КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-15788/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцова О.П. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
11 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС у якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003702220, № 0003692220 та № 0003682220 від 19.10.2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2013 року в задоволені позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 05.02.2013 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як було встановлено судом першої інстанції, 04.10.2012 року ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС на підставі наказу № 1428 від 03.10.2012 року та повідомлення № 43/10-20 від 03.10.2012 року була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ"БК "Укрбудмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з TOB "Північно - український будівельний альянс" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.
Перевіркою було встановлено порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 14.1.228 пункту 14.1, пунктів 138.1, 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 086 364 грн. та порушення пункту 201.6 статті 201, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1542833 грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 33000,00 грн.
До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.
У перевіряємому періоді TOB "БК'Укрбудмонтаж" здійснювало взаємовідносини з TOB "Північно - український будівельний альянс":
- згідно договору субпідряду № 01/08-11Н від 01.08.2011 предметом якого є виконання комплексу загально будівельних робіт та задача результату робіт в експлуатацію в усіх відповідних інстанціях по об'єкту - будівництво школи № 5 на 520 місць за адресою: вул.Вокзальна, буд. 115, м. Носівка, Чернігівська обл.;
- згідно договору субпідряду № 23-12-10 від 22.12.2010 предметом якого є виконання комплексу загально будівельних робіт та задача результату робіт в експлуатацію в усіх відповідних інстанціях по об'єкту - реконструкція з надбудовою під готель нежитлової будівлі з наступним обслуговуванням та експлуатацією за адресою: вул. Експланадна, 17 у Печерському районі м. Києва;
- згідно договору субпідряду № 02/08-11КЗ від 02.08.2011 предметом якого є виконання
комплексу загально будівельних робіт та задача результату робіт в експлуатацію в усіх відповідних інстанціях по об'єкту - реконструкція будинку № 21 будинку відпочинку "Конча -Заспа".
До ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС надійшов акт № 218/22-35129952 від 24.04.2012 року "Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно - український будівельний альянс" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року", відповідно до якого TOB "Північно - український будівельний альянс" не було надано відповідь на запити податкового органу № 200/10/15-012 від 07.01.2012 року та № 166/10/15-012 від 05.03.2012 року щодо надання пояснення здійснення господарських операцій щодо формування податкового кредиту за січень - грудень 2011 року та документального підтвердження здійснення господарських операцій.
Відповідно до зазначеного акту TOB "Північно - український будівельний альянс" за адресою, яку зазначено в реєстраційних документах поданих до Ніжинської ОДПІ, а саме: м. Ніжин, вул. Об'їжджа, буд. 112 не знаходиться, та товариство не забезпечено основними фондами та виробничими потужностями, а згідно декларацій наданих до Ніжинської ОДПІ вартість основних засобів становить 95580,00 грн.
Також актом № 218/22-35129952 від 24.04.2012 року встановлено, що господарські операції між TOB "Північно - український будівельний альянс" та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.
З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що договори укладені між TOB "БК"Укрбудмонтаж" та TOB "Північно - український будівельний альянс" є нікчемними, у зв'язку з чим не створюють інших юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
За результатами перевірки було складено акт № 301/23-20/34482827 від 04.10.2012 року на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення №0003682220 від 19.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2086366 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами на 1 грн., №0003692220 від 19.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 133 117,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами на 590 284,00 грн., та №0003702220 від 19.10.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 33 000,00 грн.
Не погоджуючись з викладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною другою статті 215 вказаного Кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 цього Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.
Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.
Пунктом 198.1 Податкового,кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
В своїй апеляційній скарзі позивач вказує на те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про нікчемність його господарських відносин з TOB "Північно - український будівельний альянс" за договорами субпідряду № 01/08-11Н від 01.08.2011, № 23-12-10 від 22.12.2010 року та № 02/08-11КЗ від 02.08.2011 року, оскільки вони мали реальний характер та за ними було сплачено та отримано послуги та товар використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинним документами.
Договори субпідряду № 01/08-11Н від 01.08.2011 року, № 23-12-10 від 22.12.2010 року та № 02/08-11КЗ від 02.08.2011 року укладені між позивачем та TOB "Північно - український будівельний альянс" є аналогічними за своїм змістом.
Відповідно до пункту 3.1 зазначених договорів вони складаються з основного тексту договору, додатку №1 Договірна ціна, додатку № 2 Графік виконання робіт, додатку № 3 Графік фінансування та додатку № 4 Копія ліцензії субпідрядника.
В матеріалах справи, разом з основним текстом договорів № 01/08-11Н від 01.08.2011 року, № 23-12-10 від 22.12.2010 року та № 02/08-11КЗ від 02.08.2011 року міститься лише копія додатку № 4 Копія ліцензії субпідрядника, водночас додатку №1 Договірна ціна, додатку № 2 Графік виконання робіт, додатку № 3 Графік фінансування суду надано не було, з огляду на що вказані договори надані суду не у повному обсязі.
Пунктом 1.2 догорів № 01/08-11Н від 01.08.2011, № 23-12-10 від 22.12.2010 та № 02/08-11КЗ від 02.08.2011 встановлено, що роботи виконуються як з матеріалів субпідрядника так і з матеріалів генпідрядника, при цьому матеріали генпідрядника передаються субпідряднику за накладною чи актом приймання - передачі.
Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 зазначених договорів генпідрядник зобов'язаний передати місце виконання робіт за актом приймання - передачі, а проекту документацію по накладній.
Підпунктом 4.3.9 пункту 4.3 догорів № 01/08-11Н від 01.08.2011, № 23-12-10 від 22.12.2010 та № 02/08-11КЗ від 02.08.2011 встановлено, що після закінчення виконання робіт у повному обсязі субпідрядник передає генпідряднику місце виконання робіт за актом приймання передачі.
Відповідно до пункту 6.2 вказаних договорів роботи за договором будуть прийняті генпідрядником після їх виконання шляхом підписання сторонами та скріплення печатками сторін наступного пакету документів: довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3, акту прийняття виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2, пакету виконавчої документації на виконані роботи.
Таким чином, відповідно до умов договорів укладених між позивачем та TOB "Північно - український будівельний альянс" документами, які підтверджують реальність та товарність операцій між позивачем та TOB "Північно - український будівельний альянс" є накладні або акти прийму передачі позивачем TOB "Північно - український будівельний альянс" матеріалів для виконання будівельних робіт, акти прийому передачі місця виконання робіт, накладні про передачу проектної документації, довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3, акти прийняття виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2, пакет виконавчої документації на виконані роботи.
На підтвердження товарності операцій проведених з TOB "Північно -український будівельний альянс" за договорами № 01/08-11Н від 01.08.2011, № 23-12-10 від 22.12.2010 та № 02/08-11КЗ від 02.08.2011 року в матеріалах справи наявні довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3, акти прийняття виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2, видаткові накладні та виписки з особового рахунку.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В наданих позивачем видаткових накладних в графі "Відвантажив(ла)" міститься підпис та печатка TOB "Північно - український будівельний альянс", водночас не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила підпис, а в графі "Отримав(ла)" міститься лише підпис засвідчений печаткою позивача та не зазначено посаду та дані особи, яка його вчинила.
З видаткових накладних є неможливим встановити, хто саме їх підписав, а отже встановити осіб, які відвантажили та прийняли товар, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаткові накладні, копії яких надані позивачем на підтвердження реальності правовідносин з TOB "Північно - український будівельний альянс" не можуть бути прийняті судом у якості первинних документів.
Окрім того, в графі замовлення наданих позивачем видаткових накладних вказано реквізити інших догорів, ніж ті, які були укладені між позивачем та TOB "Північно - український будівельний альянс", а договори, реквізити яких зазначені в видаткових накладних, в матеріалах справи відсутні.
Накладних або актів прийму - передачі TOB "Північно - український будівельний альянс" матеріалів для виконання будівельних робіт, актів прийому передач місця виконання робіт, накладних про передачу проектної документації та пакету виконавчої документації на виконані роботи позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання зазначених документів.
Враховуючи викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0003702220, № 0003692220 та № 0003682220 від 19.10.2012 року є законними та обгунотованими.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2013 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
В задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж» - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді А.М. Горяйнов
І.Л. Желтобрюх
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Судове рішення № 37872339, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15788/12/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: