Ухвала суду № 37862610, 21.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 32/185 21.03.14

За заявою Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" "Про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню".

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал"

до 1. Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор"Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

2. Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 4 222 063,82 грн.

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватного підприємства "Вальдес"

до 1. Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор"Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

2. Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 1 902 912,18 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача 1: Мадейчик С.С. (за довіреністю від 06.12.2013);

від відповідача 2: Кукуруза В.В. (за довіреністю від 26.03.2013);

від третьої особи: Гойдик В.М. (за довіреністю від 28.02.2014).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2009 у справі №32/185, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009, у позові ТОВ "Фірма "Інтергал" відмовлено повністю. Позов Приватного підприємства "Вальдес" задоволено частково. Суд вирішив стягнути з Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Приватного підприємства "Вальдес" 39 263,14 грн. основного боргу, 307 703,18 грн. пені, 453 179,66 грн. інфляційних втрат, 57 228,83 грн. - 3% річних, 17 573,39 грн. державного мита, 108,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор"Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на користь Приватного підприємства "Вальдес" 900 000,00 грн. основного боргу в силу п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. В іншій частині позову Приватного підприємства "Вальдес" відмовлено.

26.11.2009 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ №32/185 про примусове виконання рішення.

29.01.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява б/н від 27.01.2014 Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" "Про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 суддею Цюкало Ю.В. призначено розгляд заяви на 19.02.2014.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 19.02.2014, у зв'язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, справу №32/185 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" до Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор"Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 4 222 063,82 грн., та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватного підприємства "Вальдес" до Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор"Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 902 912,18 грн. передано судді Підченку Ю.О. для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2014 суддею Підченко Ю.О. прийнято справу №32/185 для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Призначено розгляд заяви на 03.03.2014.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 24.02.2014, у зв'язку із виходом судді Цюкала Ю.В. з лікарняного, з метою дотримання процесуальних строків, справу передано судді Цюкалу Ю.В. для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято до свого провадження справу №32/185 для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання, призначене на 03.03.2014 з'явилися представники третьої особи, відповідача 1, 2 та надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Крім того, представником третьої особи надано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 17.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 відкладено розгляд заяви на 21.03.2014.

В судове засідання, призначене на 21.03.2014 з'явилися представники третьої особи, відповідача 1, 2 та надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, Господарським судом м. Києва від 19.08.2009 року прийнято рішення у справі № 32/185 стягнуто з ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ПП «Вальдес» 39263,14 грн. основного бору, 307703, 18 грн. пені, 57228,83 грн. 3% річних, 453179,66 грн. інфляційних втрат, державне мито 17573,39 грн., ТТЗ 108,97 грн.

За вказаним рішенням Господарський суд м. Києва 26.11.2009 року видав наказ про примусове виконання рішення № 32/185.

На підставі виданого Господарським судом наказу, 04.11.2010 року Ленінським ЯЗВС Вінницького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення 875057,17 грн. з ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Постановою від 14.09.2012 року Ленінським ВДВС Вінницького МУЮ передано матеріали по виконавчому провадженню до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, яким прийнято до зведеного виконавчого провадження № 34354511 виконання наказу Господарського суду м. Києва № 32/185. До моменту відкриття виконавчого провадження Боржником сплачено частину заборгованості по наказу Господарського суду м. Києва № 32/185 в розмірі 147421,75 грн. Станом на 27.01.2014 року заборгованість ДП «Вінницький облавтодор» перед ПП «Вальдес» по примусовому виконанню наказу Господарського суду м. Києва № 32/185 складала 727 635,42 грн.

Заявник вважає, що наказ Господарського суду м. Києва про примусове виконання рішення № 32/185 від 26.11.2009 року не підлягає виконанню з наступних підстав: ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відступило Дочірньому підприємству «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» право вимоги в розмірі 743635,42 грн. за Договором № 126 від 27 листопада 2013 року.

Відповідно до п.1.2. договору про відступлення права вимоги №126 від 27 листопада 2013 р. з моменту набрання чинності цим договором новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання зі сплати боржником грошових коштів в розмірі 743635 грн. 42 коп., згідно вказаних в п. 1.1 договору рішень та наказів господарського суду Волинської області.

Згідно п.1.3. договору №126 про відступлення права вимоги від 27 листопада 2013 року заявник вважає даний договір належним доказом, що підтверджує право нового кредитора вимагати оплати від боржника 743635 грн. 42 коп.

ПП «Вальдес» був повідомлений про заміну кредитора, про що на юридичну адресу товариства було надіслане повідомлення про відступлення права вимоги.

11.12.2013 року ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» направив на адреси ПП «Вальдес»: м.Львів вул. Замарстинівська 31-А та м.Кременчуг, вул. 60-річчя Жовтня, 138 акт взаємозаліку від 27.11.2013 року; копію договору №126 від 27.11.2013 року; копія повідомлення про відступлення права вимоги копія рішення господарського суду Волинської області від 17.01.2012 року; копія наказу господарського суду Волинської області від 01.02.2013 року; копія рішення господарського суду Волинської області від 05.12.2012 року; копія наказу господарського суду Волинської області від 20.05.2013 року; копія постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП №37109423 від 02.08.2013 року; копія постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП №38342037 від 02.08.2013 року.

Наведені обставини заявник вважає належними підставами для визнання вищевказаного наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 117 ГПК України.

В свою чергу суд не погоджується з позицією заявника з огляду на наступне.

Відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 05.11.2013 року змінено спосіб виконання судового рішення в порядку передбаченому ст. 121 ГПК України.

Зміна способу та порядку примусового виконання судового рішення полягала в стягненні заборгованості ДП «Вінницький облавтодор» перед ПП «Вальдес» на користь ТОВ «Інвестбудгаличина».

Таким чином, станом на 05.11.2013 року в процесі примусового виконання судового рішення органами ДВС, за ухвалою господарського суду фактично було змінено сторону стягувача. Відтак заборгованість ДП «Вінницький облавтолдор» що належала ПП «Вальдес» підлягає стягненню на користь третьої особи - ТОВ «Інвестбудгаличина».

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06 березня 2014 року зміну способу виконання судового рішення, в частині стягнення заборгованості ДП «Вінницький облавтолдор», що належала ПП «Вальдес» та підлягає стягненню на користь третьої особи (ТОВ «Інвестбудгаличина») залишено без змін.

На підставі 121 ГПК України - при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника, або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання відповідного судового рішення.

Згідно з п. 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. У разі, якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку. Готівкові кошти та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у таких осіб у присутності понятих на підставі ухвали суду. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Зарахування зустрічних грошових вимог може відбуватися в порядку ст. 117 ГПК України та ст. ст. 601-602 ЦК України між сторонами, які по відношенню одна до одної є і кредитором і божником одночасно.

Таким чином, ДП «Вінницький облавтодор» станом на 27 листопада 2013 року не могло бути проведено вищевказане зарахування грошових вимог, оскільки такі вимоги не є однорідними та не є зустрічними. Дана обставина підтверджується тим, що відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 05.11.2013 року ПП «Вальдес» перестало бути кредитором щодо ДП «Вінницький облавтодор» на суму 727 635,42 грн. в порядку примусового виконання наказу Господарського суду №32/185 від 26.11.2009 року.

Крім того, постановою Вищого Господарського Суд України від 25 грудня 2013 року у справі №5011-32/15256-2012 встановлено те, що у зв'язку із зміною сторони у зобов'язанні проведення зарахування однорідних зустрічних вимог є безпідставним, а тому заява про визнання судового наказу таким, що не підлягає до виконання не може бути задоволена на такій підставі.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 25 грудня 2013 року у аналогічній справі №38/211-10 (5023/1663/12, 5023/6061/11) встановлено те, що взаємозалік зустрічних однорідних вимог є підставою для визнання судового наказу таким, що не підлягає до виконання на стадії виконання рішення суду лише у разі згоди на це іншої сторони, підписання між сторонами мирової угоди та затвердження її в порядку визначеному ч. 4 ст. 121 ГПК України, що в свою чергу дає право державному виконавцю закінчити відповідне виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови.

Таким чином, для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у даній справі в обов'язковому порядку необхідна наявність усіх таких обставин в їх сукупності: взаємозалік зустрічних однорідних вимог; згода на це іншої сторони; підписання між сторонами мирової угоди; затвердження мирової угоди в порядку визначеному ч. 4 ст. 121 ГПК України.

Суд також відзначає, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу та правосуддя. Право на стягнення заборгованості на користь стягувача підтверджене рішенням, наказом та ухвалою господарського суду, повинно бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 5 статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно вимог статі 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ст. 115, ст. 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу та правосуддя. Право на стягнення заборгованості на користь стягувача підтверджене рішенням, наказом та ухвалою господарського суду, повинно бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із п. 5 ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Закон України "Про виконавче провадження" містить чіткі вказівки стосовно того, що саме є повним або частковим фактичним виконанням рішення - виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом.

Отже, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Така позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладених в постановах від 15.02.2007 року справа №12/98в, від 04.10.2007 року справа №12/98в, від 17.08.2011 року справа №06-5-38/758- 37/145-10.

Крім того, в силу положень ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Проте, наведені ДП «Вінницький облавтодор» у своїй заяві, що є предметом даного судового спору обставини, - не є підставами з якими процесуальний закон пов'язує визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

Вказане підтверджується ст. 601 ЦК України за якою зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань.

За змістом ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України зарахування можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Таким чином, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона заперечує, а відтак не припиняє зобов'язання, то друга сторона вправі вимагати виконання зобов'язання першою стороною. Зазначене підтверджується п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211.

18.02.2014 року ПП «Вальдес» надіслало ДП «Вінницький облавтодор» заперечення щодо проведення будь-якого зарахування грошових зобов'язань в сумі 727 635,42 грн. та й відступлення права вимоги, в цілому.

Крім того, виконання відповідачем зобов'язання щодо якого вирішено спір у справі №32/185 шляхом зарахування зустрічних вимог не є добровільним виконанням рішення Господарського суду міста Києва у справі №32/185 від 19.08.2009 року, оскільки згідно з вказаним рішенням з ДП «Вінницький облавтодор» підлягають стягненню грошові кошти.

При цьому, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Зазначена позиція викладена, в тому числі у Постановах Вищого господарського суду України від 15.02.2007 року №12/98в, від 04.10.2007 року, №12/98в та у Постановах Вищого господарського суду України від 25.12.2013 року у справі №38/211- 10/5023/1663/12, 5023/6061/11, від 25.12.12 року №22/656, від 30.06.2011 року №3/126.

Таким чином, відсутні підстави для визнання наказу Господарського суд м. Києва від 26.11.2009 року про примусове виконання рішення № 32/185 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Дочірньому підприємству "Вінницький облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у задоволенні заяви "Про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню".

Суддя Ю.В. Цюкало