Рішення № 37862627, 17.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24328/13 17.03.14

За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манор»

про стягнення 69 050,00 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Спичак О.М.

Суддя Любченко М.О.

Суддя Привалов А.І.

Представники сторін :

Від позивача: Тертичний О.М. - представник за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.03.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 53 860,00 грн. пайового внеску, 9 800,00 грн. пені та 5 390,00 грн. інфляційний втрат, а також відшкодування судового збору.

Ухвалою суду від 19.12.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24.01.2014 року.

У судовому засіданні 24.01.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 10.02.2014 року.

У судовому засіданні 10.02.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача до канцелярії суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в також подав відзив на позовну заяву, а в судовому засіданні 10.02.2014 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Ухвалою суду від 10.02.2014 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

У судовому засіданні 10.02.2014 року, відповідно до частини 3 стаття 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 24.02.2014 року.

У судовому засіданні 24.02.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.02.2014 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Зважаючи на складність спору, суд вважає за доцільне призначити колегіальний розгляд справи № 910/24328/13.

Зважаючи на складність спору, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року призначено колегіальний розгляд справи № 910/24328/13.

Керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України, суддя Спичак О.М. звернувся до Голови Господарського суду м. Києва із заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 910/24328/13.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 24.02.2014 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Любченко М.О., Стасюк С.В.

Ухвалою суду від 24.02.2014 р. справу № 910/24328/13 було прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів, розгляд справи призначено на 17.03.2013 р.

17.03.2014 року суддя Стасюк С.В. звернувся до Голови Господарського суду міста Києва із заявою щодо виведення його зі складу колегії суддів, яка розглядає справу № 910/24328/13.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 17.03.2014 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Любченко М.О., Привалов А.І.

Ухвалою суду від 17.03.2014 р. справу № 910/24328/13 було прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

В судовому засіданні 17.03.2014 представник позивача заявлену позовну вимогу підтримав, просив суд її задовольнити. Позов мотивований тим, що відповідачем, всупереч умов договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфрастуктури м. Києва № 296 від 05.08.2010 (в редакції додаткової угоди від 19.11.2010), не було сплачено у визначений догвором строк пайовий внесок сумі 53 860,00 грн. за зміну функціонального призначення приміщень квартири № 20 в буд. № 19 по вул. Володимирській в Шевченківському районі з житлового на нежитлове приміщення. Також, за прострочення його сплати позивач просив суд стягнути з відповідача 9 800,00 грн. пені та 5 390,00 грн. інфляційний втрат.

Також, у поданій разом з позовом заяві, позивач просив відновити йому строк позовної давнсоті щодо вимог до відповідача, посилаючись на поважність причин його пропуску.

Відповідач в судове засідання 17.03.2014 представників не направив, причин неявки суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Також, у письмовому відзиві на позов в обґрунтування заперечень вказував на те, що приміщення квартири № 20 в буд. № 19 по вул. Володимирській в Шевченківському районі не змінили свого функціонального призначення, є на даний час житловими, жодноо розпорядчого документа про зміну цільового призначення квартири - не приймалось.. а отже і підстави для сплати пайового внеску - відсутні.

Також, відповідач у відзиві заявив про застосування до вимог позивача строку позовної давності згідно вимог ст.ст. 257, 261 ч. 5 Цивільного кодексу України і просив суд відмовити в позові на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору купівлі - продажу від 22.12.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, і на якому вчинено правовстановлювальний реєстраційний напис Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, відповідач є власником квартири № 20 загальною площею 123,00 кв.м. в будинку № 19 по вул.. Володимирській в Шевченківському районі міста Києва, про що також відповідачем до матеріалів справи долучено відповідний витяг з Державного реєстру правочинів № 3458677 .

05.08.2010 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), яке в подальшому було перейменоване в Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (позивач) (п. 2 Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2013 № 1717)), та відповідачем - ТОВ «Манор», як власником, було укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва № 296 (далі - договір № 296 від 05.08.2010).

Умовами договору № 296 від 05.08.2010 сторони узгодили, що його предметом є сплата власником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку із зміною функціонального призначення приміщень житлової квартири № 20 загальною площею 123,00 кв.м. ( в т.ч. 30,00 кв.м. під заклад торгівлі та 93,00 кв.м. під заклад громадського харчування) в будинку № 19 по вул.. Володимирській в Шевченківському районі міста Києва на нежитлові (п. 1.1), розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1 та 2 від 19.07.2010, становить 53,86 тис. грн. (п. 1.2), власник зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 53,86 тис. грн.. (без ПДВ) на умовах, визначених цим договором (п. 2.1), власник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній в п. 2.1 цього договору, у строк до 20.09.2010 включно на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету за наведеними реквізитами (п. 3.1).

Також, сторонами договору № 296 від 05.08.2010 було узгоджено Розрахунок № 1 від 19.07.2010 обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста на суму 16,06 тис. грн.. та Розрахунок № 2 від 19.07.2010 - на суму 37,80 тис.грн., згідно яких загальна сума пайового внеску складає 53,86 тис. грн.

19.11.2010 Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), яке в подальшому було перейменоване в Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (позивач) (п. 2 Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2013 № 1717)), та відповідачем - ТОВ «Манор», як власником, було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 296 від 05.08.2010, згідно якої сторони виклали п. 3.1 договору № 296 від 05.08.2010 в редакції, яка передбачає, що власник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній в п. 2.1 цього договору, у строк до 20.11.2010 включно на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету за наведеними реквізитами.

29.06.2011 відповідач звернувся до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з листом № 11/10, в якому вказував про те, що розпорядчий документ виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про переведення квартири № 20 загальною площею 123,00 кв.м. в будинку № 19 по вул.. Володимирській в Шевченківському районі міста Києва у нежитлове приміщення - не затверджувався. Позивач використовує вказану квартиру як житлову квартиру. Також, відповідач, посилаючись на складне фінансове становище, просив розірвати договір № 296 від 05.08.2010.

15.07.2011 Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до КП ЖЕК «Михайлівське» з листом № 049-08/3880-11 , в якому просило здійснити перевірку приміщень квартири № 20 загальною площею 123,00 кв.м. в будинку № 19 по вул. Володимирській в Шевченківському районі міста Києва щодо їх використання та про результати повідомити Управління пайової участі Головного управління економіки та інвестицій КМДА.

КП ЖЕК «Михайлівське» у відповідь на лист позивача № 049-08/3880-11 від 15.07.2011, листом від 29.09.2011 № 564 повідомив про те, що житлова квартира № 20 загальною площею 123,00 кв.м. в будинку № 19 по вул.. Володимирській в Шевченківському районі міста Києва знаходиться у приватній власності ТОВ «Манор» згідно договору купівлі - продажу від 22.12.2006. На даний час у квартирі проводяться ремонтно - будівельні роботи, про що було складено відповідний акт від 18.07.2011, копія якого також наявна в матеріалах справи.

19.09.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією № 049-08/4701-11, в якій посилаючись на порушення відповідачем строків оплати пайового внеску згідно договору № 296 від 05.08.2010, просив оплатити пайовий внесок в сумі 53,86 тис. грн.., скоригований на індекс інфляції, та 9,80 тис. грн. пені.

Проте, відповідачем не було сплачено обумовлений договором № 296 від 05.08.2010 пайовий внесок в сумі 53 860,00 грн. у визначений договором строк, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Згідно пункту 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України, Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

Відповідно до додатку 16 рішення Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік» пайова участь (внесок) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста є внеском, який забудовник (інвестор) має сплатити до бюджету міста Києва без урахування ПДВ. Залучені кошти спрямовуються виключно на фінансування об?єктів соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста, передбачених в Програмі соціально - економічного розвитку міста Києва. Складовою частиною пайової участі є, зокрема, плата забудовника (інвестора) за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції), перепланування, зміни функціонального призначення об?єктів на території столиці.

Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, судом встановлено, що відповідачем, всупереч умов договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Києва № 296 від 05.08.2010 (в редакції додаткової угоди від 19.11.2010), не було сплачено у визначений договором строк, а саме до 20.11.2010 включно, пайовий внесок сумі 53 860,00 грн. за зміну функціонального призначення приміщень квартири № 20 в буд. № 19 по вул. Володимирській в Шевченківському районі з житлового на нежитлове приміщення. Таким чином, починаючи з 21.11.2010 відповідачем допущено невиконання свого зобов?язання по сплаті пайового внеску згідно договору № 296 від 05.08.2010, що є порушенням як п.2.1, 3.1 вказаного договору (в редакції додаткової угоди № 1), так і ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України. Станом на момент вирішення спору, суду не було надано доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сплати відповідачем пайового внеску в сумі 53 860,00 грн.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В свою чергу, статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (п. 5).

Згідно статті 266 Цивільного кодексу України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 53 860,00 грн. пайового внеску за договором № 296 від 05.08.2010 лише 16.12.2013, що підтверджується вхідним штампом канцелярії Господарського суду міста Києва, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності як щодо основної вимоги, так і до додаткових вимог про стягнення 5 390,00 грн. інфляційних втрат та 9 800,00 грн. пені, і про застосування якого заявлено відповідачем.

Позивач в обґрунтування відновлення строку позовної давності посилався зокрема на те, що відповідний позов було подано до суду 20.11.2013, тобто в межах трирічного строку позовної давності, проте, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 позовну заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради до відповідача про стягнення 53 860,00 грн. було повернуто без розгляду на підставі п.п.2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Але, наведена обставина повернення без розгляду позовної заяви Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради не є підставою для відновлення позивачу відповідного строку позовної давності, адже статтею 265 ч. 1 Цивільного кодексу України імперативно встановлено, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу строку позовної давності.

З огляду на викладене, судом не встановлено обґрунтованих підстав для відновлення позивачу відповідного строку позовної давності, як не наведено обґрунтованих підстав для його відновлення і безпосередньо самим позивачем, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову згідно статті 267 Цивільного кодексу України.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

24.03.2014.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя О.М.Спичак

Суддя М.О.Любченко

Суддя А.І. Привалов