Рішення № 37872893, 17.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.2014 Справа № 905/338/14

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради м. Краматорськ, Донецька область

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення суми основного боргу в розмірі 8234,46грн., інфляційних витрат у розмірі 455,97грн., 3% річних у розмірі 598,30грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне виробниче підприємство "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради м. Краматорськ, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ, Донецька область про стягнення суми основного боргу в розмірі 8234,46грн., інфляційних витрат у розмірі 455,97грн., 3% річних у розмірі 598,30грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору на надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді) №145 від 18.11.2010р., позивач зобов'язався постачати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язався приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію, однак свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 8234,46 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2, 12, 13, 54 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

18.11.2010р. між Комунальним виробничим підприємством "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради м. Краматорськ, Донецька область (Теплопостачальна організація) та фізичною особою.-підприємцем ОСОБА_1 м. Краматорськ, Донецька область (Споживач), укладено договір на надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді) №145.

Відповідно до 1.1 Договору, теплопостачальна організація зобов'язується постачати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов'язуються приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно з п. 3.2.1 Договору, споживач теплової енергії зобов'язується: щомісячно приймати рахунки - акти від теплопостачальної організації та проводити оплату спожитої теплової енергії в обсягах, вказаних в рахунках - актах і в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію та мережну воду, що споживаються, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановленого тарифу:

- 780,00 грн. за 1 Гкал (включаючи ПДВ в розмірі 20%);

- 23,46 грн. ща 1 кв. метр опалювальної площі (включаючи ПДВ в розмірі 20%), розмір щомісячної плати за надані послуги згідно нормативами (нормами) споживання на момент укладення цього договору становить 1829,88 грн. включаючи ПДВ в розмірі 20%;

- ____ грн. за 1 тону мережної води (включаючи ПДВ в розмірі 20%).

Негрошова форма розрахунків потребує додаткового письмового узгодження.

Згідно п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що оплата виконується на підставі рахунків - актів, а за наявності приладів обліку - на підставі розрахунків актів і актів приймання - передачі теплової енергії, які направляються належним чином споживачеві теплопостачальною організацією, на протязі трьох банківських днів з момента отримання рахунку - акту. Акти приймання - передачі теплової енергії є підтвердженням кількості відпущеної теплової енергії та мають бути оформлені та повернені споживачем теплопостачальній організації на протязі трьох робочих днів з дня їх отримання.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з 18.11.2010р. і діє в частині поставки теплової енергії в гарячій воді до 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків за спожиту теплову енергію - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 11.4 Договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення або зміну не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за оплату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору на надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді) №145, позивач виставив рахунки - акти: №145-12 від 31.12.2010р. на суму 1829,88 грн.; №145-1 від 31.01.2011р. на суму 1829,88 грн.; №145-2 від 28.02.2011р. на суму 1829,88 грн.; №145-4 від 30.04.2011р. на суму 914,94 грн.; №145-3 від 31.03.2011р. на суму 1829,88 грн., всього на загальну суму 8234,46 грн. (а.с. 11-15)

05.01.2011р. відповідачем було отримано рахунок - акт №145-12 від 31.12.2010р., про що свідчить підпис ОСОБА_1 (а.с. 11)

Але, відсутні докази отримання відповідачем рахунків - актів: №145-1 від 31.01.2011р.; №145-2 від 28.02.2011р.; №145-4 від 30.04.2011р.; №145-3 від 31.03.2011р., оскільки, дані рахунки - акти отримані та підписані невідомими особами. (а.с. 12-15)

Також, позивачем був наданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2011р., але даний акт не може бути належним доказом по справі, оскільки він підписаний невідомою особою.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає позовні вимоги Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради м. Краматорськ, Донецька область в частині стягнення суми основного у розмірі 1829,88 грн., на підставі рахунку - акту №145-12 від 31.12.2010р. доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 6404,58 грн. на підставі рахунків - актів: №145-1 від 31.01.2011р. на суму 1829,88 грн.; №145-2 від 28.02.2011р. на суму 1829,88 грн.; №145-4 від 30.04.2011р. на суму 914,94 грн.; №145-3 від 31.03.2011р. на суму 1829,88 грн., суд відмовляє, у зв'язку з тим, що немає доказів отримання даних рахунків відповідачем.

Також, позивач просить стягнути с відповідача 3% річних у розмірі 598,30 грн. та інфляційні витрати у розмірі 455,97 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково: за період з 08.01.2011р. по 31.07.2013р., на суму заборгованості 1829,88 грн., 3% річних у розмірі 140,78 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 457,52 грн., суд відмовляє

Також, суд, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє частково: за період з січня 2011р. по липень 2013р., на суму заборгованості 1829,88 грн., інфляційні витрати у розмірі 81,48 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 374,49 грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 2Б, ЄДРПОУ 00131133) суму основного боргу у розмірі 1829 (одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять) грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 140 (сто сорок) грн. 78 коп., інфляційні витрати у розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 48 коп., судовий збір у розмірі 403 (чотириста три) грн. 64 коп.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 6404,58 грн., 3% річних у розмірі 457,52 грн., інфляційних витрат у розмірі 374,49 грн. відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 24.03.2014р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу