Постанова № 37871813, 17.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 р. Справа № 805/1928/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2790,58 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (позивач) звернулася до суду з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2790,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість у розмірі 2790.58 грн., яка склалась з несплаченої суми грошового зобов'язання самостійно нарахованого позивачем у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік від 11.04.2013 року. При цьому, між позивачем та відповідачем укладався договір про розстрочення грошових зобов'язань у наведеній сумі, строк дії якого вже закінчився 30.10.2013 року, але відповідач так і не виконав умови цього договору. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у строк, встановлений чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведені суми у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі (а.с. 43).

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову та заяви про розгляд справи без його участі не направив, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подала до ДПІ у м. Краматорську податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік від 11.04.2013 року, в якій задекларовано показник рядку 01.05: «Вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна» в сумі 55811,64 грн., сума податку, яка підлягає сплати - 2790,58 грн.

У рядку цієї податкової декларації «13.01 Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету» також відображена сума 2790,58 грн.

Отже відповідачем самостійно визначено суму податку на доходи з фізичних осіб, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 2790,58 грн.

Згідно з п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до ДПІ у м. Краматорську із заявою про розстрочення їй суми податку у зв'язку з важким фінансовим станом (а.с. 9), яка була задоволена, про що свідчить Рішення від 31.07.2013 року № 69/05-15-11-02-012-2 про розстрочення відповідачу грошових зобов'язань (а.с. 10).

Між ДПІ у м. Краматорську та ОСОБА_1 було укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань від 31 липня 2013 року № 69/05-15-11-02-12-2, за умовами якого ОСОБА_1 має обов'язок сплатити грошове зобов'язання в сумі 2790,58 грн. у період з 31.07.2013 року по 30.10.2013 року рівними частками: на 30.08.2013 року - 930,19 грн., на 30.09.2013 року - 930,19 грн., на 30.10.2013 року - 930,20 грн.

Разом з тим, розстрочений податок відповідачем в бюджет не сплачувався, про що, зокрема, свідчить роздруківка облікової картки ОСОБА_1

Відповідно до п.14.1.153 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг, згідно із п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За п. 36.1 та п. 36.2 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Приписами статті 37 Податкового кодексу України встановлено, що податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України - у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, з метою погашення заборгованості відповідачем приймалися заходи щодо погашення боржником заборгованості з податку на доходи фізичних осіб відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України шляхом спрямування на адресу відповідача податкової вимоги від 09.01.2014 року № 2293-17/864 (а.с. 14).

При цьому, у справі відсутні докази стосовно адміністративного чи судового оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджену суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2790,58 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України (ПКУ) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

З огляду на наведене, оскільки грошове зобов'язання з плати за землю відповідачем не сплачене в установлені чинним законодавством строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги те, що суму заборгованості у розмірі 2790,58 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки та розрахунком податкового боргу; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 122, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2790,58 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на поточний рахунок 33219801700059, код платежу 11010500, банк одержувача Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37944338, заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2790,58 грн.(дві тисячі сімсот дев'яносто грн. 58 коп.) згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік від 11.04.2013 року.

Постанову виготовлено у нарадчій кімнаті 17 березня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.