Постанова № 37860534, 05.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2014 р. Справа №805/1756/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грищенка Є.І.,

при секретарі Сечкіній К.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Глущенко Д.В.

від відповідача - Лисенков Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2014 року № 0000083900/968/10/39-00, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення від 22.01.2014 року № 0000083900/968/10/39-00.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим органом за наслідками проведеної камеральної перевірки сплати розстроченої на підставі рішення суду суми заборгованості з податку на прибуток встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства та складено акт від 09.01.2014р. № 17/39-00/5-03361081.На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2014 року № 0000083900/968/10/39-00, яким до позивача застосовні штрафні санкції у сумі 112 988,59 гривень у розмірі 20% від суми невчасно погашеного у встановлений строк податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 564 942,90 гривень. Вважає, що обставини, покладені податковим органом в обґрунтування висновків акту перевірки, не відповідають дійсності, оскільки відповідач спрямував сплачені кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, не врахувавши при цьому призначення платежів, які визначені у платіжних дорученнях та сплачувались на виконання рішень суду про розстрочення податкових зобов'язань. Просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.01.2014 року № 0000083900/968/10/39-00.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Суду надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення прийняте на їх підставі - правомірним. Посилаючись на положення ст.ст. 14, 16, 36, 37, 57, 87 Податкового кодексу України, просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.52).

Судом встановлено, що позивач Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» зареєстровано як юридична особа 18.07.1994 Виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за кодом 03361081 та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби з 18.07.1994 року.

08.01.2014 року відповідачем проведено камеральну перевірку з питання своєчасності та повноти сплати податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (вх.. 9006881786 від 09.02.11), розстроченого на підставі рішення суду (постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/3448/2011), за наслідками якої складено акт від 09.01.2014 № 17/39-00/5-03361081 (7-10).

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України при сплаті податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на прибуток за 2010 рік (№ 9006881786 від 09.02.2011 року). Порушення виразилось в тому, що позивач здійснював сплату розстрочених податкових зобов'язань за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року по справі № 2а/0570/3448/2011, якою було встановлено порядок виконання рішення шляхом сплати щомісячних платежів протягом 120 місяців до повного погашення суми заборгованості у розмірі 6 779 314 гривень згідно наданого графіку та суму розстрочених податкових зобов'язань з граничним терміном сплати 19.02.2011 року позивач сплатив у період з 24.03.2013 року по 24.12.2013 року в загальному розмірі 564 942,90 гривень, тобто із затримкою 762 та більше календарних днів.

На підставі акту перевірки 22.01.2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № № 0000083900/968/10/39-00, яким до позивача на підставі частини 2 статті 126 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 20% несвоєчасно сплаченої суми податкових зобов'язань у розмірі 120 988,60 гривень (а.с.11).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

У відповідності до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року у справі № 2а/0570/3448/2011 задоволено позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 6779314,00 гривень, який виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (№ 9006881786 від 09.02.2011 року).

Цією ж постановою задоволено заяву відповідача про встановлення порядку та способу виконання рішення, внаслідок чого виконання постанови розстрочене на 120 місяців починаючи з квітня 2011 року шляхом сплати підприємством по 56494,29 гривні щомісячно до повного погашення всієї суми боргу з останнім платежем у розмірі 56493,49 гривень у березні 2021 року. Постанова набрала законної сили (а.с.15-16).

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідальність за несвоєчасне погашення податкового боргу, передбачена ст.126 Податкового кодексу України не залежить від способу такого погашення, оскільки він не впливає на визначений у наведеній нормі склад податкового правопорушення.

Розстрочене судом виконання постанови про стягнення з підприємства заборгованості на певний строк з щомісячним платежем па певну суму, встановлює спосіб і порядок виконання судового рішення, а не перенесення термінів сплати на підставі рішення суду.

Згідно п. 32.1, 32.2 ст. 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки, податкового кредиту.

Для цього платник податків відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України має звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Рішення за результатами розгляду такої приймає керівник контролюючого органу в порядку, встановленому ст. 100 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішеннями суду про розстрочення виконання постанов, підприємство не звільнялось від відповідальності за порушення законодавчих строків сплати податкових зобов'язань.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими висновки податкового органу, відображені у акті перевірки, та, як слідство, вважає правомірним прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення, з огляду на що відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2014 року № 0000083900/968/10/39-00 - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 5 березня 2014 року.

Повний текст постанови складений 7 березня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Грищенко Є.І.