Постанова № 37873209, 25.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2014 р. Справа№ 910/17950/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Шевчук В.В.

від відповідача - Коржук І.О., Підгірняк В.П.

від третьої особи - 1 Дівітаєв І.І.

від третьої особи - 2 Блажчук І.Т.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр-1» на рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2014 року (головуючий суддя Морозов С.М., судді: Ломака В.С., Бондарчук В.В. )

за позовом Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр-1»

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Національна академія Служби безпеки України

Приватне підприємство «Будмаш»

про стягнення 584886,29 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, СБУ звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Будова-Центр-1» про стягнення 584886,29 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, а тому просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2014 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 27.02.2014 року прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 25.03.2014 року.

Через відділ документального забезпечення до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представники сторін в судове засідання на вказану дату з`явилися та дали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

Рішенням Київської міської ради від 11.07.2002 року № 119/119 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» Національній академії Служби безпеки України передано у короткострокову оренду на три роки земельні ділянки загальним розміром 0,84 га по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва.

04.10.2002 року між Київською міською радою (орендодавець) та Національною академією Служби безпеки України (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Київська міська рада на підставі рішення від 11.07.2002 року № 119/119 зобов'язалась передати, а Національна академія Служби безпеки України - прийняти у короткострокову оренду на три роки земельні ділянки загальним розміром 0, 8151 га по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва у межах, які перенесені в натуру (на місцевість).

Рішенням Київської міської ради від 16.03.2006 року № 283/3374 поновлено на два роки з 23.10.2005 року договір оренди земельної ділянки від 22.10.2002 року № 82-6-00062, укладений між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України, на підставі якого у Національної академії Служби безпеки України перебуває у користуванні земельна ділянка у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва.

Договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 27.10.2006 року було поновлено на два роки з 23.10.2005 року договір оренди, на підставі якого у Національної академії Служби безпеки України перебуває у користуванні земельна ділянка у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва.

Рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 року № 772/2841 поновлено на 10 років з 24.10.2007 року договір оренди земельної ділянки у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва від 22.10.2002 року № 82-6-00062, укладений між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України.

11.10.2010 року між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України укладено договір про поновлення на підставі рішення від 27.11.2009 року № 772/2841 договору оренди земельної ділянки у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва від 22.10.2002 року № 82-6-00062, укладеного між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України.

21.04.2003 року між Службою безпеки України, Приватним підприємством «Будмаш» та Кооперативом «Будова-Центр-1», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр 1», укладено угоду № 60 про продовження інвестування будівництва прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло в місті Києві.

За умовами угоди відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити інвестування будівництва об'єкта загальною площею квартир 24 061,00 кв.м., корисною площею вбудованих приміщень площею 2 094,11 кв.м., кількістю місць підземної автостоянки - 54 та кількістю місць автостоянки - 16 з орієнтовною сумою інвестицій 77000000 грн.

Відповідно до п. 4.2. угоди відповідач зобов'язаний забезпечити інвестування будівництва об'єкта на умовах, передбачених угодою.

Угода, відповідно до п. 7.6., набирає чинності з моменту підписання її сторонами.

Відповідно до додаткової угоди № 5-19/3-6 від 03.11.2005 року до угоди позивач передав відповідачу права та обов'язки виконання функцій замовника будівництва прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва, крім права на оренду земельної ділянки, яка надана під будівництво.

Вищевказаною додатковою угодою № 5-19/3-6 від 03.11.2005 року доповнено п. 4.2. угоди та встановлено, що відповідач зобов'язується відшкодовувати документально підтверджені затрати позивача, понесені останнім у процесі будівництва об'єкту шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача на підставі наданих останнім розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, прибудову житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло (секція літер Б, секція літер В, вбудовані офісні приміщення, підземна автостоянка, прибудовані автогаражі) в пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва прийнято в експлуатацію, про що свідчить акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 31.12.2008 року № 1764.

Як зазначає позивач, він звертався до відповідача з претензією № 19/Ф-2656 від 16.07.2013 року про відшкодування витрат, понесених Службою безпеки України за розроблення технічної документації на земельну ділянку у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва у розмірі 101935,37 грн., однак відповідач відповіді на вказану претензію не надав та кошти не перерахував.

Також в матеріалах справи міститься дозвіл на виконання будівельних робіт № 0913-Пч/Т від 19.11.2008 року, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, відповідно до якого надано дозвіл на виконання будівельних робіт із прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку гуртожитку з реконструкцією гуртожитку під житло за адресою: пров. Лабораторний, 6 у Печерському районі м. Києва відповідно до проектної документації, затвердженої наказом Національної Академії СБУ від 07.11.2003 року № 137 та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за № 0604 від 10.04.2002 року.

В матеріалах справи міститься договір № 19/2-6 про розроблення технічних документацій від 03.03.2012 року, укладений між Департаментом господарського забезпечення Служби безпеки України (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Геометікс" (виконавець), відповідно до якого виконавець зобов'язався виконати з дотриманням вимог законодавства геодезично-вишукувальні роботи (далі - роботи) з розроблення технічної документації із землеустрою по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та розробити документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельними ділянками на провулку Лабораторному, 6 у Печерському районі м. Києва (відповідно до п. 2.1. вказаного договору загальна вартість робіт становить 72061,91 грн.

Актом прийому-передачі робіт від 28.03.2012 року до договору № 19/2-6 від 03.03.2013 року Департаментом господарського забезпечення Служби безпеки України було прийнято від Товариства з обмеженою відповідальністю «Геометікс» роботи на загальну суму 72061,91 грн.

Платіжним дорученням № 129 від 16.05.2012 року позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Геометікс» кошти в розмірі 72061,91 грн.

Договором № 19/2-91-12/А-14 про розроблення технічної документації від 17.10.2012 року, укладеним між Департаментом господарського забезпечення Служби безпеки України (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Геометікс-плюс» (виконавець) сторони домовились про те, що виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог законодавства роботи з розроблення технічної документації із землеустрою по складанню документів, що посвідчують право користування земельними ділянками на провулку Лабораторному, 6 у Печерському районі м. Києва (відповідно до п. 2.1. вказаного договору загальна вартість робіт становить 29873,46 грн.)

Актом здачі-приймання робіт від 28.11.2012 року до договору № 19/2-91-12/А-14 від 17.10.2012 року Департаментом господарського забезпечення Служби безпеки України було прийнято від Товариства з обмеженою відповідальністю «Геометікс-плюс» роботи на загальну суму 29873,46 грн.

Платіжним дорученням № 296 від 10.12.2012 року позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Геометікс-плюс» кошти в розмірі 29873,46 грн.

Матеріалами справи також підтверджується понесення Службою безпеки України витрат по оплаті оренди земельної ділянки в розмірі 620765,66 грн., про що свідчать копії платіжних доручень № 4 від 11.07.2012 року, № 5 від 09.08.2012 року, № 6 від 19.09.2012 року, № 7 від 10.10.2012 року, № 8 від 14.11.2012 року, № 9 від 21.11.2012 року, № 885 від 11.12.2012 року, № 48 від 24.01.2013 року, № 89 від 21.02.2013 року, № 175 від 20.03.2013 оку., № 295 від 16.04.2013 року, № 355 від 17.05.2013 року, № 496 від 25.06.2013 року, № 510 від 27.06.2013 року, № 663 від 15.08.2013 року, № 762 від 18.09.2013 року, № 874 від 21.10.2013 року, № 1003 від 12.11.2013 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, в яких як джерело фінансування визначено бюджетну програму 6521010 «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та функціонування органів системи Служби безпеки України».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач відзначає, що відповідач, в порушення умов угоди (з урахуванням внесених змін та доповнень згідно додаткових угод), не здійснює компенсацію витрат на оплату оренди земельної ділянки та витрат оплату розроблення технічної документації, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 722701,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Методичних рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт класифікація витрат визначається будівельною організацією самостійно з метою отримання повної і достовірної інформації про витрати при організації планування, бухгалтерського та внутрішньогосподарського обліку, аналізу собівартості будівельно-монтажних робіт, прийняття адміністративних рішень.

Пунктом 1 розділу 3 Методичних рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт передбачено, що групування витрат за елементами здійснюється з метою визначення загальних обсягів матеріальних, трудових та інших ресурсів, що використовуються будівельною організацією в операційній діяльності та для застосування під час складання фінансової звітності згідно з вимогами ПБО 3 "Звіт про фінансові результати".

Витрати основної діяльності будівельної організації можуть групуватися за такими статтями калькулювання: прямі матеріальні затрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати (пункт 2 розділу 3 Методичних рекомендації).

Згідно з пунктом 3 розділом 4 до статті «Інші прямі витрати» включаються усі інші виробничі витрати, які не увійшли до попередніх статей і можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат за прямою ознакою, зокрема, інші виробничі витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат за прямою ознакою: вартість робіт, виконаних субпідрядними організаціями; плата за оренду (лізинг) землі та майна.

Відповідно до п. 4.8.1. Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, які набрали чинності з 1 січня 2014 року, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013» № 293 від 5 липня 2013 року, до витрат, які враховуються до вартості будівництва включаються, зокрема, інші витрати замовника і підрядних будівельних організацій, пов'язані із здійсненням будівництва та загальновиробничі витрати.

До інших витрат належать усі інші витрати, що не включаються до вартості будівельних робіт і вартості устаткування, меблів та інвентарю (п. 5.1.5. зазначених Правил визначення вартості будівництва).

Тож, виходячи з вищенаведеного, витрати понесені позивачем на оренду земельної ділянки у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва та на оплату розроблення технічної документації є поточними витратами позивача на будівництво об'єкту, відшкодування яких відповідач має здійснювати згідно з Угодою №60 від 21.04.2003 року та додатковою угодою № 5-19/3-6 від 03.11.2005 року.

Колегія суддів не погоджується з твердженням представника відповідача про те, що Служба безпеки України є неналежним позивачем, бо ніяким чином відповідачем не були порушені її права та законні інтереси, а платежі за оренду земельної ділянки здійснювалися третьою особою Національною академією СБУ, яка є самостійною юридичною особою із своєю печаткою, рахунками в банку тощо, виходячи з наступного.

Як вбачається з пояснень, наданих представниками позивача у період здійснення Національною академією СБУ видатків на оплату оренди за користування земельною ділянку по пров. Лабораторному,6 в м. Києві, чинною була інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Державного казначейства України від 12.03.2012 року.

Вказаною Інструкцією було передбачено, що за «Оплата послуг» здійснюються видатки зокрема на орендну плату за земельні ділянки, надані у тимчасове користування, плату орендатора за користування земельною ділянкою, на якій розташоване орендне приміщення.

Головним розпорядником бюджетних коштів СБУ було виділено Національній академії СБУ грошові кошти з метою здійснення оплати оренди земельної ділянки по пров. Лабораторному,6 в м. Києві. Вказаний розподіл коштів також відображений у кошторисах на 2012 та 2013 роки.

Таким чином, позивач - СБУ є головним розпорядником бюджетних коштів та здійснюють видатки по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками, що перебувають в користуванні СБУ та її регіональних закладів, в тому числі і Національної академії СБУ.

Що ж до тверджень відповідача про закінчення будівництва об'єкту та здачу його в експлуатацію, необхідно відзначає, що матеріалами справи не підтверджується виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр 1» зобов'язань з будівництва об'єкту у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва у повному обсязі, а відтак - посипання відповідача на відсутність у нього зобов'язань за угодою № 60 від 21.04.2003 року та додатковою угодою № 5-19/3-6 від 03.11.2005 року є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги, що витрати позивача на оплату оренди землі на загальну суму 620765,66 грн. та витрати на оплату розроблення технічної документації на суму в розмірі 101935,37 грн., що разом становить 722 701,03 грн., документально підтверджуються, враховуючи зобов'язання відповідача за угодою № 60 від 21.04.2003 року та додатковою угодою № 5-19/3-6 від 03.11.2005 року, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про законність вимог позивача та про задоволення позову у повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволені позовні вимоги Служби безпеки України, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр-1» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр-1» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр-1» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2014 року у справі № 910/17950/13- без змін.

Матеріали справи № 910/17950/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов