Ухвала суду № 37861756, 12.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 р.Справа № 820/11522/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2014р. по справі № 820/11522/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Київського районного відділу Харківського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ , Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області , Харківського міського управління Головного управління Міністератва внутрішніх справ України в Харківській області

про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

30.10.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника УМВС України в Харківській області № 67 від 18 травня 1998 року, зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області видати оформлену належним чином трудову книжку, в якій вказати увесь період трудової діяльності, зобов'язати начальника ГУМВС України в Харківській області, не поновлюючи його на посаді, видати новий наказ стосовно звільнення з дня видачі трудової книжки на підставі ст. 64 п. "А" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за віком), зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати час вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ, зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час навчання в Харківському юридичному Інституті з 01.09.1979 року до 21.08.1981 року з розрахунку: два роки навчання за один рік вислуги, зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах період служби на посадах дільничного та старшого дільничного інспектора міліції з 1983 по 1985 р.р. та з 1988 по 1994 р.р. з розрахунку один місяць служби на вказаній посаді за півтора місяці, зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час строкової служби в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР на території колишньої Туркменської РСР, Марийська обл. з 03.11.1976 року до 28.12.1978 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, стягнути з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за один рік від дня видання судового рішення, стягнути з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача грошові кошти за відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 76000 грн.

Також, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23.01.2014 року залишений без розгляду позов ОСОБА_1 в частині визнання наказу начальника УМВС України в Харківській області № 67 від 18.05.1998 року незаконним; скасування наказу начальника УМВС України в Харківській області № 67 від 18.05.1998 року стосовно звільнення ОСОБА_1; зобов'язання начальника ГУМВС України в Харківській області, не поновлюючи ОСОБА_1 на посаді, видати новий наказ стосовно звільнення ОСОБА_1 з дня видачі трудової книжки на підставі ст. 64 п."А" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ "за віком"; зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати час вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ, стягнення з Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один рік від дня видання судового рішення.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, поновити строк звернення до суду із адміністративним позовом. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 18.05.1998 року наказом УМВС України в Харківській області № 67 о/с позивача звільнено згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України в запас ЗС за ст. 64 п. "Д".

Із довідки форми "А" серія АБ № 003711, виданої установою ЮЖ 313/ 203, вбачається, що у період з 21.05.1998 року по 23.09.1998 року ОСОБА_1 утримувався у місцях позбавлення волі та за постановою прокурора слідчого відділу Прокуратури Харківської області від 18.09.1998 року ОСОБА_1 звільнено із під варти на підписку про невиїзд.

В подальшому кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ст. 166 ч.1 КК України припинена на підставі п. 4 ст. 6 КПК України (акт амністії) 31.03.2002 року.

Із вказаним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 30.10.2009 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 р., який був чинним на час виникнення спірних правовідносин кожна особа рядового або начальницького складу має право оскаржити неправомірні щодо неї дії начальників з питань і в порядку, передбачених чинним законодавством.

Працівник органів внутрішніх справ має право оскаржити до суду прийняті щодо нього рішення службових осіб органів внутрішніх справ, якщо вважає, що вони ущемляють його гідність і особисті права, не пов'язані із службовою діяльністю.

Відповідно до ст. 43 даного Статуту скарги на необґрунтоване притягнення до дисциплінарної відповідальності, подані після закінчення трьохмісячного строку з дня, коли притягнутому до відповідальності оголошено про стягнення, розгляду не підлягають.

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду з захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

ОСОБА_1 безпосередньо у позовній заяві зазначає, що порядок і підстави його звільнення зі служби в ОВС України були йому відомі з 1998 року.

При цьому, подавши адміністративний позов лише 30.10.2009 року, позивач не надає доказів у обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про безпідставність посилань позивача на те, що наказ про звільнення ним отримано лише у 2009 р., оскільки відповідно до положень ст. 99 КАС України строк обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріали справи свідчать, що з 18.09.1998 р. - звільнення позивача із-під варти на підписку про невиїзд, до 2009 р. останній на місце роботи не з'являвся, заробітну плату не отримував, з письмовими заявами про видачу копії наказу та трудової книжки не звертався, з огляду на що колегія суддів зазначає про те, що позивач був обізнаний про своє звільнення з місця роботи.

Факт отримання копії наказу про звільнення та дублікату трудової книжки не можуть свідчити про те, що позивач лише в момент отримання таких документів в 2009 р. дізнався про своє звільнення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду із вимогами про визнання незаконним та скасування наказу начальника УМВС України в Харківській області № 67 від 18.05.1998 року, зобов'язання начальника ГУМВС України в Харківській області, не поновлюючи ОСОБА_1 на посаді, видати новий наказ стосовно звільнення ОСОБА_1 з дня видачі трудової книжки на підставі ст. 64 п."А" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ "за віком"; зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати час вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ, стягнення з Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один рік від дня видання судового рішення.

Отже, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2014р. по справі № 820/11522/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.