Ухвала суду № 37865162, 25.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20453/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 вересня 2013 року №0003271701.

В обгрунтування адміністративного позову позивач вказує на те, що господарські операції, здійснені між ним та ТОВ «Метабо Україна», ТОВ «Роберт Бош Лтд» за період, що перевірявся мали реальний характер, а придбані у даного контрагента товари використовувались ним при здійсненні господарської діяльності. На думку позивача, податкове накладні даного контрагента є належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

В обгрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на правомірність висновків відповідача щодо порушення ФОП ОСОБА_2 вимог ст.198 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована як фізична особа - підприємець та є платником податку на додану вартість.

Так, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 березня 2013 року по 30 квітня 2013 року, за результатами якої складено акт від 20 серпня 2013 року №116/541/17-20/НОМЕР_1.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України. Що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 84406,48 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 05 вересня 2013 року №0003271701, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 84406,48 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 42203,24 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення - рішення, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суду першої інстанції зазначив, що господарські операції, здійснені між позивачем та ТОВ «Метабо Україна», ТОВ «Роберт Бош Лтд» за період, що перевірялись мали реальний характер, а товари отримані від даних контрагентів позивачем використано в його господарській діяльності. Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за період, що перевірявся на підставі податкових накладних даних контрагентів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З системного аналізу положень ст. ст. 14, 198 Податкового кодексу України вбачається наступне.

Витрати платника податків - це будь-які його витрати, понесені ним під час здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є якою є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та повинна бути підтверджена первинними документами, складеними під час здійснення господарської операції.

Умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, зареєстрованого як платник податку на додану вартість.

Так, позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ у березні - квітні 2013 року по господарських операціях з контрагентами ТОВ "Метабо Україна" та ТОВ "Роберт Бош Лтд", які є офіційними дилерами на території України з продажу електроінструментів (дрилі, шуруповерти, стиплери, шліф машинки тощо) та комплектуючих до них (свердла, скоби, пили тощо).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Метабо Україна» (Постачальник) укладено договір поставки від 05 вересня 2008 року №13573-050908, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити згідно з Заявками Покупця у встановлені строки товар, Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, встановлених даним Договором (а.с. 109 - 115 том. І).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Роберт Бош Лтд» (Продавець) укладено договір від 02 січня 2013 року №400378-РГ, відповідно до умов якого протягом строку дії цього Договору Продавець продає, а Покупець купує товар діючого асортименту Продавця (а.с.122 - 130 том. І).

На підставі даних договорів за березень та квітень 2013 року по позивачем придбано у ТОВ «Роберт Бош Лтд» та ТОВ «Метабо Україна» товар на загальну суму 440 367,52 грн., з них ПДВ 20% - 88 073,48 грн. За результатами проведеної перевірки відповідач вказав на протиправність віднесення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму ПДВ 84 406, 48 грн.

На виконання умов вищевказаних договорів його сторонами складені накладні (товарні накладні) та податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи та були детально досліджені судом першої інстанції в ході розгляду справи. Оплата отриманого за даними договорами товару позивачем проведена шляхом перерахування коштів на поточні рахунки його контрагентів.

Відповідачем зроблені помилкові висновки, що позивачем включено до податкового кредиту у квітні 2013 року податкову накладну № 420 від 18 квітня 2013 року, виписану ТОВ «Метабо Україна», згідно якої придбано товар у сумі 4 479,00 грн., в т.ч. ПДВ - 746,50 грн.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що позивач не включала суми ПДВ у розмірі 746,50 грн. по податковій накладній № 420 у квітні 2013 року, а включила вказану податкову накладну у травні 2013 року, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних позивача за травень 2013 року (а.с. 63 том. 3) та додатком № 5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року (а.с. 62 том. 3).

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит з ПДВ за березень - квітень 2013 року у сумі 84 406,48 грн., виписані контрагентами ТОВ «Метабо Україна» та ТОВ «Роберт Бош Лтд» у період з 01 березня 2013 року по 30 квітня 2013 року та включені до Єдиного реєстру податкових накладних. Фактично податкові накладні були отримані позивачем після дати їх виписки у березні - квітні 2013 року, що підтверджується відповідними записами позивача у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2013 року та квітень 2013 року (а.с. 81 - 84, 93 - 97 том. 1).

Вказані реєстри позивачем подані до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Міндоходів у м.Києві разом із податковими деклараціями з ПДВ за березень 2013 року та за квітень 2013 року, що підтверджується квитанціями за реєстраційними номерами: № 9021617538 від 18 квітня 2013 року - декларація з ПДВ за березень 2013 року (а.с. 78 том. 1); № 9028439659 від 17 травня 2013 року - декларація з ПДВ за квітень 2013 року (а.с. 88 том. 1); № 9021619119 від 18 квітня 2013 року - додаток № 5 до декларації з ПДВ за березень 2013 року (а.с. 80 том. 1); № 9028435832 від 17 травня 2013 року - додаток № 5 до декларації з ПДВ за квітень 2013 року (а.с. 92 том. 1); № 9021619354 від 18 квітня 2013 року - реєстр виданих та отриманих податкових накладних за березень 2013 року (а.с. 85 том. 1); № 9028435959 від 17 травня 2013 року - реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2013 року (а.с. 98 том. 1).

Податкові зобов'язання з ПДВ, що виникли у контрагентів ТОВ «Метабо Україна» та ТОВ «Роберт Бош ЛТД» у зв'язку із продажем товару за вищевказаними договорами позивачу відображені контрагентами у розділі І «податкові зобов'язання» додатку № 5 «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за березень 2013 року, квітень 2013 року. Вказані додатки №5 в електронному вигляді подані контрагентами позивача до податкового органу.

Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів того, що на час виписання позивачу податкових накладних, його контрагенти ТОВ «Метабо Україна» та ТОВ «Роберт Бош ЛТД» не були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців видами діяльності позивача є: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування.

Отже, основним видом господарської діяльності позивача є роздрібна торгівля електроінструментами, а тому придбані позивачем товари у контрагентів ТОВ «Метабо Україна» та ТОВ «Роберт Бош Лтд» є такими, що придбані ним для використання у господарській діяльності позивача (а.с. 105- 261 том. 2).

Слід зазначити, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів того, що контрагенти позивача ТОВ «Метабо Україна» та ТОВ «Роберт Бош Лтд» на час виписання йому податкових накладних не були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно визначено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся на підставі податкових накладних його контрагентів ТОВ «Метабо Україна» та ТОВ «Роберт Бош Лтд». Висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України є протиправними.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.