Ухвала суду № 37869016, 26.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

26 березня 2014 року 810/2022/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Приватного підприємства «Адітум Маркет» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Адітум Маркет» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій відповідача, які полягали: у проведенні позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за серпень 2011 року; складанні акта від 08.12.2011 № 1235/23-3/33558727 «Про результати документальної виїзної позапланової невиїзної перевірки ПП «Адітум Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за серпень 2011 року»; коригуванні податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Адитум Маркет» у розрізі контрагентів на підставі акта від 08.12.2011 № 1235/23-3/33558727; про зобов’язання відповідача вилучити з ІС «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» за серпень 2011 року інформацію, внесену на підставі акта від 08.12.2011 № 1235/23-3/33558727 та приведення даних обліку та особистого рахунку позивача у відповідність до задекларованих за серпень 2011 року податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 1703151,00 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ) та податкового кредиту у сумі 1692911,00 грн. (рядок 17 декларації з ПДВ).

Згідно з частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Пунктом 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Загальний строк подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи відповідно до положень частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з’ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як зазначає у позовній заяві позивач, 27.01.2012 ПП «Адітум Маркет» отримав акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 08.12.2011 № 1235/23-3/33558727 «Про результати документальної виїзної позапланової невиїзної перевірки ПП «Адітум Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за серпень 2011 року».

Не погоджуючись із висновками вказаного акта перевірки, позивачем 30.01.2013 було направлено відповідачеві заперечення.

За результатами розгляду заперечень, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області листом від 06.02.2012 № 811/10/23-338 повідомила позивача про залишення висновків акта перевірки від 08.12.2011 № 1235/23-3/33558727 без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний лист отриманий позивачем 09.02.2012, про свідчить дата на штемпелі вхідної кореспонденції.

З огляду на зазначене та враховуючи, що предметом даного позову є дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, складання за її наслідками акта перевірки, про який позивачеві стало відомо 27.01.2012 та зобов’язання відповідача вчинити дії направленні на відновлення даних, задекларованих позивачем за серпень 2011 року в інформаційній базі податкового органу та картці особового рахунку позивача, суд дійшов висновку, що початком перебігу процесуального строку на звернення до суду з даним позовом є саме дата, з якої позивачеві стало відомо про відхилення його заперечень та залишення висновків акта перевірки від 08.12.2011 № 1235/23-3/33558727 без змін, тобто з 09.02.2012.

Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 05.03.2014 (про що свідчить штамп поштового відділення на конверті у якому надійшов позов), а відтак, із порушенням шестимісячного строку на звернення до суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд не приймає до уваги посилання позивача, як на доказ не пропущення строку звернення до суду із даним позовом, на факт не прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень на підставі акта перевірки від 08.12.2011 № 1235/23-3/33558727, оскільки така причина була б об’єктивною за умови звернення позивача до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала у неприйнятті податкових повідомлень-рішень на підставі вказаного акта перевірки та зобов’язання прийняти податкові повідомлення-рішення.

Однак, позивач звернувся з позовними вимогами, які є відмінним від зазначених.

Судом також не приймаються до уваги посилання позивача на Акт перевірки контрагента № 304/22-5/33604228, який ним отримано 01.08.2013, як на підставу для обчислення строку звернення до суду із даним позовом з іншої дати, оскільки позивач оскаржує дії податкового органу, які безпосередньо пов’язані з Актом перевірки від 08.12.2011 № 1235/23-3/33558727 «Про результати документальної виїзної позапланової невиїзної перевірки ПП «Адітум Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за серпень 2011 року», а не іншого Акта, а саме, № 304/22-5/33604228.

Крім цього, суду не надано жодних доказів на підтвердження обставин щодо дати отримання такого акта.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас, будь-яких заяв чи клопотань про поновлення строку звернення до суду із викладенням обставин поважності причин пропуску цього строку позивачем не надано.

В силу положень частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Суд вважає за необхідне повідомити позивача, що залишення адміністративного позову без розгляду на даній стадії не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, зокрема, шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та надання відповідних доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

З огляду на зазначене та беручи до уваги те, що позивач не скористався правом на подання разом із позовною заявою заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду; жодних належних та допустимих доказів, які б надавали суду підстави обчислювати цей строк від іншої дати ніж з 09.02.2012 матеріали справи також не містять; беручи до уваги те, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням шестимісячного строку на звернення до суду, керуючись статтею 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства «Адітум Маркет» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії,- залишити без розгляду.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Адітум Маркет» судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп., згідно платіжного доручення № 39 від 24.02.2014.

3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.