд»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року

у справі № 2а-0870/1159/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Бенд»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд Бенд» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003552305/0 від 16.07.10, податкове повідомлення-рішення № 0003552305/1 від 24.09.10, податкове повідомлення-рішення № 0003552305/2 від 08.12.10.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що норми закону, що вказані в акті перевірки, регламентують порядок проведення позапланової виїзної перевірки, в той час як відповідачем фактично проведена позапланова невиїзна перевірка, що, як наслідок призводить до визнання перевірки незаконною. Також позивачем вказано, що податковий кредит сформований ним виключно на підставі належним чином оформлених податкових накладних, наданих контрагентом. Крім того, відповідач не міг жодним чином встановити порушення Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних та відсутність первинних документів щодо фінансово - господарської діяльності товариства, оскільки перевірка була невиїзною і проводилася безпосередньо в приміщенні податкового органу. До того ж позивач вказує, що в акті перевірки не конкретизовано, яким чином позивачем порушені норми Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2011 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.162), в якій просить скасувати постанову суду від 25.05.2011 та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бренд Бенд»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.012010 по 31.03.2010, за результатами, якої складений акт №104/23-02/32875988 від 30.06.2010 (а.с.51).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 №244, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.21997 р. у редакції наказу від 15.06.2005 №213, а саме: завищено податковий кредит по декларації за лютий 2010 року у розмірі - 1044100,00 грн. та по декларації за березень у розмірі - 465000,00 грн. та занижено податкові зобов'язання за лютий 2010 року на 1044100,00 грн. та за березень 2010 року на 465000,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, формування податкового кредиту, згідно з даними податкових декларацій з ПДВ та додатків до неї, ТОВ "Бренд Бенд" протягом лютого 2010 року та березня 2010 року здійснено по взаємовідносинах з ТОВ "Постачальник Лайн" та віднесено до податкового кредиту у лютому 2010 р. суму 1044100грн., у березні 2010 р. суму 465000грн.

За результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих в декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року позивачем, встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань підприємств-постачальників за лютий 2010 року у сумі 1044100 грн. та за березень 2010 року в сумі 465000 грн. по підприємству ТОВ "Постачальник Лайн", причиною яких є не декларування податкових зобов'язань підприємством ТОВ "Постачальник Лайн" по взаємовідносинах з ТОВ "Бренд Бенд".

З причини ненадання позивачем до перевірки документів щодо формування податкового кредиту за лютий та березень 2010 року, у зв'язку з чим орган податкової служби визначив як непідтверджена правомірність визначені ціни придбання товарів (послуг), отриманих від ТОВ "Постачальник Лайн", їх використання у господарський діяльності підприємства позивача, та правомірність формування податкового кредиту у лютому та березні 2010р.

Відповідачем використані дані акту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 07.06.2010 про неможливість проведення перевірки ТОВ "Постачальник Лайн" з питань підтвердження отриманих відомостей ТОВ "Бренд Бенд", а саме: встановлені обставини, що товариство за юридичною адресою не знаходиться, згідно бази даних декларації з ПДВ за грудень 2009р. - січень 2010р., податкова декларація з податку на прибуток за 2009р., за 1 кв. 2010р. не прийняті як податкова звітність. Податкова звітність за грудень2009р. - березень 2010р., згідно службової відділу адміністрування ПДВ, не прийнята.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003552305/0 від 16.07.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 2217150,00 грн., з якої 1509100,00 грн. - за основним платежем та 708050,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач здійснив адміністративне оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, за результатами якого відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення №0003552305/1 від 24.09.2010, №0003552305/2 від 08.12.2010, які не змінили суми визначених до сплати податкових зобов'язань.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.01.2010 між ТОВ «Постачальник Лайн» (Виконавець) та позивачем (Замовник) укладений договір №22/01-10, відповідно до ст.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення розробок заходів по вдосконаленню інформаційних технологій та інформаційних систем за напрямами: підготовка обґрунтування необхідності модернізації системи на підставі бізнес-аналізу ІТЛС компаній України, розробка заходів по вдосконаленню планування і керування ресурсами, в тому числі людськими, розробка методів автоматизації бізнес-процесів; розробка заходів по вдосконаленню використання Інтернет комунікацій.

На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ «Постачальник Лайн» та позивачем підписано акти виконаних робіт (послуг) від 22.02.2010 на суму 1550000,00 грн., від 05.02.2010 на суму 1240000,00 грн., від 11.02.2010 на суму 2550000,00 грн., від 15.02.2010 на суму 1810920,00 грн., від 19.02.2010 на суму 1903680,00 грн. та ТОВ «Постачальник Лайн» надано позивачу наступні податкові накладні №1 від 05.02.2010 на суму 1240000,00 грн. ( сума ПДВ - 206666,67 грн.), №2 від 11.02.2010 на суму 2550000,00 грн. (сума ПДВ - 425000,00 грн.), №3 від 15.02.2010 на суму 1810920,00 грн. (сума ПДВ - 301820,00 грн.), №4 від 19.02.2010 на суму 1903680,00 грн. (сума ПДВ - 317280,00 грн.), №5 від 22.02.2010 на суму 1550000,00 грн. (сума ПДВ - 258333,33 грн.).

Розрахунки за вказаним договором проведені шляхом видачі простих векселів серії АА №0731702, АА №0731703, АА №0731704, АА №0731705, АА №0731706, АА №0731707, АА №0731708 на загальну суму 8963600,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями простих векселів та актом прийому-передачі векселів від 01.04.2010.

Виходячи із змісту вказаних документів вбачається, що вони в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

На момент укладення та реалізації договору №22/01-10 від 22.01.2010 контрагент позивача ТОВ «Постачальник Лайн» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Дії позивача та його контрагента ТОВ «Постачальник Лайн», вчинені на виконання умов вказаного договору, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду. Фактична реалізація мети, з якою укладений вказаний вище договір, настання правових наслідків, обумовлених цим договором, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зазначеними вище.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку позивача або його контрагента, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ «Постачальник Лайн», податкових накладних, колегія суддів доходить висновку про правомірність віднесення суми податку на додану вартість в розмірі 1509100,00 грн. до складу податкового кредиту.

Посилання відповідача на отриману інформацію з АІС «Аудит», Бест Звіт, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», як на докази порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правомірність формування податкового кредиту в сумі 1509100,00 грн.

Отримана податковим органом інформація сама по собі не є свідченням порушення позивачем норм податкового законодавства під час формування податкового кредиту і не може бути використана в якості належних доказів без дослідження первинних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку позивача в їх сукупності.

Колегія суддів також вказує, на безпідставність посилань відповідача щодо порушення позивачем п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 №244, оскільки як вбачається з пункту 3 вказаного Порядку реєстр ведеться у документальному або електронному вигляді за вибором платника податку та повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, установленого законом. При проведенні планової або позапланової виїзної документальної перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та в разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок (п.4 Порядку №244). Зважаючи на той факт, що перевірка була невиїзною, проводилась у приміщенні податкового орану та позивачем не надавався відповідачу реєстр податкових накладних у документальному або електронному вигляді, встановити наявність порушення позивачем порядку ведення вказаного реєстру відповідач не мав можливості.

Також колегія суддів зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків. Слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконував свої зобов'язання перед державою та податковим органом, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні виконаних робіт сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконував усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, колегія суддів вважає безпідставним нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень №0003552305/0 від 16.07.2010, №0003552305/1 від 24.09.2010, №0003552305/2 від 08.12.2011.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм права, що призвело до неправильного вирішення спору, відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції від підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Бенд» задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі №2а-0870/1159/11 скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0003552305/0 від 16.07.2010, №0003552305/1 від 24.09.2010, №0003552305/2 від 08.12.2010.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко