Ухвала суду № 37866436, 25.03.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/7790/13-ц 25.03.2014 25.03.2014 25.03.2014

Провадження №22-ц/784/887/14 Суддя по 1 інстанції - Притуляк І.О.

Категорія 57 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

25 березня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Буренкової К.О., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання - Свіщук О.В.,

за участю:

- представника позивача - Банку - Ткаченка М.П.,

- представника третьої особи - відділу ДВС Жовтневого РУЮ - Опяти Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2014 року у справі за

позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до філії № 15 приватного підприємства «Нива - В.Ш.», ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації рухомого майна,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі - Банк) звернулося з позовом до філії № 15 приватного підприємства «Нива - В.Ш.», ОСОБА_4 про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації рухомого майна.

В обґрунтування позову Банк посилався на те, що на примусовому виконанні у відділі Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції (далі - відділ ДВС Жовтневого РУЮ) знаходився виконавчий лист № 2-802, виданий 2 листопада 2010 року Жовтневим районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь Банку 38 234,01 грн. заборгованості за кредитним договором.

В порядку примусового виконання судового рішення 1 серпня 2013 року проведені прилюдні торги з реалізації заставного майна належного боржнику - автомобіля ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску. Переможцем торгів визнано ОСОБА_4, який придбав автомобіль за 12 361,50 грн.

Посилаючись на те, що зазначені прилюдні торги проведені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо уцінки майна та строків його реалізації після його уцінки, що призвело до порушення законних прав та інтересів Банку, його представник просив визнати торги недійсними, скасувати протокол проведення торгів від 1 серпня 2013 року та акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений 2 серпня 2013 року начальником ДВС.

Заперечуючи проти позову, філія № 15 приватного підприємства «Нива - В.Ш.» посилалась на те, що вона є неналежним відповідачем.

Представник відділу ДВС Жовтневого РУЮ, як третя особа, посилався на дотримання вимог чинного законодавства.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2014 року відмовлено у задоволенні позову Банку.

В апеляційній скарзі представник Банку, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову Банку, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що філія № 15 приватного підприємства «Нива - В.Ш.» не є самостійною юридичною особою, а тому не може бути належним відповідачем у справі, а представник позивача не погодився на заміну відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, на примусовому виконанні у відділі ДВС Жовтневого РУЮ знаходився виконавчий лист № 2-802, виданий 2 листопада 2010 року Жовтневим районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь Банку 38 234,01 грн. заборгованості за кредитним договором.

В порядку примусового виконання судового рішення 26 грудня 2012 року державним виконавцем було арештоване майно боржника ОСОБА_5, а саме: автомобіль ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску.

14 березня 2013 року відділом ДВС Жовтневого РУЮ укладено договір з приватним підприємством «Нива -ВШ» про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого рухомого майна, від останнього за дорученням від генерального директора ПП «Нива-В.Ш.» діяв директор філії № 15.

За результатами прилюдних торгів, які відбулися 1 серпня 2013 року, переможцем визнано ОСОБА_4, який придбав автомобіль за 12 361,50 грн.

1 серпня 2013 року державним виконавцем складено акт про проведення прилюдних торгів, який 2 серпня 2013 року затверджений начальником ДВС.

Відповідно до п. 2.1 Положення про філію № 15 приватного підприємства «Нива-В.Ш.», затвердженого рішенням власника приватного підприємства «Нива -В.Ш.» від 12 травня 2009 року, а також витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців філія не є юридичною особою і діє від імені засновника в межах повноважень, визначених цим Положенням (а.с. 57-64).

Отже, філія № 15 приватного підприємства «Нива-В.Ш.» не є самостійною юридичною особою, тому не може бути відповідачем у справі.

На виконання вимог ч. 4 ст. 10 та ч.1 ст. 33 ЦПК України, суд першої інстанції роз'яснив позивачу право на заміну неналежного відповідача належним або залучення його в якості співвідповідача, однак представник позивача не погодився проведення такої заміни, вважаючи філію належним відповідачем.

Розгляд справи з неналежним відповідачем позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову Банку з підстав пред'явлення позову до неналежного відповідача.

З урахуванням викладеного, колегія не вбачає підстав для скасування рішення районного суду.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: