Ухвала суду № 37871960, 19.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 р. Справа № 815/6263/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Шевчук О.А.

при секретарі - Троян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ГРЕЧА» до Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтопромпостач», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротранспром» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПП «ГРЕЧА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області, треті особи - ТОВ «Нафтопромпостач», ТОВ «Агротранспром» про визнання протиправними дій з призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ГРЕЧА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2011року, листопад 2011 року та лютий 2012 року" та складання акту від 02.08.2013р. №112/2200/37151906 року "Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «ГРЕЧА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2011 року, листопад 2011 року та лютий 2012 року", визнання протиправним та скасування наказу №54 від 15.07.2013р. "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки", визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2013р. №0000192200, зобов'язання виключити з бази даних ДПС України інформацію про результати перевірки ПП «ГРЕЧА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2011 року, листопад 2011 року та лютий 2012 року".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року адміністративний позов Приватного підприємства «ГРЕЧА» до Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій з призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ГРЕЧА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2011 року, листопад 2011 року та лютий 2012 року; визнання протиправним та скасування наказу №54 від 15.07.2013р. «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки»; визнання протиправними дій з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ГРЕЧА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2011 року, листопад 2011 року та лютий 2012 року та складання акту №112/2200/37151906 від 02.08.2013р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «ГРЕЧА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2011 року, листопад 2011 року та лютий 2012 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000192200 від 14.08.2013р.; зобов'язання виключити з бази даних ДПС України інформацію про результати перевірки ПП «ГРЕЧА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2011 року, листопад 2011 року та лютий 2012 року - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000192200 від 14.08.2013р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що ПП «ГРЕЧА» зареєстровано Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 30.09.2010р.як юридична особа, перебуває на загальній системі оподаткування зі сплатою ПДВ, свідоцтво платника ПДВ від 20.10.2010р. №100306472 .

У період з 18.07.2013р. по 24.07.2013р. Любашівською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «ГРЕЧА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2011 року, листопад 2011 року та лютий 2012 року", за результатами якої складено акт №112/2200/37151906 від 02.08.2013р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено сплату податку на додану вартість у сумі 84 149,00 грн., завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2012 року у сумі 16 629грн. та завищено податковий кредит у розмірі 105950 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 53123 грн., за листопад 2011 року - у сумі 31026 грн. та за лютий 2012 року - у сумі 21801 грн.

На підставі висновків, зазначених у акті перевірки, Любашівською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192200 від 14.08.2013р., яким ПП «ГРЕЧА» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 84 149 грн. за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції у сумі 21 038 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних контрагентами податкових накладних та податкового зобов'язання позивача, є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим викладений в акті перевірки висновок відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення №0000192200 від 14.08.2013р. підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198).

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що якщо навіть безпосередній контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту і, тому, суперечні цьому висновку доводи апелянта є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Агротранспром» та ПП «Греча» 26.01.2012р. був укладений договір поставки нафтопродуктів №29 від 26.01.2012р.

На підставі вказаного договору та згідно накладної від 16.02.2012 року №153, ТОВ«Агротранспром» відвантажило на адресу ПП «Греча» дизельне паливо в кількості 14280 літрів на суму 130 804,80 грн. в тому числі ПДВ - 21800, 80 грн.

Відвантаження палива відбулося з м. Кременчук Полтавської області до м. Ананьїв.

На відвантажений товар ТОВ «Агротранспром» надав позивачу податкову накладну від 16.02.2012 року №28 та товарно-транспортну накладну від 16.02.2012 року №259518. Товар був доставлений автомобілем Сканія державний номер НОМЕР_5 та причепом цистерною № НОМЕР_2. Від ПП «Греча» отримав товар ОСОБА_2, який є директором даного підприємства.

Водій, що доставляв паливо - ОСОБА_3 - працює у ПП«ЕлітФешен Клаб» м. Кременчук. Прийнятий на роботу водієм за наказом № 29-к від 05.05.2011р.Транспортний засіб, яким доставлявся товар, а саме автомобіль Сканія та причіп цистерну, для перевезення вантажу надало ПП «Еліт Фешен Клаб» за договором перевезення № 2/01 від 12.01.2012 року, укладеним з ТОВ «Агротранспром».

Позивачем було сплачено кошти за отриманий від ТОВ «Агротранспром» товар платіжними дорученнями: від 29.02.2012р. №412, від 02.03.2012р. №10, від 15.03.2012р. №429, від 28.03.2012р. №440 .

Між ТОВ «Нафтопромпостач» та ПП «Греча» 17.03.2011р. було укладено договір №60 поставки нафтопродуктів, на умовах якого ТОВ«Нафтопромпостач» реалізувало а ПП «Греча» придбало паливо дизельне у кількості 21 275, 00л. на суму 155 130, 21 грн.; бензин А-80 в кількості 11 095, 00 л. на суму 76278,13 грн. Разом всього з ПДВ - 231 408,33 грн., в тому числі ПДВ - 46 281, 67грн.

На підтвердження реальності зазначеної господарської операції надано: накладна від 27.11.2011р. №1428; податкова накладна від 27.11.2011р. №69; товарно-транспортна накладна від 27.11.2011р. серії 01 АААА № 250233.

Доставка палива відбулася вантажним сідловим тягачем Сканія реєстраційний номер НОМЕР_3 та напівпричепом цистерною реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, який працює водієм у приватному підприємстві «Еліт «Фешен Клаб».

Кошти за придбані нафтопродукти позивачем сплачено ТОВ «Нафтопромпостач» платіжними дорученнями: від 29.11.2011р. №58, від 01.12.2011р. №319, від 08.12.2011р. №61, від 13.12.2011р. №333, від 14.12.2011р. №335, від 26.12.2011р. №348, від 28.12.2011р. №349, від 28.12.2011р. №2302, від 10.01.2012р. №352, від 18.01.2012р. №362, від 12.01.2012р. №1, від 13.01.2012р. №359.

Отже, фактичне здійснення господарських операцій позивача зі своїми безпосередніми контрагентами підтверджена належним чином.

Наведені первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Разом з тим, на момент укладення позивачем договорів з вказаними контрагентами та отримання податкових накладних, останні були в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало діюче свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином, твердження податкової про безтоварний характер спірних операцій є необґрунтованими.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту є правильними.

Щодо посилання апелянта на відсутність документів на транспортне перевезення товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0000192200 від 14.08.2013р. є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: