Вирок № 37857130, 27.03.2014, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/12/2014

Справа № 537/4918/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2014 Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області, в складі:

Головуючого судді Демиденка І.О.,

при секретарі Уткіні О.О.,

з участю прокурорів Сеннікова А.Б., Дубодєл А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України; з вищою освітою, одруженого, на утриманні малолітня дитина - дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого начальником сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Кременчуцького міського управління УМВС України в Полтавській області , раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.4 КК України,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 вчинив злочин в сфері службової діяльності за наступних обставин:

З 04 червня 2013 року ОСОБА_1 обіймав посаду начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області. В коло його посадових обов»язків входило, в тому числі, організація роботи ВКР КМУ, Автозаводського та Крюківського РВ по розшуку злочинців. 26 червня 2013 року в домоволодінні АДРЕСА_2 ОСОБА_1, разом з іншими працівниками ВКР Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області був затриманий громадянин ОСОБА_4, який перебував в розшуку по розшуковій справі, заведеній Крюківським РВ Кременчуцького МУ за поданням Крюківського РП Кременчуцького МВ КВІ, як особа, що ухиляється від відбування покарання у вигляді громадських робіт. Після його затримання ОСОБА_4 був доставлений до будівлі Кременчуцького МУ, що по вул.29 вересня в м. Кременчуці. Отримавши від ОСОБА_4 усні пояснення, ОСОБА_1 вивів ОСОБА_4 на вулицю з приміщення Кременчуцького МУ, після чого, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, повідомив ОСОБА_4 завідомо недостовірну інформацію про те, що, так як останній ухилявся від виконання покарання, призначеного йому за вироком суду, є судове рішення про направлення його до місця позбавлення волі і тому він зараз буде передавати його ( ОСОБА_4) до інспекції виконання покарань для подальшого направлення до місць позбавлення волі. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що для ненастання для ОСОБА_4 зазначених негативних наслідків у вигляді направлення до місць позбавлення волі, тобто, не вчинення ним (ОСОБА_1) дій, передбачених законом, ОСОБА_4 повинен передати йому (ОСОБА_1.) неправомірну вигоду у вигляді грошей в сумі 500 доларів США, або 4000 гривень. ОСОБА_4 погодився на пропозицію ОСОБА_1 про передачу останньому грошей, при цьому усвідомлював, що він (ОСОБА_4) знаходився в розшуку, ОСОБА_1 є працівником карного розшуку міліції, який здійснює розшук осіб, що перебувають в розшуку, і передаючи ОСОБА_1 неправомірну вигоду, він тим самим незаконно уникає настання для себе негативних наслідків у вигляді направлення до місць позбавлення волі. Таким чином, ОСОБА_4 здійснював передачу ОСОБА_1 неправомірної вигоди в грошовій формі частками, а саме:

26.06.2013 року біля будівлі Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області, що по вул.29 вересня, 8 в м.Кременчуці - ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 500 гривень,

27.06.2013 року, близько 18 год. 00 хв. біля хлібокомбінату, що на вул. М.Кучми, в районі першого занасипу в місті Кременчуці ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 500 гривень,

12.07.2013 року, близько 19 год. 30 хв. біля в»їзду до кафе «Нептун» що по вул.50 років СРСР в м. Кременчуці ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 1000 гривень, які за вказівкою ОСОБА_1 поклав на сидіння водія автомобіля ОСОБА_1 KIA Cerrato, держ № НОМЕР_1, що знаходився поруч.

Після цього ОСОБА_1 сів до зазначеного транспортного засобу і намагався покинути місце події, однак був затриманий працівниками міліції, під час обшуку на передньому пасажирському сидінні автомобіля KIA Cerrato, держ № НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, предмет неправомірної вигоди в сумі 1000 гривень був виявлений та вилучений під час проведення слідчих дій.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе винуватим у вчиненні злочину не визнав та пояснив наступне:

Він працює в Кременчуцькому міському управлінні УМВС України в Полтавській області, де обіймає посаду начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку. Працівниками ВКР проводились дії по встановленню особи на ім»я ОСОБА_6, яка можливо є причетною до спричинення тілесних ушкоджень іншій особі. Також, перевірялась інформація про те, що місце знаходження цієї особи відоме іншому, раніше судимому чоловіку на ім»я ОСОБА_4. Отримавши від свого колеги ОСОБА_7 інформацію про те, що особа на ім»я ОСОБА_4 перебуває в розшуку Крюківського РВ, було вирішено перевірити цю особу за місцем його проживання. Так, 26 червня 2013 року він разом із іншими працівниками ВКР Кременчуцького МУ приїхали до будинку АДРЕСА_2, з якого для спілкування до них вийшов чоловік, який представився як ОСОБА_4. Йому під час спілкування було повідомлено, що він перебуває в розшуку, оголошеному кримінально - виконавчою інспекцією Крюківського району м.Кременчука і запропоновано прослідувати зараз з ними до Кременчуцького МУ. Він дав згоду на це. Перебуваючи в Кременчуцькому МУ, працівником ВКР по телефону про затримання ОСОБА_4 було повідомлено працівника кримінально-виконавчої інспекції Крюківського району. Останній прибув до Кременчуцького МУ, де в кабінеті сектору ВКР ( № 19 на другому поверсі КМУ), роз»яснив ОСОБА_4 наслідки ухилення його від відбування покарання. В цей час в кабінеті його ( ОСОБА_1) вже не було, ОСОБА_4 він до 12 липня 2013 року не бачив. ОСОБА_4 йому надав номер свого мобільного телефону і обіцяв зателефонувати, якщо дізнається про місце знаходження особи на ім»я ОСОБА_6, стовно якої у ВКР була інформація, що можливо ця особа причетна до спричинення тілесних ушкоджень іншій особі.

12 липня 2013 року ОСОБА_4 зателефонував йому на мобільний телефон і повідомив, що він зараз вживає пиво в барі «Нептун» в районі Першого занасипу в місті Кременчуці і в нього є інформація щодо особи на ім»я ОСОБА_6. На що він (ОСОБА_1) повідомив ОСОБА_4, що наразі повертається з міста Полтави і з ним зустрінеться після приїзду до міста. Приїхавши до міста, він заїхав до бару «Нептун», після чого зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що вже під»їхав до бару. ОСОБА_4 вийшов з бару, він знаходився в нетверезому стані і між ними сталася розмова, під час якої ОСОБА_4 жалівся на проблеми в сім»ї. Після розмови він збирався їхати, коли ОСОБА_4 підійшов до його автомобіля і, відкривши двері водія, щось поклав на переднє сидіння в салон. Він так зрозумів, що то була записка з інформацією, яку ОСОБА_4 бажав йому надати. Після чого він сів до свого автомобіля і мав намір поїхати, однак його автомобіль заблокували і його затримали. Вважає, що до нього з боку працівників ВБ, прокуратури та ОСОБА_4, який є особою, раніше неодноразово судимою, мала місце провокація, гроші йому в автомобіль підкинули.

Попри позицію обвинуваченого, суд знаходить, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину за встановленими судом обставинами доведена наступними доказами:

- показаннями в судовому засіданні самого обвинуваченого, який не заперечував, що 26 червня 2013 року разом з іншими працівниками сектору ВКР Кременчуцького МУ затримав ОСОБА_4, якого було ними було доставлено до Кременчуцького МУ, де він надав ОСОБА_4 номер свого мобільного телефону, записавши, в свою чергу, номер телефону ОСОБА_4 Також обвинувачений не заперечував факт зустрічі його 12 липня 2013 з ОСОБА_4 та вилучення слідчим після його затримання в керованому ним (ОСОБА_1) транспортному засобі грошових коштів в сумі 1000 гривень,

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який пояснив наступне: в листопаді 2012 року вироком Крюківського районного суду міста Кременчука він був засуджений за умисне ухилення від сплати аліментів до покарання у вигляді громадських робіт, однак, до виконання покарання так і не став, так як став проживати за іншою адресою. 26 червня 2013 року він знаходився вдома, коли до нього зайшли троє працівників міліції, в тому числі ОСОБА_1, та повідомили, що він перебуває в розшуку, після чого доставили його до Кременчуцького міського управління міліції. Після його опитування щодо в кабінеті працівниками ВКР, ОСОБА_1 вивів його з приміщення і вони з ним поїхали в автомобілі, що би він показав місце проживання дружини його друга, щодо якого було проведено опитування працівниками ВКР. В автомобілі ОСОБА_1 повідомив йому, що, так як він (ОСОБА_4) ухилявся від відбування покарання, є нове судове рішення про його направлення на «зону», це є його проблемою і зараз він везе його до Крюківського РВ, звідки його доправлять в місця позбавлення волі. На його запитання, чи можливо цю проблему вирішити, щоби його не відправляли до місць позбавлення волі, ОСОБА_1 відповів, що можливо вирішити, якщо він (ОСОБА_4) передасть йому ( ОСОБА_1) особисто 500 доларів США. Так як він (ОСОБА_4) був зацікавлений в тому, щоби його не направили до місць позбавлення волі, він погодився на пропозицію ОСОБА_1, однак повідомив, що зараз в нього таких грошей не має і передав ОСОБА_1 частину з 500 доларів США, що дорівнює 4 000 гривень - в сумі 500 гривень. Після чого вони повернулись до Кременчуцького МУ, де ОСОБА_1 при ньому зателефонував до Крюківського РВ і повідомив, що все добре. Після цього сказав йому (ОСОБА_4), що наступного дня слід з обумовленої в цілому суми передати йому ще 2 000 гривень. Потім ОСОБА_1 знову завів його до кабінету сектору ВКР КМУ, а сам поїхав. Там дочекались прибуття інспектора Крюківського РП КВІ , який відібрав від нього пояснення та дав направлення для відбування покарання у вигляді громадських робіт. З бесіди з інспектором він зрозумів, що ніяке рішення суду про направлення його до місць позбавлення волі не існує. Однак, знаючи , що ОСОБА_1 працівник міліції і вважаючи, що він може неправомірно впливати на інспектора КВІ, він вважав, що повинен віддати ОСОБА_1 залишок грошей, про передачу яких вони вже домовились раніше. Так, 27.06.2013 року, близько 18.00 год. біля хлібокомбінату, що на вул. М.Кучми в місті Кременчуці, він передав ОСОБА_1 500 гривень. Потім, 02.07.2013 року він звернувся з заявою про неправомірні дії ОСОБА_1 до відділу внутрішньої безпеки міліції. Після цього, 12 липня 2013 року, близько 19 год. 30 хв. біля в»їзду до кафе «Нептун», що по вул. 50 років СРСР в місті Кременчуці, він передав ОСОБА_1 належні йому 1000 гривень, 5 купюрами по 200 гривень, які були попередньо працівниками ВВБ оброблені спеціальною речовиною. При передачі грошей ОСОБА_1 працювала спеціальна відеокамера, яку облаштували в його одязі працівники ВВБ. Гроші він за вказівкою ОСОБА_1 поклав до салону його автомобіля на сидіння водія.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який пояснив, що, дійсно, згідно подання Крюківского КВІ -про ухилення засудженого ОСОБА_4 від призначеного судом покарання була заведена ОРС «розшук». Про затримання ОСОБА_4 26.06.2013 року йому повідомили по телефону з ВКР Кременчуцького МУ. Після цього він зателефонував працівникам КВІ і повідомив їм про затримання ОСОБА_4 та перебування його в кабінеті ВКР Кременчуцького МУ,

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який пояснив, що в червні 2013 року працював оперуповноваженим сектору карного розшуку Кременчуцького міського управління МВС. Його безпосереднім керівником був ОСОБА_1 Перевіряючи інформацію щодо вчинення тяжкого злочину, 26.06.2013 року ним, разом з ОСОБА_1 та оперуповноваженим ОСОБА_7 був здійснений виїзд на АДРЕСА_2 до місця проживання громадянина ОСОБА_4 Було встановлено, що ОСОБА_4 знаходиться в розшуку, який здійснює Крюківський РВ, що оголошений інспекцією Крюківського РП Кременчуцького МВ КВІ, - як особа, що ухиляється від виконання покарання. Ними ОСОБА_4 був затриманий та за його згодою доставлений до Кременчуцького міського управління УМВС України в Полтавській області. Там ОСОБА_4 було заведено до кабінету № 19, де знаходився кабінет їхнього сектору ВКР. Про затримання ОСОБА_4 та його доставку до Кременчуцького МУ було повідомлено відповідальних осіб Крюківського РВ та Крюківського РП КВІ,

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, який підтвердив факт затримання нам, разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_1 громадянина ОСОБА_4, як особи, що знаходилася в розшуку, після чого було здійснено повідомлення про затримання розшукуваної особи спецзведенням,

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який також пояснив, що в червні 2013 року працював оперуповноваженим сектору карного розшуку Кременчуцького міського управління МВС. Його безпосереднім керівником був ОСОБА_1 26 червня 2013 року, коли він знаходився на роботі, до кабінету № 19 Кременчуцького МУ, де розташовувався їхній сектор карного розшуку, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 привезли особу, що перебувала в розшуку на прізвище ОСОБА_4. Про затримання ОСОБА_4 було складене спецповідомлення, яке було відправлене до УМВС України в Полтавській області. Також, ним (ОСОБА_9) чи кимось з інших працівників ВКР про затримання ОСОБА_4 було повідомлено працівника ВКР Крюківського РВ ОСОБА_8, який і оголошував ОСОБА_4 в розшук. В розмові з»ясувалося, що ОСОБА_4 оголошений в розшук за ініціативою інспекції КВІ, як особа, що ухиляється від відбування покарання, після чого було зателефоновано інспектору Крюківського РП КВІ ОСОБА_10, повідомлено про затримання ОСОБА_4 та запропоновано здійснити необхідні дії після затримання оголошеної в розшук особи, які виконати в приміщенні ВКР Кременчуцького МУ. Під час перебування ОСОБА_4 в кабінеті, з ним розмовляли оперуповноважені ВКР, під час розмови з ОСОБА_4 в останнього з»ясовувалось місце знаходження його знайомого ОСОБА_6 До приїзду до кабінету ВКР інспектора КВІ ОСОБА_10, ОСОБА_4 весь час безвідлучно знаходився в кабінеті. Після прибуття ОСОБА_10, останній про щось спілкувався з ОСОБА_4, зміст розмови він ( ОСОБА_9) не чув,

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який пояснив, що в червні 2013 року обіймав посаду інспектора Крюківського РП КВІ, та , в силу своїх службових обов»язків, займався питанням виконання призначеного судами покарання у вигляді громадських робіт. ОСОБА_4 перебував на обліку, як засуджений вироком 09.11.2012 року Крюківського районного суду міста Кременчука за вчинення злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України - до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт. Так як засуджений ОСОБА_4 до інспекції за викликами не з»являвся та було встановлено, зазначена особа за адресою, зазначеною у вироку суду, не проживає, до Крюківського РВ Кременчуцького МУ, ним ( ОСОБА_10) було направлене подання про розшук ОСОБА_4 до Крюківського РВ Кременчуцького МУ. 26 червня 2013 року йому на мобільний телефон зателефонував працівник ВКР Крюківського РВ на ім»я ОСОБА_8 та повідомив, що ОСОБА_4 затримано і він знаходиться в приміщенні ВКР Кременчуцького МУ у працівника на прізвище ОСОБА_9. Після цього він ( ОСОБА_10) поїхав до Кременчуцького МУ, де дійсно, в кабінеті сектору ВКР знаходився ОСОБА_4 Від останнього ним було відібране пояснення, де ОСОБА_4 зазначив , що дійсно змінив місце свого проживання, після чого ним ОСОБА_4 було видане направлення для відбування громадських робіт,

- показаннями свідка ОСОБА_12, який повідомив, що працює оперуповноваженим з ОВС ВВБ в Полтавській області МВС України. В рамках кримінального провадження за фактом вимагання грошових коштів працівником міліції він склав протокол огляду, де зафіксував індивідуальні ознаки (серія, номер) грошових купюр, наданих ОСОБА_4, зробив ксерокопії купюр, та обробив ці купюри спеціальною хімічною речовиною, після чого повернув купюри ОСОБА_4 для подальшої передачі ОСОБА_1 Також, цього ж дня -12 липня 2013 року слідчим прокуратури він був залучений в якості спеціаліста в слідчих діях, в тому числі в освідуванні особи та обшуку автомобіля, проведених після затримання ОСОБА_1 Про його (ОСОБА_12) залучення до участі в слідчих діях було зазначено в протоколі. Під час проведення слідчих дій приймав участь захисник.

Окрім того, вина ОСОБА_1 доведена наступними, визнаними судом належними та допустимими доказами:

- скаргою ОСОБА_4 до ВВБ в Полтавській області - щодо вимагання в нього працівниками міліції 4000 гривень за те щоб він не був поміщений ними в тюрму, як особа, що перебуває в розшуку /а.с.70 т.1/,

- матеріалами ВВБ про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення /а.с.71-75 т.1/,

- витягом з ЄРДР, яким підтверджується внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за ознаками ст.368 ч.4 КК України - про вимогу працівниками Кременчуцького МУ від громадянина ОСОБА_4 коштів в розмірі 4000 гривень - за не поміщення останнього до місць позбавлення волі /а.с.67 т.1/,

- дорученням слідчого оперативному підрозділу на проведення слідчих ( розшукових) дій, в тому числі проведення огляду грошових купюр, наданих ОСОБА_4, помічення цих грошових купюр спеціальною речовиною для можливої подальшої передачі цих грошей ОСОБА_4 ОСОБА_1 /а.с.76-77 т.1/,

- протоколом огляду о/у ВВБ ОСОБА_12 наданих ОСОБА_4 5 грошових купюр номіналом 200 гривень кожна із створенням ксерокопій купюр та поміченням кожної купюри спеціальною хімічної речовиною /а.с.81-83 т.1/

- рапортом о/у ВВБ ОСОБА_12 - про затримання співробітниками ВВБ ОСОБА_1 після отримання останнім від ОСОБА_4 неправомірної вигоди /а.с.84-85 т.1/,

- розсекреченим протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії та відео контролю особи, де зазначено, що негласні слідчі( розшукові) дії стосовно ОСОБА_1 проводились на підставі ухвали № 2000 т від 03.07.2013 року заступника голови Апеляційного суду Полтавської області та доручення слідчого на проведення цих дії № 13-274т/13 від 03.07.2013 року. Негласні слідчі ( розшукові) дії стосовно ОСОБА_1 проводились з 03.07.2013 року по 01.08.2013 року. Також, з протоколу видно, що обставини передачі грошових коштів в сумі 1000 гривень ОСОБА_4 ОСОБА_1 відповідають показанням свідка ОСОБА_4 /а.с.63-66 т.1/,

- відповіддю голови Апеляційного суду Полтавської області, якою підтверджено, що слідчим суддею Апеляційного суду дійсно надавався дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо, відео контролю особи ОСОБА_1 /а.с.125 т.2/,

- протоколом огляду місця події /а.с.86-87 т.1/,

- протоколом освідування особи ОСОБА_1, з якого видно, що в ОСОБА_1, після його затримання в присутності понятих на марлеві тампони відібрані змиви з долонь обох рук /а.с.89-90 т.1/,

- протоколом обшуку автомобіля KIA Cerrato, держ № НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 під час його затримання, з якого ( протоколу) видно, що в ході проведення обшуку на передньому пасажирському сидінні автомобіля виявлені грошові кошти - 5 купюр номіналом по 200 гривень кожна. Дані купюри при освітленні спеціальною лампою видають свічення жовто-зеленого кольору та за серіями та номерами відповідають купюрам, зафіксованих протоколом огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_4 /а.с.91-92 т.1/,

- висновком судової експертизи, з якого видно, що на поверхні марлевого тампону зі змивом з правої руки ОСОБА_1 а також на поверхні вилучених під час обшуку в автомобілі ОСОБА_1 грошових купюр загальною сумою 1000 гривень виявлені нашарування спеціальної хімічної речовини - люмінофору, які мають спільну родову належність між собою і зі зразком спеціальної хімічної речовини, наданої для порівняння /а.с.26-28 т.2/,

- копіями документів з особової справи ОСОБА_1, з яких видно , що з 04 червня 2013 року ОСОБА_1 обіймає посаду начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Кременчуцького МУ /а.с.47-117 т.2/,

- копією посадової інструкції ОСОБА_1, з якої видно, що до його посадових обов»язків входить, в тому числі організація роботи ВКР КМУ, Автозаводського та Крюківського РВ по розшуку злочинців /а.с.18-19 т.2/,

- копією особової справи ОСОБА_4, з якої видно, що: ОСОБА_4 був засуджений вироком від 09.11.2012 року Крюківського районного суду міста Кременчука за вчинення злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт. Після направлення вироку до виконання засуджений за викликами до інспекції КВІ не з»являвся, змінив місце свого проживання, в зв»язку з чим було оголошено його розшук. 26.06.2013 року, після його затримання, інспектором КВІ від нього було відібрано пояснення, та вручена копія вироку суду і направлення на відбування громадських робіт /а.с.139-221 т.1/,

- копією оперативно - розшукової справи, з якої видно, що, дійсно, за поданням інспектора Крюківського РП КВІ була заведена оперативно - розшукова справа, яка була закрита 02.07.2013 року в зв»язку із затриманням ОСОБА_4 26.06.2013 року працівниками СКР Кременчуцького МУ /а.с.230-264 т.1/,

- продемонстрованому в судовому засіданні відеозаписом проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, з якого видно, що ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_1 відчиняє двері автомобіля KIA Cerrato, держ № НОМЕР_1 та кладе гроші в розвернутому вигляді на сидіння водія автомобіля. Окрім того, з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 продовжував створювати перед ОСОБА_4 впевненість його впливу на інспекторів КВІ, так як ОСОБА_4 просить його допомоги у вирішенні питання про виїзд за кордон, на що останній запевняє ОСОБА_4, що таку допомогу при необхідності надасть.

- продемонстрованому в судовому засіданні відеозаписом слідчої дії - протоколу обшуку автомобіля KIA Cerrato, держ № НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 під час його затримання, з якого ( відеозапису) видно, що в ході проведення обшуку грошові кошти в загальній сумі 1000 гривень - 5 купюр номіналом по 200 гривень кожна виявлені не на сидінні водія а на передньому пасажирському сидінні.

- процесуальними документами слідчого судді під час досудового розслідування, якими підтверджена правомірність здійснення слідчий дій, на які передбачена обов»язковість надання дозволу слідчим суддею /а.с.127-128, 224-225 т.1, 1-6, 14,23-24 т.2/,

Щодо клопотань обвинуваченого - про визнання доказів недопустимими, судом вирішується наступне:

Клопотання ОСОБА_1 - про визнання недопустимими доказами протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової ) дії аудіо, відео контролю особи ( стаття 260 КПК України) , складений 13.07.2013 року оперуповноваженим в ОВС ВВБ в Полтавській області ОСОБА_12 та флеш-картки з відеозаписом, не підлягає задоволенню, так як з отриманої за запитом, з метою вирішення зазначеного клопотання, відповіді Голови Апеляційного суду Полтавської області підтверджено, що, дійсно, 03.07.2013 року слідчим суддею Апеляційного суду Полтавської області надавався дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо, відео контролю особи ОСОБА_1 /а.с.125 т.2/,

В зв»язку вищевикладеним не підлягає задоволенню і клопотання ОСОБА_1 - про визнання недопустимим доказом документу - відповіді Апеляційного суду Полтавської області щодо надання дозволу на проведення НСРД, та як запит місцевого суду робився за клопотанням сторони обвинувачення задля вирішення попереднього клопотання сторони захисту і не суперечить положенням КПК України.

Також, не підлягає до задоволення клопотання обвинуваченого - про визнання недопустимими доказами, що отримані в результаті проведення слідчої дії - освідування особи від 12 липня 2013 року. Під час демонстрації в судовому засіданні відеозапису зазначеної слідчої дії встановлено, що слідча дія проведена з дотриманням правил КПК, в тому числі, з забезпеченням права підозрюваного на захист. Судом також встановлено, що оперуповноважений ВВБ ОСОБА_12, який здійснював вилучення на марлеві тампони змивів з долонь рук підозрюваного, діяв за дорученням слідчого і був зазначений в протоколі, як особа, що приймала участь в проведенні цієї слідчої дії.

РАЗОМ З ЦИМ, так як долучені до матеріалів кримінального провадження за клопотанням обвинуваченого документи ( а.с.156-160, 179-185 т.2) не були відкриті стороною захисту стороні обвинувачення за правилами ст.290 КПК України, відповідно до частини 12 цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази, а відтак, суд визнає зазначені документи недопустимими доказами.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого про те, що він отримав від ОСОБА_4 12.07.2013 року не гроші а записку з оперативною інформацією, так як з відеозапису НСРД чітко видно, що ОСОБА_1 бачить, як ОСОБА_4 кладе до його автомобіля саме гроші, і вказує місце, куди їх покласти - на сидіння водія. Крім того, при проведенні після затримання ОСОБА_1 обшуку автомобіля KIA Cerrato, держ № НОМЕР_1 грошові кошти виявлені вже не на сидінні водія а на передньому пасажирському сидінні. Так як висновком судової експертизи встановлено, що на поверхні марлевого тампону зі змивом з правої руки ОСОБА_1 а також на поверхні вилучених під час обшуку в автомобілі ОСОБА_1 грошових купюр загальною сумою 1000 гривень виявлені нашарування спеціальної хімічної речовини - люмінофору, які мають спільну родову належність між собою, зазначене свідчить про те, що обвинувачений брав кошти в руки і перекладав їх. Суд критично відносить і до інших показань обвинуваченого щодо неотримання ним від ОСОБА_4 грошової винагороди і вважає це правовою позицією обвинуваченого, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, суд критично відносить до показань свідка захисту ОСОБА_13, про те, що, начебто ОСОБА_4 в особистій розмові з ним пояснив, що передавав гроші ОСОБА_1 під тиском на нього працівників ВВБ. Зазначені обставини, тобто, наявність на нього неправомірного тиску з боку працівників ВВБ особисто ОСОБА_4 під час допиту в судовому засіданні не підтверджені.

Показання свідка захисту ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_4, відбуваючи громадські роботи в КП «Благоустрій Кременчука» , допускав прогули, суд визнає неналежними, або такими, що не стосуються обставин даного кримінального провадження.

Відтак, з урахуванням викладеного, оцінивши всі докази з точки зору належності , допустимості та достовірності, суд знаходить ці докази взаємопов»язаними і достатніми для висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, встановленого судом.

Так як встановлено, що ОСОБА_1, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 знав про те, що він (ОСОБА_1) працівник правоохоронного органу і в його службові обов»язки входить затримання осіб, що перебувають в розшуку, умисно надав ОСОБА_4 недостовірну інформацію про те, що останній за рішенням суду має бути доставлений в місця позбавлення волі, однак ці наслідки для ОСОБА_4 не настануть в разі передання йому (ОСОБА_1) неправомірної вигоди, своїми діями ОСОБА_1 фактично створив умови, за яких ОСОБА_4 був зацікавлений саме в незаконній поведінці обвинуваченого, тобто ОСОБА_4 даючи ОСОБА_1 гроші при цьому усвідомлював, що тим самим незаконно уникає настання для себе негативних наслідків, які б настали за відмови дати гроші. Так як, домовленість про суму неправомірної вигоди (500 доларів США або 4000 гривень) та передача першої частини обумовленої суми в розмірі 500 гривень відбулася до роз»яснення ОСОБА_4 в подальшому інспектором КВІ наслідків його ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт ( неможливість заміни на покарання у вигляді позбавлення волі), ОСОБА_4, передаючи інші частини неправомірної вигоди ОСОБА_1, вважав себе боржником перед ОСОБА_1 за попередньою домовленістю між ними про суму грошей та мету, з якою вони передаються ( незаконне уникання негативних наслідків, які б настали за відмови дати неправомірну вигоду). Окрім того, з відеозапису від 12.07.2013 року встановлено, що ОСОБА_1 продовжував створювати перед ОСОБА_4 впевненість його впливу на інспекторів КВІ, так як ОСОБА_4 просив його допомоги у виїзді за кордон, на що останній запевняв ОСОБА_4, що таку допомогу при необхідності надасть.

Отже, дії обвинуваченого слід вірно кваліфікувати за ч.2 статті 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

Кваліфікуючу ознаку «поєднаності дій з вимаганням неправомірної вигоди» з кваліфікації дій ОСОБА_1 слід виключити з урахуванням вищезазначених обставин. Також слід виключити кваліфікуючу ознаку «поєднаності службовою особою своїх дій з використанням наданої їй влади», як таку, що може бути лише альтернативною кваліфікуючій ознаці « поєднаності дій з використанням наданого службового становища» а тому зайве інкриміновану.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставин, які пом»якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе виправлення і перевиховання обвинуваченого за умов, що пов»язані з ізоляцією від суспільства.

Речові докази - грошові кошти в сумі 1000 гривень , вилучені в автомобілі KIA Cerrato, держ № НОМЕР_1, зразок барвника «Світлячок-М», змиви з долонь правої та лівої рук ОСОБА_1, контрольний зразок бинту слід залишити долученими до матеріалів кримінального провадження.

Так як обвинувачений під час судового розгляду сумлінно виконував свої процесуальні обов»язки, від прокурора клопотання про обрання ОСОБА_1 при постановленні вироку запобіжного заходу не надійшло, суд не знаходить підстав та наявність передбачених законом ризиків для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.369-371,374,376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України і піддати покаранню у вигляді 2/двох/ років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на один рік.

Строк відбування ОСОБА_1 основного покарання рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку суду.

Зарахувати в строк відбування покарання перебування ОСОБА_1 під вартою з 12 по 14 липня 2013 року ( 2 дні).

Речові докази - грошові кошти в сумі 1000 гривень , вилучені в автомобілі KIA Cerrato, держ № НОМЕР_1, зразок барвника «Світлячок-М», змиви з долонь правої та лівої рук ОСОБА_1, контрольний зразок бинту - залишити долученими до матеріалів кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинувачений та прокурор - негайно, після проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається через Крюківський районний суд міста Кременчука, Полтавської області.

СУДДЯ І.О.Демиденко