УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2014 р.Справа № 820/11522/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2014р. по справі № 820/11522/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Харківського міського управління Головного управління Міністератва внутрішніх справ України в Харківській області , Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області , Київського районного відділу Харківського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ
про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
30.10.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому з урахуванням часткового залишення без розгляду та відкликання позовних вимог, просив зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області видати оформлену належним чином трудову книжку, в якій вказати увесь період його трудової діяльності, зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час навчання в Харківському юридичному Інституті з 01.09.1979 року до 21.08.1981 року з розрахунку: два роки навчання за один рік вислуги, зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах період служби на посадах дільничного та старшого дільничного інспектора міліції з 1983 по 1985 р.р. та з 1988 по 1994 р.р. з розрахунку один місяць служби на вказаній посаді за півтора місяці, зобов'язати начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час строкової служби в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР на території колишньої Туркменської РСР, Марийська обл. з 03.11.1976 року до 28.12.1978 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 23.01.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав для зарахування до вислуги років позивача певних періодів та розрахунку вислуги років на пільгових умовах.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, 21.08.1981 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, де працював на різних посадах до 1998 року.
18.05.1998 року наказом УМВС України в Харківській області № 67 звільнений з посади помічника начальника-оперативного чергового Київського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області за службовою невідповідністю. Також встановлено, що ОСОБА_1 з 1 вересня 1979 року навчався у Харківському юридичному інституті на вечірньому факультеті, та строк навчання з 01.09.1979 року до 21.08.1981 року просить зарахувати до вислуги років на пільгових умовах.
Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що такі вимоги є необґрунтованими з огляду на наступне.
У відповідності до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції чинній на час служби позивача) до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ України при призначенні пенсій згідно з п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Таким чином, особам додатково зараховується час їхнього навчання за наявності певних умов, а саме: навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, однак при цьому зазначається, що присвоєння офіцерського звання повинно бути до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно навчався у вищому навчальному закладі у Харківському юридичному інституті на вечірньому факультеті з 1 вересня 1979 року, та наказом № 9 від 30.06.1984 року ОСОБА_1 відраховано з інституту у зв'язку із його закінченням.
Відповідно до наказу УВС Харківської області від 25.08.1981 року № 160 21.08.1981 року ОСОБА_1О прийнято на службу до органів внутрішніх справ.
Отже, позивача прийнято на службу до органів внутрішніх справ до закінчення навчального закладу та до отримання офіцерського звання, а тому не може бути застосований п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання начальника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах навчання позивача в Харківському Юридичному Інституті з 01.09.1979 р. до 21.08.1981 р. з розрахунку два роки навчання за один рік вислуги задоволенню не підлягають.
Стосовно вимог ОСОБА_1 щодо зарахування до вислуги років на пільгових умовах період служби на посадах дільничного та старшого дільничного інспектора міліції з 1983 по 1985 р.р. та з 1988 по 1994 р.р. з розрахунку один місяць служби на вказаній посаді за півтора місяці, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1525 "Про доповнення пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.1992 № 393", "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" та наказу МВС України від 29.05.2008 №250 "Про встановлення переліків посад дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та осіб начальницького складу підрозділів громадської безпеки з керівництва дільничними інспекторами щодо грошового забезпечення в підвищеному розмірі та посад дільничних, старших дільничних та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції, яким час служби зараховується на пільгових умовах" час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ на посадах дільничних інспекторів міліції зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця.
Проте, п. 2 зазначеної Постанови передбачає, що остання набирає законної сили з 01.01.2005 року.
У ході судового розгляду встановлено, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ 18.05.1998 року, тобто до набрання чинності даною постановою.
А тому зарахування часу проходження служби ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції до вислуги років на пільгових умовах є безпідставним, оскільки ч. 1 ст. 58 Конституції України вказує, що закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Таким чином, у цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо вимог про зарахування до вислуги років ОСОБА_1 на пільгових умовах час строкової служби в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР на території колишньої Туркменської РСР, Марийська обл. з 03.11.1976 року до 28.12.1978 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці колегія суддів зазначає наступне.
У період 03.11.1976 року по 28.12.1978 року ОСОБА_1 проходив строкову службу у лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР та території колишньої Туркменської РСР у Марийській області.
У відповідності постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 року № 1290 "Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та вихідна допомога цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу і їх сім'ям" у вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби зараховувати на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяці у віддалених місцевостях СРСР згідно з додатком N 1 до справжньої постанови з термінів, вказаних в розділі II цього застосування.
Згідно з Переліком віддалених місцевостей СРСР, в яких служба осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби налічується у вислугу років для призначення пенсії на пільгових умовах віддалені місцевості СРСР, в яких служба зараховується у вислугу років на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяці в Туркменській РСР - в Марийській області, в Керкинськом і Чаршангинськом районах, р. Керки і пос. Нефтезаводське Чарджоуського міської Ради народних депутатів Чарджоуськой області, в Ашхабадському, Бахарденськом Геок-Тепінськом, Каахкинськом, Казанджікськом, Кизил-Арватськом, Кизил-Атрекськом, Красноводськом, Серахськом і Тедженськом районах (13), містах Кизил-Арвате, Красноводське, Небіт-Даге, Теджене і Челекене - з 1 січня 1985 р., а на останній території республіки (за винятком м. Ашхабада) - з 1 січня 1988 г.
Отже, перебування ОСОБА_1 на строковій військовій службі в Туркменській РСР з 1977 року по 1978 року не надає право на зарахування вказаного періоду як пільгового при призначенні пенсії.
Таким чином, такі вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області видати оформлену належним чином трудову книжку, в якій вказати увесь період трудової діяльності колегія суддів вказує наступне.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 отримав дублікат трудової книжки 14.08.2009 року, що особисто не заперечував.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року № 58 дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень). Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Встановлено, що дублікат трудової книжки ОСОБА_1 заповнений у відповідності до вимог зазначеної Інструкції, зокрема зроблено запис за місцем останньої роботи позивача. Документи, які б підтверджували попередні місця роботи позивачем не надавались. Таким чином, дублікат трудової книжки заповнено у відповідності до вимог Інструкції, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позову ОСОБА_1 та необхідності відмови у його задоволенні.
Також, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги позивача, оскільки останні ґрунтуються на твердженні про застосування судом першої інстанції у даних правовідносинах невірного нормативного обґрунтування.
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку позивачем невірно розтлумачено зміст положень законодавства, які на його думку, помилково застосовані судом, зокрема п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".
Також, позивачем невірно визначена дія постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 року № 1290 "Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та вихідна допомога цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу і їх сім'ям", оскільки положення останньої регулюють порядок визначення вислуги років саме для призначення пенсії, у тому числі за період роботи до прийняття вказаної постанови.
Таким чином, помилковість тверджень позивача підтверджена у ході судового розгляду справи.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2014р. по справі № 820/11522/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.
Судове рішення № 37861611, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/11522/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: