Рішення № 37868524, 24.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа № 904/10174/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Агис-Сталь»

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об’єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень»

2) Приватного підприємства «Агропромінвест»

про

стягнення 20 000, 00 грн.

Представники:

від позивача:

не з’явилися

від відповідача 1:

не з’явилися

від відповідача 2:

не з’явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 20 000, 00 грн. заборгованості за договором поставки № 140701 від 14.07.2011 р. та договором поруки від 12.09.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.01.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 р. справу № 904/10174/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Агис-Сталь» до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об’єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» та Приватного підприємства «Агропромінвест» про стягнення 20 000, 00 грн. направлено за підсудністю до господарського суду Київської області.

13.02.2014 р. матеріали справи № 904/10174/13 надійшли до господарського суду Київської області та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на розгляд судді господарського суду Київської області Лутак Т.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.2014 р. справу № 904/10174/13 прийнято до свого провадження суддею Лутак Т.В., розгляд справи призначено на 06.03.2014 р. та зобов’язано сторін подати певні документи.

До господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшло клопотання вих. № 37 від 27.02.2014 р. (вх. № 3586/14 від 28.02.2014 р.), у якому останній просить суд припинити провадження у справі № 904/10174/13 у зв’язку з тим, що є рішення господарського суду, яким вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, яке набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині.

03.03.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання № 28/02-1 від 28.02.2014 р. (вх. № 3653/14 від 03.03.2014 р.), у якому останній зазначає про неможливість явки представника позивача на судове засідання та просить суд розглядати справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2014 р., за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду спору у справі № 904/10174/13 на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 24.03.2014 р. та зобов’язано сторін подати певні документи.

До господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист № 19/03-1 від 19.03.2014 р. (вх. № 5038/14 від 20.03.2014 р.), до якого додано витребувані судом документи, письмові пояснення по справі № 03/03-4 від 03.03.2014 р. та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача № 18/03-1 від 18.03.2014 р., у якому останній зазначає про неможливість явки представника позивача на судове засідання та просить суд розглядати справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

24.03.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшло клопотання б/н б/д (вх. № 5180/14 від 24.03.2014 р.), у якому останній просить суд відкласти розгляд справи у зв’язку із зайнятістю повноважного представника відповідача 1 в іншому судовому засіданні та зважаючи на необхідність участі його представника у розгляді справи № 904/10174/13.

Розглянувши вищезазначене клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки будь-яких доказів зайнятості повноважного представника відповідача 1 в іншому судовому засіданні не надано, відповідач 1 завчасно був повідомлений про розгляд справи, що не позбавляло його можливості своєчасно визначитись з представниками, разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об’єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» є юридичною особою, яка не обмежена колом осіб, які можуть представляти його інтереси, в тому числі і у суді.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилися.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.03.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

14.07.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Агис-Сталь» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об’єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» (відповідач 1) укладено договір поставки № 140701, за умовами якого позивач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність відповідача 1 товарно-матеріальні цінності (далі - продукція), визначені у специфікації, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 4.1 договору позивач відвантажує продукцію на адресу відповідача 1 за цінами, що визначені в специфікації.

Згідно з п. 4.3 договору на продукцію позивач надає наступні документи: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за цим договором між позивачем та відповідачем 1 провадяться безготівково шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача наступним чином:

- 30 % попереднє в строк до 3-х банківських днів після отримання рахунку;

- 70 % протягом чотирьох тижнів з моменту поставки.

Відповідно до п. 6.2 договору датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок позивача.

Згідно з п. 11.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що строк цього договору закінчується 31.11.2011 р.

На виконання умов договору поставки № 140701 від 14.07.2011 р., відповідно до специфікації № 1 від 14.07.2011 р. та специфікації № 2 від 08.08.2011 р., позивач по видатковим накладним № РН-000317 від 12.08.2011 р. на суму 1 256 017, 84 грн., № РН-000314 від 10.08.2011 р. на суму 180 294, 98 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 1 436 312, 82 грн., а відповідач, на підставі довіреностей № 450 від 11.08.2011 р. та № 446 від 10.08.2011 р., вказаний товар отримав.

Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань, відповідач 1 за вищезазначений поставлений товар розрахувався частково, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

12.08.2011 р. між Приватним підприємством «Агропромінвест» (відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Агис-Сталь» (позивач) укладено договір поруки, за умовами якого відповідач 2 поручається перед позивачем за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим об'єднанням Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний жовтень» (відповідач 1) щодо виконання обов'язків з оплати товару, поставленого позивачем відповідачу 1 за договором поставки № 140701 від 14.07.2011 р., укладеного між позивачем та відповідачем 1, на підставі видаткової накладної № РН-000314 від 10.08.2011 р. на суму 180 294, 98 грн. та видаткової накладної № РН-000317 від 12.08.2011 р. на суму 1 256 017, 84 грн. (п. 1.1 договору поруки).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки у випадку порушення відповідачем 1 обов’язку з оплати товару, зазначеного п. 1.1 цього договору, відповідач 1 та відповідач 2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Згідно з п. 2.1 договору поруки відповідач 2 зобов'язаний у разі порушення відповідачем 1 обов'язку з оплати товару за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок відповідача 1 перед позивачем на підставі письмової вимоги позивача в строк протягом 10 (десяти) робочих днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Пунктом 3.1 договору поруки передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

Таким чином, посилаючись на вищезазначений договір поруки від 12.08.2011 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 р. у справі № 24/5005/8651/2012, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів існуючу заборгованість у розмірі 20 000, 00 грн. за договором поставки № 140701 від 14.07.2011 р.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 р. у справі № 24/5005/8651/2012 затверджено ліквідаційний баланс, звіт ліквідатора Приватного підприємства «Агропромінвест» та ліквідовано юридичну особу Приватне підприємство «Агропромінвест».

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2013 р., ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 р. у справі № 24/5005/8651/2012 скасовано та провадження у справі припинено.

Разом з тим, відповідно до наявних у матеріалах справи Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.02.2014 р. за № 18185663 та від 24.03.2014 р. за № 18395319, зроблених судом на Приватне підприємство «Агропромінвест», у графі «дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення» зазначено: 11.06.2013, 12231170021004883, припинено, за судовим рішенням; судове рішення про припинення юридичної особи у зв’язку з визнанням її банкрутом, 14.05.2013, 24/5005/8651/2012, господарський суд Дніпропетровської області.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З положень ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» вбачається, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про припинення юридичної особи є підставою для припинення провадження у справі у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи те, що відповідач 2 припинив свою діяльність як юридична особа, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає за необхідне припинити провадження у даній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині солідарного стягнення з відповідача 2 суми заборгованості.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 20 000, 00 грн. заборгованості за договором поставки № 140701 від 14.07.2011 р.

Розглянувши матеріали справи та оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору поставки № 140701 від 14.07.2011 р. поставив відповідачу товар по видатковим накладним № РН-000317 від 12.08.2011 р., № РН-000314 від 10.08.2011 р. на загальну суму 1 436 312, 82 грн.

Відповідач, в свою чергу, за вищезазначений товар розрахувався частково, а саме у розмірі 976 312, 82 грн., у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 460 000, 00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2013 р. у справі № 904/2461/13, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2013 р., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний жовтень» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Агис-Сталь» основний борг у розмірі 440 000, 00 грн. та 9 200, 00 грн. витрат по сплаті судового збору, провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства «Агропромінвест» припинено.

Із вищезазначених судових рішень вбачається, що позивач звертався до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідачів 460 000, 00 грн. за договором поставки № 140701 від 14.07.2011 р. та договором поруки від 12.09.2011 р. У процесі розгляду справи № 904/2461/13 у суді першої інстанції позивачем було зменшено свої позовні вимоги на 20 000, 00 грн.

Таким чином, предметом спору, який розглядався господарським судом Дніпропетровської області, Дніпропетровським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України у справі № 904/2461/13 була заборгованість у розмірі 440 000, 00 грн., що виникла у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов’язань за договором поставки № 140701 від 14.07.2011 р.

Разом з тим, у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 р. встановлено наступне: «посилання позивача на помилковість розрахунку судом першої інстанції суми позову і визначення заборгованості не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки сума позову визначається позивачем, а не судом, та суд не може вийти за межі позовних вимог, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, навіть у тому разі, коли заявлена до стягнення сума боргу менше, ніж фактична. Таким чином, дослідивши докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що борг відповідача-1 перед позивачем становить 460 000,00 грн. (20 000,00 грн. були сплачені 19.04.2012р. та враховані в загальну суму здійсненої оплати), проте позовні вимоги підлягають задоволенню в межах заявленої відповідно до заяви № 12/07-1 від 12.07.2013 р. суми - 440 000,00 грн., оскільки збільшити розмір позовних вимог позивач вправі тільки до винесення рішення у справі (ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України)».

Відповідно до наявних у матеріалах справи банківських виписок за період з 21.07.2011 р. по 27.02.2014 р. та довідок з банківських установ вих. № 12/277-БТ від 14.03.2014 р., вих. № 20-6-22/1129-ВРД від 14.03.2014 р. від відповідача 1 на рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 1 051 179, 50 грн., з яких: 976 312, 82 грн. сплачено за період з 21.07.2011 р. по 25.02.2013 р., тобто до винесення рішення господарським судом Дніпропетровської області від 29.07.2013 р. у справі № 904/2461/13, та 74 866, 68 грн. сплачено 27.02.2014 р. з призначенням платежу «сплата боргу згідно заяви про розстрочку від 13.12.2013 р.».

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що на момент розгляду спору між сторонами у господарському суді Дніпропетровської області від 29.07.2013 р. у справі № 904/2461/13 заборгованість відповідача 1 перед позивачем становила 460 000, 00 грн., проте, у зв’язку із зменшенням позивачем свої позовних вимог, стягнуто було лише 440 000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 20 000, 00 грн. за отриманий товар не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов’язань за договором поставки № 140701 від 14.07.2011 р. суду не надав.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, відповідач 1 надав суду клопотання вих. № 37 від 27.02.2014 р. (вх. № 3586/14 від 28.02.2014 р.), у якому просить припинити провадження у даній справі у зв’язку з тим, що є рішення господарського суду, яким вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, яке набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

За таких обставин, враховуючи те, що предметом спору, який розглядався господарським судом Дніпропетровської області, Дніпропетровським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України у справі № 904/2461/13 була заборгованість у розмірі 440 000, 00 грн., що не охоплювала собою суму заборгованості у розмірі 20 000, 00 грн., яка була зменшена позивачем та заявлена до стягнення у даній справі, суд не вбачає підстав для задоволення вищезазначеного клопотання відповідача 1.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що доказів оплати товару відповідачем 1 не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 заборгованості за договором поставки № 140701 від 14.07.2011 р. у розмірі 20 000, 00 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача 1.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Агис-Сталь» задовольнити частково.

2. Провадження у справі № 904/10174/13 в частині солідарного стягнення заборгованості з Приватного підприємства «Агропромінвест» припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об’єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Орджонікідзе, будинок 50, ідентифікаційний код - 33438379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Агис-Сталь» (49051, місто Дніпропетровськ, вулиця Комісара Крилова, будинок 1 М, ідентифікаційний код - 32835840) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за договором поставки № 140701 від 14.07.2011 р. та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак