Ухвала суду № 37867910, 27.01.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 268/600/13-ц Номер провадження 22-ц/775/566/2014

Головуючий у 1 інстанції Переверзєв М.М.

Доповідач: Папоян В.В.

Категорія 34

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Біляєвої О.М.

суддів Папоян В.В., Могутової Н.Г.,

при секретарі Саєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Макіївки від 18 листопада 2013 року по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2013 року МТСБУ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку зворотної вимоги витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування. На обґрунтування якого зазначав, що 02 вересня 2009 року з вини відповідача, який порушив п.13.1 «Правил дорожнього руху», сталася ДПТ під час якої було пошкоджено автомобілі «ВАЗ-2106» належний ОСОБА_2 Внаслідок чого останньому було завдано матеріальну шкоду, яку йому було сплачено моторним (транспортним) страховим бюро у розмірі 12799,11 грн. Просили стягнути з відповідача зазначену суму страхового відшкодування, понесені витрати на послуги аварійного комісара в сумі 720 грн. і 1000 грн. на правову допомогу.

Рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки від 18 листопада 2013 року позов МТСБУ задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування 12799,11 грн. та витрати понесені на послуги аварійного комісара в сумі 720 грн. В задоволені решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити позивачу в його вимогах у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства. Зокрема зазначає, що судом помилково не застосовано до вимог позивача строк позовної давності та не вирішено питання щодо передачі йому залишків пошкодженого транспортного засобу.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове.

Представник позивача у судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням та заявою представника позивача, щодо розгляду справи у його відсутність.

Апеляційний суд, заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції. Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є доведеною, позивачем строк позовної давності при зверненні до суду пропущений з поважних причин і є підстави для його поновлення, а тому на відповідача, як на винну особу повинен бути покладений обов'язок щодо виплати суми страхового відшкодування, понесеної позивачем в розмірі 12799,11 грн., витрати понесені на оплату послуг аварійного комісара в сумі 720 грн. 23027,99 грн. та судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп.

Такий висновок суду є правильним і відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 02 вересня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1, який, керуючи транспортним засобом, порушив п.13.1 «Правил дорожнього руху» не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем Шевролет реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.

Постановою Кіровського районного суду м. Макіївки від 23 вересня 2009 року відповідач ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пп. «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкові страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була, внаслідок чого другий учасник дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно з висновком автотоварознавського дослідження № 545/09від 18 вересня 2009 року вартість матеріальної шкоди без урахування втрати товарної вартості, заподіяної володільцеві автомобіля ВАЗ -2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент дослідження складає 14081,76 грн. Згідно висновку автотоварознавського дослідження № 747/11 від 25 листопада 2009 року ринкова вартість автомобіля ВАЗ -2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди становить 1282,65 грн.

З копій платіжних доручень вбачається, що МТСБУ виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 12799,11 грн. та 720 грн. за послуги аварійного комісара (платіжні доручення № 242 від 22 січня 2010 року та №15 від 11 січня 2010 року, відповідно).

Відповідно до ст.. 38.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема до власника транспортного який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб зазначених у п.13.1 ст. 13 цього Закону.

З урахуванням встановлених обставин та вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з урахуванням доведеності вини відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, на нього повинен бути покладений обов'язок щодо виплати суми страхового відшкодування, понесеної МТСБУ.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не вирішено питання щодо передачі залишків пошкодженого транспортного засобу ВАЗ-2106, який на його думку є фактично знищеним апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки власником пошкодженого транспортного засобу не надано згоду на визнання цього автомобіля фізично знищеним та згідно висновків автотоварознавчих досліджень не визнано, що відновлювальний ремонт цього автомобіля є технічно неможливим і економічно необґрунтованим. Транспортний засіб МТБУ фізично знищеним не визнавався.

Доводи апелянта щодо недоведеності його вини в дорожньо-транспортній пригоді апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки постановою Кіровського районного суду м. Макіївки від 23 вересня 2009 року, яка набрала чинності, встановлено, що у діях ОСОБА_1 має місце порушення вимог Правил дорожнього руху та міститься склад правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для поновлення судом строку позовної давності, не можна визнати підставними, оскільки ці заперечення відповідача перевірялись судом першої інстанції і суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк позовної давності пропущений позивачем при звернені до суду з поважних причин.

Відповідно до вимог ст.ст. 257, 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю гри роки; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Суд встановив, що страхові виплати перераховані ОСОБА_2 22 січня 2010 року, а позов до суду МТСБУ направило первісно - до Советського районного суду м.Макіївки 21 січня 2013 року. Та, після отримання копії ухвали Советського районного суду м.Макіївки від 8 лютого 2013 року про повернення для звернення до належного суду, 14 лютого 2013 року направлено до Кіровського районного суду м. Макіївки.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна правова оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Апеляційний суд визнає, що наведені в апеляційній скарзі відповідача доводи є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Макіївки від 18 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: