Ухвала суду № 37863096, 20.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14793/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУ КАМ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.13р. у справі №826/14793/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУ КАМ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ТРУ КАМ» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ТРУ КАМ», за результатами якої складено акт від 06.06.13р. № 1800/2220/38320081 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «ТРУ КАМ» по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за період з 15.08.12р. по 30.04.13р.; визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі акту від 06.06.13р. № 1800/2220/38320081; зобов'язання відповідача вилучити з інформаційних баз даних органів державної податкової служби України акт від 06.06.13р. № 1800/2220/38320081; зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам державної податкової служби України акт від 06.06.13р. № 1800/2220/38320081; зобов'язання відповідача відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ «ТРУ КАМ» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 15.08.12р. по 30.04.13р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачем було порушено процедуру проведення зустрічної звірки; перевищено межі повноважень в частині висновків про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами.

У судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 06.06.13р. № 1800/2220/38320081 «Про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальниками та покупцями за період з 15.08.12р. по 30.04.13р.».

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено протиправності дій податкового органу по проведенню зустрічної звірки, а також з того, що висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки не породжують для позивача правових наслідків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Отже, за змістом наведених правових норм, ключовим моментом є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб; припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих осіб.

У такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Акт податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки - це службовий документ, який стверджує факт неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання з тих чи інших підстав та містить висновки посадової особи щодо можливих порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У свою чергу, висновки такого акта не породжують для позивача прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для платника податків, щодо якого такий акт складено. Згадуваний акт є лише різновидом податкової інформації.

Отже, заходи спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Виходячи з аналізу вказаної правової норми, умовою для захисту порушених прав є наявність таких порушених прав.

В даному випадку, оформлення результатів такої звірки актом неможливості проведення звірки та висновки акта не є такими, що порушують права позивача безвідносно до змісту таких актів.

Наказом ДПА України від 22.04.11р. № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Пунктом 1.1. Наказу № 236 передбачено, що методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби.

Відповідно до п.2.2. вказаного Наказу, необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

В силу приписів п.3 Наказу № 236, зустрічна звірка може бути проведена органом ДПС - ініціатором самостійно у разі коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно приписів п.4 вказаного Наказу, зустрічні звірки проводяться органом ДПС - виконавцем або органом ДПС - ініціатором - у випадках, встановлених пунктом 3.1 Методичних рекомендацій.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Пунктом 5 Наказу №235 передбачено, що у разі неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання разом із Актом органу ДПС - ініціатору надсилаються належним чином засвідчені копії наявних матеріалів, що підтверджують цей факт, матеріалів щодо вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки, а також інших наявних в органі ДПС матеріалів, що мають або можуть мати відношення до питань запиту і не підтверджують дані платника податків, наведені у такому запиті.

У разі непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.

Вказані Методичні рекомендації за своєю правовою природою мають інформаційний характер і відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731, на державну реєстрацію не подаються.

Отже, такі Методичні рекомендації, затверджені наказами ДПА України, є актами індивідуальної дії, які видані в межах компетенції вказаних держаних органів та які породжують права і обов'язки тільки для того кола осіб, якому вони адресовані, - для органів державної податкової служби, і не призначені для використання платниками податків.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУ КАМ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.13р. у справі №826/14793/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.13р. у справі №826/14793/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.