Ухвала суду № 37876847, 01.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2013 рокусправа № 2а-0870/2001/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Язева Г.С. дов від 23.08.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року

у справі № 2а-0870/2001/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МК Груп»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Груп» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 08.09.2010 №0000852302/0, від 12.11.2010 №0000852302/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1383802,30 грн., в т.ч. основний платіж - 1143728,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 240074,30 грн., від 08.09.2010 №0000862302/0, від 12.12.2010 року №0000862302/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1288677,00 грн., в т.ч. основний платіж - 859118,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 429559,00 грн.

Позов обґрунтований помилковістю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 20.08.2010 № 1969/23/35500202, і безпідставністю, в зв'язку з цим, донарахування товариству податкових зобов'язань з податку прибуток підприємств та податку на додану вартість, здійсненого оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000852302/0 від 08.09.2010 та № 0000852302/1 від 12.11.2010;

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000862302/0 від 08.09.2010 та № 0000862302/1 від 12.11.2010 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1286677,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 857785 грн., штрафні (фінансові) санкці - 428892,50 грн.

Постанову суду у частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що висновки акту перевірки про нікчемність правочину позивача щодо придбання металоконструкцій у ТОВ «Бізнес Буд» є необґрунтованими та недоведеними. Також відсутнє порушення з боку TOB «МК Груп» приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо правильності включення до складу валових доходів за 4 квартал 2009 року та декларування у рядку 01.1 «доходи від продажу товарів» декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік суми 242161,57 грн.

У частині відмовлених у задоволенні позовних вимог постанову суду мотивовано визнанням ТОВ «МК Груп» несвоєчасності декларування суми податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2008 року на суму 1333 грн., яке мало місце в результаті не включення до складу податкового зобов'язання суми ПДВ від вартості отриманої попередньої оплати від ПП «Олімпія».

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.130), в якій просить скасувати постанову суду, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що суд першої інстанції не врахував того, що позивачем не було збільшено валовий доход за першою подією по даті відвантаження товарів металопродукції, у зв'язку із чим порушено вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги факт нікчемності правочину щодо придбання позивачем металоконструкцій у ТОВ «Бізнес Буд», яка підтверджується даними акту планової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Бізнес Строй» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за" період з 01.03.2008 по 30.04.2010 № 80/23-5/33836740 від 18.06.2010 та інформацією УПМ ДПА в Запорізькій області щодо засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Бізнес Строй» гр.ОСОБА_3

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "МК Груп" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.10.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складений акт № 1969/23/35500202 від 20.08.2010 (т.1, а.с.9-43).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.3.1 ст.3, пп.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.1, 8.1.2, 8.3.1, 8.3.2, 8.3.3, пп.8.3.8п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1143728,00 грн., в т.ч. по періодам: І півріччя 2009 року - 20679 грн., ІІІ квартал 2009 року - 12456 грн., 2009 рік - 71929 грн., І квартал 2010 року - 1071799 грн.

пп.3.1.1 п.3.1, пп.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 859118 грн.. в т.ч. серпень 2008 року - 1181 грн., вересень 2008 року - 152 грн., лютий 2010 року - 199856 грн., березень 2010 року - 567929 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 08.09.2010 № 0000852302/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1383802,30 грн., в т.ч. основний платіж - 1143728,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 240074,30 грн.

від 08.09.2010 № 0000862302/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1288677,00 грн., в т.ч. основний платіж - 859118,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 429559,00 грн.

Означені податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами розгляду скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.11.2010 №0000852302/1, від 12.12.2010 року №0000862302/1, якими визначені податковим органом суми податкових зобов'язань не змінені.

З огляду на фактичні обставин справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідачем не спростовується постанова суду першої інстанції в частині порушення товариством вимог пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в тому, що позивачем не було включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ у складі вартості отриманої від ПП «Олімпія» попередньої оплати за боксити (на загальну суму 8000,00 грн., у т. ч. ПДВ 1333,33 грн.)

Перевіркою встановлено, що податкова накладна від 18.08.2008 № 199 позивачем включена до реєстру виданих податкових накладних за серпень 2008 року, однак до складу податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2008 року не включена та не відображена в додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ та в рядку 1 декларації «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %, в результаті чого позивачем було занижено податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2008 року на суму 1333 грн.

При цьому, судом першої інстанції встановлено і не заперечується позивачем, що це порушення ТОВ «МК Груп» визнає у повному обсязі.

Разом з тим, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідачем оскаржується постанова суду першої інстанції в частині порушення товариством податкового законодавства при формуванні валових доходів за рахунок сум від реалізації брухту та відходів чорних і кольорових металів, а також порушення товариством податкового законодавства при формуванні валових витрат при придбанні металоконструкцій по нікчемній годи та податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого у ціні цих придбаних металоконструкцій.

Так, актом перевірки віл 20.08.2010 встановлено заниження товариством скоригованого валового доходу на загальну суму 291986 грн. (у т.ч. по періодах: за 1 квартал 2008 року на суму 44420 грн., за півріччя 2009 року на 82717 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 49824 грн., за рік 2009 року на суму 86 грн.), яке мало місце, на думку податківців, внаслідок того, що позивачем не включено до складу валових доходів суми по першій події - відвантаженню брухту та відходів металів на підприємства ВАТ «Запорізький Втормет» та ВАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.Н.Кузьміна», чим порушено вимоги п.п.3.1 ст.3, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28.12.94 № 334/94 валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону № 334/94 датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МК Груп» мало господарські відносини з ВАТ «Запорізький Втормет» в межах договору від 02.01.2009 № БП44-09 на постачання металопродукції.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «МК Груп» не включено до складу валових доходів суму 82717,06 грн. від реалізації брухту та відходів чорних та кольорових металів по наступним видатковим накладним:

- № РН-0000193 від 28.05.2009 р. на відвантаження брухту чорних металів в кількості 31,826 т на загальну суму 41373,67 грн. в тому числі ПДВ 6895 грн.;

- № РН-0000236 від 10.06.2009 р. на відвантаження брухту чорних металів в кількості 48,239 т на загальну суму 57886,80 грн., в тому числі ПДВ 9647,80 грн.

Такий висновок податковий орган зробив за результатами співставлення відомостей валових доходів за 2 квартал 2009 року та даних бухгалтерського обліку ТОВ «МК Груп» по контрагенту ВАТ «Запорізький Втормет».

Також у ході перевірки встановлено, що ТОВ «МК Груп» у вересні 2009 року відвантажено до ВАТ «Запорізький Втормет» брухт чорних металів в кількості 23,956 т по видатковій накладній від 14.09.2009 № РН-0000353 на загальну суму 39471,65 грн., в т. ч. ПДВ 6578,61 грн. і ця реалізація товариством двічі включена до складу валових доходів за 3 квартал 2009 року та задекларована у рядку 01.1 «доходи від продажу товарів» декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року в сумі 65786,08 грн.

Крім того, ТОВ «МК Груп» мало взаємовідносини з ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.Н.Кузьміна» в межах договору від 01.01.2009 №11086078 на поставку металопродукції.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «МК Груп» відвантажено до ВАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь» ім.А.Н.Кузьміна» брухт чорних металів:

- в листопаді 2009 року в кількості 41,35 т - видаткова накладна від 30.11.2009 №РН-0000581 на загальну суму 104102,24 грн., в т. ч. ПДВ 17350,37 грн.;

- в грудні 2009 року в кількості 89,06 т - видаткова накладна від 04.12.2009 № РН-0000636 на загальну суму 186 491,64 грн., в тому числі ПДВ 31081,94 грн.

Вищевказана реалізація брухту та відходів чорних та кольорових металів товариством не включена до складу валових доходів 4 кварталу 2009 року та не задекларовано у рядку 01.1 «доходи від продажу товарів» декларації з податку на прибуток за рік 2009 року в сумі 242161,57 грн.

При цьому, податківці в акті перевірки зазначили, що на всі вище перелічені видаткові накладні по відвантаженню брухту та відходів чорних та кольорових металів на ВАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь» ім.А.Н.Кузьміна» та ВАТ «Запорізький Втормет» позивачем виписані податкові накладні, які включені до складу податкових зобов'язань з ПДВ відповідних періодів та до реєстрів виданих податкових накладних відповідних звітних періодів.

За твердженням відповідача Товариство до складу валових доходів 4 кварталу 2009 року повинно було включити суму 5170595,45 грн., в той час коли за даними відомостей валових доходів в зазначений період по взаємовідносинам з підприємством ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.Н.Кузьміна» включено суму 4928433,88 грн.

Вказаний висновок податкового орану не відповідає фактичним обставинам справи, первинних документів та даним бухгалтерського обліку підприємства.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, визначена податковим органом різниця 242161,57 грн., включена до складу валових доходів TOB «МК-Груп» своєчасно і в повному обсязі.

Цей висновок суду першої інстанції підтверджується видатковими накладними: №РН-0000581 від 30.11.2009 на суму 104102,24 грн. та № РН- 0000636 від 04.12.2009 на суму 186491,64 грн.

При цьому, всі доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) за 4 квартал 2009 року включені до складу валового доходу, зокрема, і суми за вказаними видатковими накладними № РН-0000581 та № РН-0000636 (рядок 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємств 2009 рік) у відповідності до пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону 334/94 , згідно положень якого в даному випадку датою збільшення валового доходу є дата відвантаження товарів.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зауважив, що в цей рядок Декларації з податку на прибуток підприємств вноситься загальна сума валового доходу за весь звітний період і тому відокремити суму 242161,57 грн. неможливо.

Судом першої інстанції досліджено в якості доказів правомірності дій TOB «МК-Груп» копію декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, копію картки рахунку: ВД: Контрагенти: ВАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь» ім.А.Н. Кузьміна» за 2009 рік, в яких чітко визначені видаткові накладні №№ РН-0000581, РН-0000636, що включені до валового доходу. Також, надано копію оборотно-сальдової відомості, з якої вбачається, що по взаємовідносинам з ВАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь» ім.А.Н.Кузьміна» за 2009 рік до валового доходу включено суму, визначену податковим органом під час перевірки 5529570,75 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача щодо наявності порушень TOB «МК Груп» податкового законодавства при включенні до складу валових доходів за 4 квартал 2009 року та декларування у рядку 01.1 «доходи від продажу товарів» декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік суми 242161,57 грн.

Щодо виявленого податковим органом завищення валових витрат за 1 квартал 2010 року на 4288924 грн. та податкового кредиту за лютий і березень 2010 року на загальну суму 857784,70 грн. внаслідок придбання позивачем металоконструкцій у ТОВ «Бізнес Строй» по нікчемній угоді в порушення п.п.1.32 ст.1, п. 5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334/94, п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 № 168/704, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5 ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.208, ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України.

Вищевказаний висновок податковий орган обґрунтовує даними акту планової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Бізнес Строй» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 30.04.2010 № 80/23-5/33836740 від 18.06.2010 та інформацію УПМ ДПА в Запорізькій області щодо надання гр.ОСОБА_3 (засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Бізнес Строй») пояснення про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства).

Вказаним актом ТОВ «Бізнес Строй» зафіксовано порушення зазначеним підприємством цивільного законодавства ст.203, ч.1 ст.207, ст.208, ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України.

Крім того, актом перевірки ТОВ «Бізнес Строй» зафіксовано відсутність у даного підприємства складських приміщень, автомобільного транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення господарської діяльності підприємства.

При цьому, зазначено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.07.2010 у справі № 26\193\10 ТОВ «Бізнес Строй» ліквідовано, в результаті чого вказане підприємство в не в змозі погасити перед кредиторами борг у розмірі 31753,37 грн., незважаючи на те, що їм у першому кварталі 2010 року було продано майна на загальну суму 5146708,20 грн.

Також відповідачем виявлено розбіжності при співставленні задекларованих суд ПДВ, причиною яких стало недекларування ТОВ «Бізнес Строй» податкових зобов'язань.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав господарські відносини з придбання металоконструкцій у ТОВ «Бізнес Строй» відповідно до договору купівлі-продажу від 01.12.2009 № 0112/09-01.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення та реалізаціїдоговору купівлі-продажу контрагент позивача ТОВ «Бізнес Строй» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Факт поставки обумовленого цим договором товару підтверджений належним чином складеними первинними документами, з огляду на зміст яких вбачається, що вони в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції, а саме: видатковими та податковими накладними.

Означені документи були предметом дослідження податковим органом під час перевірки, заперечення щодо їх достовірності відсутні.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та ТОВ «Бізнес Строй» дотримані. Також господарські зобов'язання з купівлі-продажу товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами).

Дії позивача та його контрагента ТОВ «Бізнес Строй», вчинені на виконання умов договору купівлі-продажу, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача - купівлі-продажу, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до валових витрат, податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, на якому базується податковий облік, що свідчить про неправомірність позиції відповідача щодо незаконності віднесення товариством до валових витрат сум на придбання металоконструкцій та до податкового кредиту суд ПДВ, сплачених у ціні придбання цього товару, що, в свою чергу, зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не надано суду належних доказів встановлення вини та умислу позивача щодо порушення публічного порядку та завдання шкоди державі, не надано суду і відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача, постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки від 20.08.2010 не тільки не містить посилань на вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Також, слід зазначити, що акт перевірки від 20.08.2010 не містить і посилань на відсутність документів бухгалтерського обліку та порушення саме позивачем будь-яких норм чинного податкового законодавства України.

При цьому, норми податкового законодавства не пов'язують право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, якщо контрагенти позивача по ланцюгу постачання не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих підприємств і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Також податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність донарахування відповідачем суд податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за порушення товариством п.п.1.32 ст.1, п. 5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке не мало міста.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про часткове задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2011 у справі № 2а-0870/2001/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко