Постанова № 37868979, 13.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 р. Справа № 804/998/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКучми К.С. при секретаріВарушка Ю.А. за участю: представників позивача - представника відповідача - Козак О.А., Подобної С.І., Чеботар Н.В. Колупаева О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторг» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Агроторг» (код ЄДРПОУ 31959034) за листопад 2012 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська були зроблені протиправні висновки щодо встановлених порушень вимог чинного законодавства, які призвели до винесення необґрунтованого податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 року № 0001012204. За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.11.2013 року № 0001012204 на суму 2 547 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агроторг» судовий збір у розмірі 121,80 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та зазначив, що в порушення абз.3 п.198.6. ст.198 ПК України позивачем включено в уточнюючому розрахунку з ПДВ за листопад 2011 року до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, період виникнення яких більше 365 календарних днів з дати виписки накладної. За таких підстав, винесене за наслідками встановлених порушень податкове повідомлення-рішення 08.11.2013 року № 0001012204, прийняте ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області є цілком вірним та законним, а тому представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03 жовтня 2013 року посадовою особою ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року ТОВ «Агроторг» (код ЄДРПОУ 31959034).

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 03.10.2013 року № 572/224/31959034, а саме:

- результати перевірок формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів;

- в порушення п.198.6. ст.198 розділу V Податкового кодексу України суб'єктом господарювання неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1 698,33 грн.;

- дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до загального/спеціального фонду державного бюджету, заявленої у податковій декларації, у розмірі 1 698,33 грн.

Позивач, не погодившись із висновками перевірки, в порядку п.86.7. ст.86 ПК України подав до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, письмове заперечення на акт перевірки за вих.№ 20 від 30.10.2013 року.

На підставі вищезазначеного акту камеральної перевірки ДПІ у Бабушкінському районі було прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 року № 0001012204, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 2 547 грн., у тому числі за основним платежем - 1 698 грн., штрафні (фінансові) санкції - 849 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №0001012204 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимогами п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності які визначаються згідно з пунктами 138.4., 138.6.-138.9., підпунктами 138.10.2.-138.10.4. пункту 138.10., пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5., підпунктами 138.10.5., 138.10.6. пункту 138.10., пунктами 138.11., 138.12. цієї статті, пунктом 140.1. статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3. цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

На підставі п.138.4. та п.138.5. статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В силу ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який відповідно до 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.162. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Судом також встановлено, що відповідно до видаткової накладної від 23.11.2012 р. № РН-001187, позивачем було придбано від постачальника ПП «Фенікс-2010» (ЄДРПОУ 36877842) дизпаливо на суму 10 190 грн. у т.ч. ПДВ 1 698,33 грн. та отримана податкова накладна №135 від 23.11.2012 р. Ця сума ПДВ включена до податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 р. № 1160988393 від 19.12.2012 р. При складанні додатка 5 до податкової декларації (Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) позивачем була допущена помилка в ІПН постачальника: замість ІПП ПП «Фенікс-2010» 368778404173 вказаний власний ІПН ТОВ «Агроторг» 319590304627.

Вказана помилка виправлена згідно законодавства через подання уточнюючого розрахунку додатка 5 до податкової декларації та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.12.2012 р., де вірно вказаний ІПН Постачальника ПП «Фенікс-2010», але помилково вказаний період виписки податкової накладної: замість «11.2012» помилка «11.2011». Узгоджене зобов'язання згідно податкової декларації у розмірі 1 781 грн. було своєчасно перераховано до бюджету.

В липні 2013 року позивач був запрошений до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська для виправлення помилки у періоді виписки податкової накладної через подання нового уточнюючого розрахунку додатку 5 до податкової декларації та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Разом із цим, позивачем було подано пояснювальну записку до уточненої декларації з ПДВ за липень 2013 року, а також було подано уточнюючий розрахунку додатку 5 до податкової декларації з розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме: замість помилково вказаного періоду виписки податкової накладної «11.2011» року, зазначили вірно «11.2012» року. /а.с.12, 15, 25 зв., 26/.

Таким чином, висновки відповідача в акті перевірки щодо неправомірного включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1 698 грн., яке зроблено на підставі сторнуючого запису, оскільки ця сума брала участь у формуванні податкового кредиту у декларації з ПДВ за листопад 2012 року.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 року № 0001012204 є протиправним, а тому підлягає скасуванню, з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2013 року №0001012204, прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторг» витрати по сплаті судового збору у розмірі 121,80 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 18 березня 2014 року.

Суддя Кучма К.С.