Постанова № 37875338, 26.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/615/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

відповідача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Глобинського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2014 року Глобинський районний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 14 887,18 грн.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, позивач зазначив, що при отриманні виплат у період перебування на обліку в Глобинському районному центрі зайнятості громадянка ОСОБА_1 приховала факт реєстрації її як фізичної особи-підприємця, чим порушила вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Глобинському районному центрі зайнятості відповідач незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 14 887,18 грн. Кошти у добровільному порядку не повернуті, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що у період перебування на обліку в центі зайнятості та маючи статус безробітної, хоча і була зареєстрована як фізична особа - підприємець, разом з тим в даний період не забезпечувала себе роботою та прибуток не отримувала.

Суд, заслухавши пояснення відповідача та її представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив, що 05.03.2008 громадянка ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Глобинського районного центру зайнятості, де і була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки №160303308030500001 /а.с.15/.

12.03.2008 ОСОБА_1 подала заяву з проханням до вирішенні питання про її працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", в якій також зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує /а.с.19/.

27.10.2008 наказом Глобинського районного центру зайнятості № НТ 080312, ОСОБА_1 наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 12.03.2008 /а.с.18/.

23.10.2008 наказом Глобинського районного центру зайнятості № НТ 081023, ОСОБА_1 знято з ообліку у зв'язку з її працевлаштуванням та припинено виплату допомоги по безробіттю з 21.10.2008 /а.с.18/.

Фактично відповідач отримала допомогу по безробіттю з 12.03.2008 по 21.10.2008 в сумі 3 268,13 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком та не оспорюється відповідачем /а.с.17/.

04.01.2013 громадянка ОСОБА_1 повторно звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Глобинського районного центру зайнятості, де і була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки №160313010400035 /а.с.9/.

04.01.2013 ОСОБА_1 подала заяву з проханням до вирішенні питання про її працевлаштування надати (поновити) статус безробітного відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", в якій також зазначила, що на даний час не має постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, права не пенсію за віком у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або інших передбачених законодавством доходів, не є членом особистого селянського господарства, не є фермером або членом сім'ї фермера, що бере участь у виробництві, не зареєстрована як фізична особа - підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно, їй не призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею три річного (шости річного) віку /а.с.14/.

07.02.2013 наказом Глобинського районного центру зайнятості № НТ 130207, ОСОБА_1 наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 11.01.2013 /а.с.12-13/.

04.12.2013 наказом Глобинського районного центру зайнятості № НТ 131204, ОСОБА_1 у зв'язку з її працевлаштуванням припинено виплату допомоги по безробіттю з 04.12.2013 /а.с.12-13/.

Фактично відповідач отримала допомогу по безробіттю з 11.01.2013 по 04.12.2013 в сумі 11 619,05 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком та не оспорюється відповідачем /а.с.11/.

Згідно з актами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 13.01.2014 № 200 та № 2001 /а.с 10; 16/, встановлено, що безробітна ОСОБА_1, яка перебувала на обліку в Глобинському районному центрі зайнятості у періоди з 12.03.2008 по 21.10.2008 та з 11.01.2013 по 04.12.2013 була фізичною особою - підприємцем з 25.12.1996 та відповідно відносилась до зайнятого населення.

13.01.2014 директором Глобинського районного центру зайнятості прийнято наказ №4 про вжиття заходів по поверненню коштів в сумі 14 887,18 грн, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 /а.с.7/.

14.01.2014 Глобинським районним центром зайнятості направлено ОСОБА_1 письмове повідомлення про добровільне повернення суми виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 14 887,18 грн, яке у відповідності до копії повідомлення про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи, відповідач отримала 21.01.2014 /а.с.5-6/.

У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 у добровільному порядку відмовилася у поверненні коштів, Глобинський районний центр зайнятості звернувся до суду з вимогою про стягнення даних коштів.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють, та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

За змістом частини 3 статті 1 цього ж Закону до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, і працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Підпунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення"від 05.07.2012, № 5067-VI закріплено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Частиною першою статті 4 цього ж Закону визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з абзацем першим пункту 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 / чинного на час виникнення спірних правовідносин/ як у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 N 144 так і в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 538 для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає до центру зайнятості в день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, визначеними частиною третьою статті 1 України "Про зайнятість населення" (тобто не належить до зайнятого населення).

Згідно із підпунктом 1 пункту 20 вказаного Порядку громадяни, зареєстровані, як безробітні знімаються з обліку з дня державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Судом, досліджена реєстраційна справа фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 а також витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 13.03.2014, внаслідок чого встановлено, що відповідач 25.12.1996 зареєстрована як фізична особа -підприємець, а 27.01.2014 за заявою ОСОБА_1 проведено реєстраційну дію за номером 2 586 006 0003 008244 внесення відомостей щодо припинення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за власним рішенням /а.с.35-36/.

Стаття 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зазначає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно з частиною 1 статті 46 цього Закону державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі прийняття нею рішення про припинення підприємницької діяльності.

При цьому, у відповідності до пункту 17 статті 47 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем.

Отже, у період перебування на обліку в центрі зайнятості та маючи статус безробітної, а саме з 12.03.2008 по 21.10.2008 та з 11.01.2013 по 04.12.2013, ОСОБА_1 фактично мала статус фізичної особи -підприємця, що є підставою для віднесення відповідача до зайнятого населення, що в свою чергу, виключає можливість вважати таку особу - безробітною.

Пунктом 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000, № 1533-III передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62 (далі - Порядок №60/62) перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів.

Згідно пункту 6 Порядку № 60/62 у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на викладене, відповідач не мала права на отримання допомоги по безробіттю, яку було призначено центром зайнятості у зв'язку із ненаданням нею інформації про те, що вона є фізичною особою - підприємцем, а заяви, підписані відповідачем є офіційними документами, в яких ним зазначені обставини, що впливали на призначення допомоги по безробіттю /а.с.14; 19/.

Як наслідок сума допомоги по безробіттю в сумі 14 887,18 грн відповідачем отримана безпідставно.

Пунктом 8 Порядку №60/62 закріплено, що у разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Доказів оскарження наказу Глобинського районного центру зайнятості та доказів повернення отриманої суми допомоги по безробіттю відповідач до суду не подав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Глобинського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Глобинського районного центру зайнятості (р/р № 37170160303202 банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач Глобинський районний центр зайнятості, МФО 831019, ЗКПО 22544083) суму допомоги по безробіттю в розмірі 14 887,18 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень вісімнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 березня 2014 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко