Рішення № 37873036, 05.10.2011, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

05.10.2011р. Справа №18/2234/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго", вул.2-го Залізнична,10, м. Суми, Сумська область,40022

до Квартирно-експлуатаційного відділ м.Полтава, вул. Сінна, 36, м. Полтава, Полтавська область,36039

про стягнення 298900,35 гривень

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Олефір О.Т.

Представники сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Ваценко І.В. дор. №2 від 04 січня 2011 року

Справа розглядається після перерви яка оголошувалася в судовому засіданні 22.09.2011 року, для надання можливості сторона самостійно врегулювати предмет спору та подати додаткові докази по суті заявлених позовних вимог.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 298900,35 гривень боргу за договорами №201-Т від 01.10.2006 року та №1506-Т від 01.10.2006 року. із яких основний борг - 270653,75 грн., пеня - 12810,69 грн., 3% річних - 3252,23 грн., та інфляційні збитки - 12183,68 грн.; клопотання про уточнення позовних вимог вх. канцелярії суду №15586д від 04.10.2011 р. про стягнення 12810,69 грн.- пені, 3252,23 грн. - 3% річних та 12183,68 грн. - інфляційних. На час розгляду справи по суті до стягнення підлягає 12810,69 грн.- пені, 3252,23 грн. - 3% річних та 12183,68 грн. - інфляційних, в частині стягнення основного боргу в розмірі 270653,75 грн. позивач відмовляється, в зв"язку зі сплатою відповідачем.

19.08.2011 року за вхідним №13312д (канцелярії суду) від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд клопотання позивача прийняв, розглянув по суті, задовольнив та долучив до матеріалів справи.

23.08.2011 року за вхідним №13409д (канцелярії суду) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Суд відзив прийняв, розглянув по суті та долучив до матеріалів справи.

22.09.2011 року за вхідним № 14815д(канцелярії суду) від представника ТОВ "Сумитеплоенерго" А.М.Кубанова надійшов супровідний лист з додатками. Суд поданий лист з додатками прийняв, розглянув по суті та долучив до матеріалів справи.

04.10.2011 року вх. канцелярії суду №15586д представник позивача за довіреністю Верчак Ю.В. подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог про стягнення 12810,69 грн.- пені, 3252,23 грн. - 3% річних та 12183,68 грн. - інфляційних. Суд клопотання позивача прийняв, розглянув по суті, задовольнив та долучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (далі - ТОВ "Сумитеплоенерго" та Сумським обласним військовим комісаріатом 01 жовтня 2006 року укладені Договори №201-Т та №1506-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Договори).

Відповідно до умов Договорів Виконавець (ТОВ "Сумитеплоенерго") зобов'язується надавати Споживачеві (Сумському обласному військовому комісаріату) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі -послуги), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Характеристика об'єкта (об'єктів) надання послуг, обсяги та нормативи (норми) споживання -договірні навантаження теплової енергії вказані в додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору. Умови обліку споживання послуг, характеристики засобів обліку води і теплової енергії вказані в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору. Розмір тарифів на послуги встановлюється органом місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства України. На момент укладання договору тарифи на теплову енергію встановлені рішенням Сумської міської Ради №483 від 04.09.2006р.

Згідно п.3.2. Договорів, розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до п.3.3. Договорів, Відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорах кількості спожитої теплової енергії , передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

На підтвердження виконання вказаних Договорів Позивач надав суду Акти прийому передачі теплової енергії (а.с. 28-34, 69-75) за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року на загальну суму 27 0653,75грн., що також підтверджено відомостями звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2010 р. по 14.07.2011 р.

Позивачем, відповідно до п.5.1.5. Договорів, за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію, Відповідачу нарахована пеня, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення, яка складає 12810 грн. 69 коп.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, Відповідачу нараховано 3% річних в розмірі 3252 грн. 23 коп. та інфляційні в розмірі 12183 грн. 68 коп.

1 січня 2010 року та 28 січня 2011 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Полтави та ТОВ "Сумитеплоенерго" укладені Договори поруки (далі - Договори поруки), за умовами яких Поручник (Квартирно-експлуатаційний відділ м.Полтави) зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором ( ТОВ "Сумитеплоенерго") за виконання зобов'язань за Договорами, що були укладені між Кредитором та Боржником (Сумським обласним військовим комісаріатом), повністю. Підстава зобов'язання, забезпеченого гарантією за Договорами №201-Т та №1506-Т від 01 жовтня 2006 року.

Таким чином, Поручник - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава, зобов'язується солідарно відповідати перед ТОВ «Сумитеплоенерго»за виконання зобов'язань за договорами на теплопостачання № № 201- Т від 01.10.2006р., 1506-Т від 01.10.2006р.

04 жовтня 2011 року Позивач подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог в яких просить суд стягнути з Відповідача 12810,69 грн.- пені, 3252,23 грн. - 3% річних та 12183,68 грн. - інфляційних та припинити провадження в частині сплаченого Відповідачем основного боргу в розмірі 270653,75 грн.

Роглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті позовні вимог задовольняє частково виходячи з наступного:

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

Відповідно до п.5.1.5. Договорів, за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію, Відповідачу нарахована пеня, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення, яка складає 12810 грн. 69 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач у встановленому порядку подав суду належні докази (Договори №201-Т та №1506-Т від 01.10.2006р. а.с.9-14, 55-57, Додаткові угоди а.с.15-18, 60-62, Договори поруки а.с.20-23,63-64, Довідка а.с.24, Відомість звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2010р. по 14.07.2011р. а.с.27, Акт прийому-передачі теплової енергії від 31.10.2010р., від 26.11.2010р., від 17.12.2010р., від 26.01.2011р., від 25.02.2011р., від 25.03.2011р., від 06.04.2011р. а.с.28-34, рахунки а.с.35-41 у матеріалах справи ) які дають підставу суду задовольнити позовні вимоги частково.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задовольнив частково.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача сторін, а також подані ними додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, п.1 ч. 1 ст.80, 81-1,82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -

ВИ Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити в частині стягнення основного боргу в розмірі 270 653,75 грн., на підставі ст. 78, п.4 ст.80 ГПК України.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділ м.Полтава (вул. Сінна, 36, м. Полтава, Полтавська область,36039; р/р 35223001002942 в УДК Полтавської області МФО 831019, код ЄДРПОУ 08377170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (вул.2-го Залізнична,10, м. Суми, Сумська область, 40022; р/р № 26005057003431 ПАТ СФ КБ "ПриватБанк" в м.Суми, МФО 337546, код ЄДРПОУ 33698892) 12810,69 грн. - пені, 3252,23 грн. - 3% річних та 12183,68 грн. - інфляційні збитки, суму сплаченого державного мита в розмірі 2989,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне буде рішення складено 10.10.2011р.

Суддя Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.