Рішення № 37870003, 26.03.2014, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/11152/13-ц

пр.№ 2/464/285/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2014 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого Борейка С.В.

за участю секретаря Калітовській А.Б.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання особистою приватною власністю майна, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною завою у якій просить визнати за ним квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю. В обґрунтування позову покликається на те, що спірна квартира було набута ним за час шлюбу із ОСОБА_5, за власні кошти, що підтверджено належними та допустимими доказами, а відтак наявні усі правові підстави для застосування п.3 ч.1 ст.57 СК України, а тому просить позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні позивач за зустрічним позовом та його представники зустрічний позов підтримали повністю та просять такий задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача щодо вирішення позовних вимог за зустрічним позовом покладається на розсуду суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить наступного.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 26.03.2014 в справі № 464/11152/13-ц первісний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 судом прийнято відмову позивача від первісного позову, а провадження у справі за цим позовом закрито.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Судом встановлено, що 08 квітня 2004 року ОСОБА_5 уклала договір купівлі-продажу про те, що ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_8 купив квартиру АДРЕСА_1 за ціною 24779,00 грн., що підтверджено договором про купівлю-продаж квартири від 08.04.2004, зареєстрований в реєстрі за № 2048 та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Ця квартира належала продавцю на праві приватної власності, що підтверджено свідоцтвом про право власності на квартиру від 29.12.2003 серії САА № 545385 та таке право власності зареєстровано в реєстрі права власності на нерухоме майно, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2659174 від 26.01.2004.

Надалі, 08 квітня 2004 року ОСОБА_10 (продавець) уклала договір купівлі-продажу про те, що ОСОБА_5, яка діє від імені ОСОБА_1, уклали цей договір про те, що останній купив у продавця квартиру АДРЕСА_1 за ціною 18093,00 грн., що підтвердженого договором купівлі-продажу квартири від 08.04.2004, зареєстрований в реєстрі за № 2050 та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Так, сторони по справі зареєстровані та проживають у спірній квартирі разом із дітьми - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено довідкою БУ Львівського КЕЧ від 30.12.2008 № 1502 та від 30.12.2008 № 1504.

Відповідно до рішення Сихівського районного суду м.Львові від 28.01.2009 в справі № 2-525/2009 р. розірвано шлюб між сторонами, зареєстрований 26 травня 2001 року у міському відділі РАГС Львівського ОУЮ, актовий запис № 706. Рішення набрало законної сили.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідач за зустрічним позовом не надала, в супереч ст.ст.57-60 ЦПК України жодних належних і допустимих доказів того, що в придбання спірної квартири були вкладені спільні кошти подружжя.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що спірна квартира набута ОСОБА_1 за час шлюбу із ОСОБА_5, за власні кошти позивача, отримані від продажу квартири АДРЕСА_1 у розмірі, що дозволяло здійснити купівлю спірною квартири та таке підтверджено укладеними договорами купівлі-продажу в один і той же день, посвідчені одним і тим же приватним нотаріусом, а відтак, суд приходить до висновку, що зустрічний позов підставний та обґрунтований, а томуАДРЕСА_1 необхідно визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Вирішуючи розподіл судових витрат, суд приходить до наступного. Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд стягує з другої сторони понесенні нею і документально підтверджені витрати. В разі, якщо позивача звільнено при зверненні до суду від сплати судового збору, ці витрати потрібно стягнути з відповідача. Позивач при зверненні до суду із зустрічним позовом від сплати судового збору звільнений законом (інвалід І групи). Таким чином, з відповідача потрібно стягнути 243 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

Відповідно до ст.57 СК України, враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного суду України у постанові від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про прав на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 80, 88, 208-210, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання особистою приватною власністю майна - задовольнити.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий