Ухвала суду № 37866864, 06.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 р. Справа № 1570/3449/2012

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Вишневської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року в адміністративній справі за позовом управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси до територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області про визнання неправомірними дій підчас проведення перевірки, скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси звернулось до суду з адміністративним позовом управління Держгірпромнагляду в Одеській області, в якому просило визнати неправомірними дії під час проведення перевірки у період з 19.04.2012 року по 04.05.2012 року, скасування припису від 4 травня 2012 року №31.

Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням з боку відповідача порядку проведення перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що відповідач належним чином повідомив позивача про проведення перевірки, позивач не скористався правом на недопуск відповідача до проведення перевірки, вимоги щодо охорони праці, щодо яких виявлено порушення передбачені законодавством про охорону праці, тобто відповідач діяв в межах своїх повноважень, а тому позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі Наказу "Про проведення планової всебічної перевірки в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, в його структурних підрозділах та територіальних органах" №350 від 09.04.2012 року, направлення на проведення перевірки №15/12-346 від 09.04.2012 року та на виконання плану-графіку проведення всебічної перевірки стану охорони праці в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, його структурних підрозділах та територіальних органах Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Одеській області у період з 09.04.2012 року по 04.05.2012 року проведено планову перевірку Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт перевірки №43 від 04.05.2012 року.

04.05.2012 року Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Одеській області начальнику Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси внесено припис №31 про усунення виявлених під час перевірки порушень.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем Закону України "Про охорону праці", а саме:

- позивачем не створено службу охорони праці та не розроблено і не затверджено Положення про службу охорони праці Управління;

- не проведення інструктажів з охорони праці, відсутність журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, не складення переліку інструкцій з охорони праці, які діють в Управлінні, не переглянуті інструкції з охорони праці та Положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, невідповідність деяких інструкцій положенню про їх розробку;

- посадові особи Управління, керівники структурних підрозділів та спеціаліст відділу кадрів, який проводить вступний інструктаж з питань охорони праці не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці та при складанні бюджету не надана стаття про фінансування профілактичних заходів з охорони праці, тощо, яка становить не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці;

- відсутній журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві;

- не проведено атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством;

- не організовано проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, де є потреба у професійному доборі;

- допущення до роботи водіїв, які не пройшли навчання з питань охорони праці, допущення водіїв до роботи без стажування на робочому місці та без проведення передрейсового медичного огляду.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності проведеної перевірки позивача та не беру до уваги доводи апеляційної скарги, зазначаючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась згідно плану роботи Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області на ІІ квартал 2012 року підставі Наказу "Про проведення планової всебічної перевірки в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, в його структурних підрозділах та територіальних органах" №350 від 09.04.2012 року, направлення на проведення перевірки №15/12-346 від 09.04.2012 року та на виконання плану-графіку проведення всебічної перевірки стану охорони праці в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, його структурних підрозділах та територіальних органах.

Про проведення перевірки відповідачем повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області шляхом направлення 28.03.2012 року факсимільним зв'язком листа №821/01.

Направлення на проведення перевірки було вручено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Перевірка проводилась в присутності начальника Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси, проте ознайомитись з актом перевірки та отримати припис він відмовився, про що зроблено відповідні відмітки.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року державним наглядом (контроль) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до "Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України", затвердженого Указом Президента України №408/2011 від 06.04.2011 року Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п. 2.4, 2.12, 2.16 Положення планові перевірки здійснюються за графіками проведення перевірок, які затверджуються наказом Держгірпромнагляду України та територіальних органів, відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкта господарювання надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом чи телефонограмою або вручається особисто керівнику (уповноваженій особі) суб'єкта господарювання під підпис.

За результатами перевірок суб'єктів господарювання складаються відповідні акти.

Не пізніше останнього дня перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами Держгірпромнагляду України (членами комісії), які здійснювали перевірку, та керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою. Один примірник акта вручається керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі під підпис.

Якщо керівник суб'єкта господарювання або уповноважена ним особа не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями, які є невід'ємною частиною акта. У разі відмови керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа Держгірпромнагляду України вносить до такого акта відповідний запис. При цьому один примірник акта направляється суб'єкту господарювання рекомендованим листом, а на другому примірнику проставляються відповідний вихідний номер листа, яким було відправлено акт, та дата направлення.

На підставі акта, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, який є обов'язковою письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) для виконання у визначені строки суб'єктом господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Відповідно до ст. 7, 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п. 2.16, 2.21 Положення, суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу у разі неповідомлення про проведення планової перевірки, непред'явлення на вимогу суб'єкта господарювання службового посвідчення і направлення на проведення перевірки.

Відповідачем проведено планову перевірку належним чином та відповідно до вимог законодавства, апелянтом не надано доказів порушення відповідачем порядку проведення перевірки, складання акта та внесення припису.

Крім того, позивач допустив посадових осіб відповідача до перевірки, не скористався своїм правом та не зазначив в акті перевірки будь-яких зауважень чи заперечень щодо проведеного заходу, тобто фактично погодився з такими діями відповідача, що не напечерується сторонами та підтверджується матеріалами справи

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідач не повідомив безпосередньо Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про проведення перевірки, чим порушив порядок проведення перевірки.

Апеляційний суд не бере до уваги зазначені доводи, оскільки згідно п.7 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого 06.04.2011 року Указом Президента України №384/2011 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, якими є, зокрема, головні управління Пенсійного фонду в областях, управління Пенсійного фонду в районах.

Згідно із планом - графіком перевірок, наказом та направленням на проведення перевірки об'єктом здійснення цього заходу було Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, його структурні підрозділи та територіальні органи, які були перевірені вибірково, а тому суд вважає належним повідомлення позивача шляхом направлення повідомлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Стосовно виявлених відповідачем порушень норм Закону України "Про охорону праці" суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості внесеного відповідачем припису та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону праці" та п. 1.2, 1.4 "Типового положення про службу охорони праці", затвердженого 15.11.2004 року наказом Держнаглядохоронпраці України №255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 р. за №1526/10125, служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб та роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.

Посилання апелянта на відсутність коштів на створення служби суд не бере до уваги, враховуючи штатну чисельність працівників Управління більше 50 осіб та положень нормативно-правових актів, які передбачають створення такої служби.

Відповідно до п. 3.2, 6.4, 6.10 "Типового положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці", затвердженого 26.01.2005 року наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511 на підприємствах розробляються і затверджуються відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, проводяться інструктажі до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником та вносяться записи до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

Пунктами 2.4, 4.3.2, 6.1 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", затвердженого 29.01.98 року наказом Держнаглядохоронпраці №9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 р. за № 226/2666 передбачено складення переліку інструкцій, що діють на підприємстві, зміст інструкцій та порядок їх перегляду.

Актом перевірки встановлено, що позивачем не виконані вимоги зазначених норм законодавства, апеляційна скарга не містить заперечень щодо фактичних порушень законодавства Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси.

Статтями 18, 19 Закону України "Про охорону праці" та п. 5.1, 5.5, 6.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці передбачено проведення навчань та перевірки знань а також передбачення витрат на охорону праці в розмірі 0,2 відсотка від фонду оплати праці на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету.

Апеляційний суд не приймає доводи апелянта щодо відсутності коштів на фінансування цих витрат, як на підставу для скасування припису в цій частині, оскільки даний довід не спростовує факт того, що посадові особи Управління, керівники структурних підрозділів та спеціаліст відділу кадрів, який проводить вступний інструктаж з питань охорони праці не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, чим порушили перелічені норми законодавства.

Крім того, позивач частково виконав вимоги щодо проведення навчання спеціалістом, який проводить вступний інструктаж з питань охорони праці, що також підтверджує правомірність дій відповідача

Позивачем при проведенні перевірки не надано журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, також журнал не надано ні суду першої та підчас розгляду справи в суді апеляційної інстанції, тому суд погоджується із висновком відповідача про його відсутність.

Відповідно до "Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженого 1 серпня 1992 року постановою Кабінету Міністрів України № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець організовує, зокрема, атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів.

Позивач в порушення зазначених норм, без проведення атестації зробив висновок про відсутність факторів, які негативно впливають на стан здоров'я оточуючих, що суд вважає не правомірним.

Законом України "Про охорону праці", п. 4.1, 7.1 "Типового положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці", п. 16.1.13 "Правил охорони праці на автомобільному транспорті", п. 2.2, 3.2 "Порядку проведення інструктажів та стажування водіїв колісних транспортних засобів" передбачено проведення медичних оглядів, допущення до роботи водіїв, які не пройшли навчання з питань охорони праці, допущення водіїв до роботи без стажування на робочому місці та без проведення передрейсового медичного огляду.

За таких обставин, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не виконані вимоги зазначених норм законодавства, крім того доводи апеляційної скарги не містять заперечень по суті порушень, встановлених під час проведення перевірки позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1ч. 1. ст.198, 200, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.