Постанова № 37866749, 13.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Справа № 808/8936/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Полімер»

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0000671702 від 02.07.2013

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Полімер» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо проведення планової виїзної перевірки ПП «ВКФ «Полімер» за наслідками якої складено Акт № 73/22-11/13606170 від 08.05.2013;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №0000671702 від 02.07.2013, винесене на підставі акта документальної планової виїзної перевірки №73/22-11/13606170 від 08.05.2013.

У судове засідання представники сторін не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином відповідно до приписів КАС України.

Представником відповідача було надано клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Від позивача жодних заяв або клопотань до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ст. 41 КАС України суд під час розгляду адміністративної справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи викладене, суд вирішив не відкладати розгляд справи та приймати рішення на підставі наявних у ній доказів.

Позов обґрунтовано тим, що позивач вважає дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо проведення планової документальної виїзної перевірки ПП «ВКФ «Полімер» за наслідками якої складено Акт №73/22-11/13606170 від 08.05.201, протиправними, оскільки відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, а також допущено ряд інших порушень норм податкового законодавства. В порушення вимог Податкового кодексу України, копію наказу про проведення планової документальної перевірки №259 від 29.03.2013 було вручено уповноваженій особі підприємства 09.04.2013, тобто у перший день перевірки. Факт вручення податковим органом копії наказу з порушенням строків підтверджується направленням на перевірку №276 від 09.04.2013, у якому міститься підпис із зазначенням дати отримання копії наказу від головного бухгалтера підприємства - ОСОБА_1.

На підставі Акту планової виїзної перевірки 02.07.2013 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000671702, яке позивач вважає необгрунтованим та незаконним у повному обсязі.

Позивач зазначає, що про наявність Акту планової виїзної перевірки №73/22- 11/13606170 від 08.05.2013 підприємство дізналось лише наприкінці серпня 2013 року, а на початку вересня 2013 року його було отримано, про що відповідачу достовірно відомо.

За змістом Наказу про проведення планової документальної перевірки №259 від 29.03.2013, направлення на перевірку №276 від 09.04.2013 та Акту планової виїзної перевірки №73/22-11/13606170 від 08.05.2013 предметом та метою перевірки було з'ясування своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання податкового, валютного та іншого законодавства підприємством за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, а також, правильності обчислення та своєчасності внесення ПП «ВКФ «Полімер» до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.Однак, виявлені податковим органом порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.16.1 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати працівників за 2008 рік - грудень 2009 року. У зв'язку з наведеним позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На початку розгляду справи представником відповідача були надані заперечення на позов, в яких він не погодився з позицією позивача, з огляду на те, що згідно наданих до перевірки зведених відомостей з нарахування заробітної плати, каси, банківських виписок підприємством нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, податок з доходів фізичних осіб нараховувався та утримувався, але не перераховувався у повному обсязі, а саме по періодах: з січня 2010 року по грудень 2012 року, що відображено на сторінці 80 акту перевірки. Період, за який не відбувалось перерахування ПДФО входить до загального періоду за який проводилась перевірка.

З січня 2010 року по грудень 2012 року згідно наданих до перевірки розрахунково-платіжних відомостей з нарахування заробітної плати, каси, платіжних відомостей на видачу заробітної плати, банківських виписок підприємством нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, податок з доходів фізичних осіб утримувався, але до бюджету перераховувався не у повному обсязі.

Заборгованість з податку з доходів фізичних осіб з січня 2010 року по грудень 2012 року включно складає 216093, 06 грн.

За перевіряємий період податку з доходів фізичних осіб на виплачену заробітну плату нараховано у сумі 326660,41 грн., перераховано до бюджету 110567, 35 грн. Сальдо на 31.12.2012 складає Кт 216093,06 грн. Заборгованість із заробітної плати на 31.12.2012 відсутня. Заробітна плата у перевіряємому періоді виплачувалась один раз на місяць. Отже, відповідач вважає, що посадові особи при проведенні перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення діяли в межах податкового законодавства та своїх повноважень. Податкове повідомлення рішення №0000671702 від 02.07.2013 є законним та обґрунтованим, а нараховані позивачу кошти такими, що підлягають сплаті до державного бюджету.

Судом встановлено, що на підставі наказу про проведення планової документальної перевірки від 29.03.2013, який було надіслано підприємству того ж дня, та отримано ним, (що підтверджується повідомленням про вручення), в період з 09.04.2013 по 22.04.2013 Жовтневою ДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «ВКФ «Полімер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012. За результатами перевірки було складено акт №73/22-11/13606170 від 08.05.2013. Зазначений акт було направлено позивачу поштою 08.05.2013, але його було повернуто до ДПІ за закінченням термінів зберігання 14.06.2013.

Керуючись п.86.8 ст.86 ПКУ Податковою інспекцією впродовж десяти робочих днів, з дня наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000671702 від 02.07.2013.

В ході перевірки встановлено порушення п.1.15 ст.1, пп.8.1.1 пп.8.1.2 пп.8.1.4 п.8.1 ст.8, п.16.1, пп.16.3.2, пп.16.3.5 п.16.3 ст.16, «а» п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.168.1.1, пп.168.1.2, п.168.1, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.171.1 ст.171 ПКУ, а саме, неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати у сумі 216 093,06 грн.

Зазначене порушення виникло внаслідок наступного.

Перевіркою правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб - працівників встановлено, що

- у 2010 році працювало - 33 працівника, у т.ч. 2 працівника за сумісництвом;

- у 2011 році працювало-44 працівника, у т.ч. 2 працівника за сумісництвом;

- у 2012 році працювало - 52 працівника, у т.ч. 2 працівника за сумісництвом.

Фактів виплати робітникам заробітної плати в натуральній формі не встановлено. Виплати здійснювалися через касу підприємства. Середньомісячна заробітна плата складає: у 2010 році - 1239,23 грн., у 2011 році - 1197, 26 грн., у 2012 році - 2012 грн.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1.15. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 №889-ІУ із змінами та доповненнями, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно п.п 17.2 «а», пункту 17.2, статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податків з інших оподаткуванних доходів, з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст.7 цього Закону.

За приписами пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пп.8.1.4. п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Відповідно до п. 16.1. ст.16 Закону, податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Підпунктом 16.3.2. п.16.3 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.

Відповідно до пп. 16.3.5. п.16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно п.п 19.2 «а», п. 19.2, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати , утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до пп.20.3.2. п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій. покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до пп. 168.1.1. п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.

За приписами Податкового кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно з пп. 168.4.1. п. 168.4 ст.168 Податкового кодексу України Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Згідно п. 171.1. ст. 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже суд прийшов до висновку, що відповідачем дотримано всі вимоги Податкового кодексу щодо складення Акту перевірки позивача та винесення податкового повідомлення-рішення №0000811501 від 28.03.2012.

Враховуючи зазначені положення закону та обставини встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, і, зважаючи на це, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені позовних вимог Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Полімер» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький