Постанова № 37872337, 24.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 р. Справа №805/2388/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Хохленкова О.В.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 31.12.2013 року ВП № 22751976,

за участю:

представника позивача: Мащенко О.В.

представника відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ :

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі по тексту - позивач, або ОДПІ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання відкрити виконавче провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року по справі № 2а-16052/10/0570 задоволено позов ОДПІ про стягнення податкового боргу з ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» в розмірі 437525,07 грн.

На підставі вищезазначеного рішення суду ОДПІ був виданий виконавчий лист від 26.10.2010 року, який і був спрямований відповідачеві для примусового виконання.

31.12.2013 року відповідачем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Позивач вважає дії державного виконавця незаконними, тому що, як на підставу винесення оскаржуваної постанови, відповідач посилається на п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», тоді як цією нормою передбачено повернення виконавчого документа стягувачу на підставі встановленої, безпосередньо у Законі, заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника

Також, позивач зазначає, що заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника законом не встановлено, а тому оскаржувана постанова винесена безпідставно.

Окрім цього, звертає увагу на те, що як на момент прийняття рішення судом про стягнення з боржника податкового боргу, так і на момент пред'явлення виконавчого листа до виконання, норми Податкового кодексу України на які посилається відповідач, ще не діяли.

Просив визнати дії державного виконавця неправомірними та зобов'язати його відкрити виконавче провадження.

Просив позов задовольнити.

В судове засідання представник позивача з'явився. До початку судового засідання уточнив позовні вимоги та просив скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 31.12.2013 року ВП № 22751976.

Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Проти позову заперечував та надав суду письмові заперечення в яких вказав що дану постанову він прийняв керуючись п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі листу Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 р. № 1484/1243-13.

Тому, вважає що приймаючи оскаржувану постанову він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

В позові просив відмовити.

Заслухавши представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали виконавчого провадження, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області є юридичною особою, код ЄДРОПУ 38660470 та суб'єктом владних повноважень.

Відповідач - відділ державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно із ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Статтею 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що органами державної виконавчої служби є : Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Відповідно до ст. 5 Закону України № 606-Х1V державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року по справі № 2а-16052/10/0570 задоволено позов ОДПІ про стягнення податкового боргу з ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» в розмірі 437525,07 грн.

Позивач отримав виконавчий лист № 2а-16052/10/0570 26.10.2010 року (а.с.6).

Спрямував його для примусового виконання до відповідача та останнім було відкрито виконавче провадження 16.11.2010 року.

31.12.2013 року відділом державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку була винесена постанова ВП № 22751976 про повернення виконавчого документа стягувачеві

Дану постанову відповідач прийняв керуючись п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі листу Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 р. № 1484/1243-13 (а.с. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Листом ВАСУ від 24.10.2013 року № 1484/12/13-13, яким керувався відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, роз'яснюється особливий порядок, встановлений Податковим кодексом України, виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу, та що за цим порядком органами стягнення є контролюючи органи в розумінні Податкового кодексу.

Як вже вказувалося вище, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року по справі № 2а-16052/10/0570 задоволено позов ОДПІ про стягнення податкового боргу з ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» в розмірі 437525,07 грн.

Тобто, я к на момент прийняття постанови так і на момент отримання виконавчого листа, Податковий кодекс України ще не набрав чинності.

Відповідно до ст..58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі.

Таким чином, суд зазначає, що до набрання чинності Податковим кодексом України, примусове виконання судових рішень по даній категорії справ покладалося на державну виконавчу службу.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача в частині визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, відповідачем суду не надано, а отже позовні вимоги слід задовольнити.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до ст.94 КАС України

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.8-11, 94, 112, 158-163, 181 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 31.12.2013 року ВП № 22751976, задовольнити повністю.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 22751976 від 31.12.2013 року.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та її вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні в присутності представника позивача 24 березня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 25 березня 2014 року.

Суддя Хохленков О.В.