Ухвала суду № 37861069, 27.03.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 2/754/562/14

Справа № 754/16087/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2014 року Суддя Деснянський районний суд м. Києва СЕНЮТА В.О., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2, треті особи: Підприємство «Тасман» Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріс-2005», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2, треті особи: Підприємство «Тасман» ТОВ «Маріс-2005», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

26.03.2014 року на адресу Деснянського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 в межах позовних вимог, а саме: рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2, в тому числі накласти арешт на особисте майно, грошові кошти на рахунках в банках, корпоративні права як засновника ТОВ «Маріс-2005» (внесок до статутного фонду). Подану заяву обґрунтовує тим, що на думку позивача вбачається, що існує ризик загибелі, втрати, відчуження чи пошкодження майна, що належить відповідачу, на яке при виконанні рішення суду можу бути звернуто стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

До заяви не надано переліку майна, місце його знаходження (в тому числі назва установ банку, номера рахунків), на яке необхідно накласти арешт та підтвердження того, що це майно належить відповідачу.

Крім того, відсутні підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову можуть призвести до утруднення виконання можливого рішення суду. А тому в задоволенні заяви повинно бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2, треті особи: Підприємство «Тасман» Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріс-2005», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її отримання, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: