Ухвала суду № 37856275, 20.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/10211/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/696/К/14 суддя Чайкін І.Б.

Категорія - 51 (І) Суддя-доповідач - Турік В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Турік В.П.

суддів - Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.

при секретарі - Бевзі М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Голови правління Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» Караманця Федіра Івановича про скасування наказів та стягнення моральної шкоди.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

позивач ОСОБА_2,

представники відповідача Голови правління Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» Караманця Федіра Івановича - Колесніченко Інна Володимирівна, Ніколенко Євген Вікторович, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Голови правління Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» Караманця Федіра Івановича (надалі - Голова правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» Караманець Ф.І.) про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, посилаючись на те, що він працює у відповідача на посаді електромеханіка ремонтно-екскаваторної дільниці РЦ УЗТ. 03.10.2013 року наказом № 1392 по підприємству його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення п. 2,1.8. Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Кривбасзалізрудком», а саме перебування на робочому місці в спецодязі невстановленого зразка.

Після ознайомлення із даним наказом № 1392 від 03.10.2013 року, ОСОБА_2, бажаючи проконсультуватись із юристом щодо правомірності притягнення його до дисциплінарної відповідальності, 24.09.2013 року повідомив начальника РЦ УЗТ про необхідність потрапити до управління комбінату протягом робочого часу, але останній відмовив, у зв'язку з чим позивач о 16-00 год., переконавшись, що бригада повернулась у цех і з працівниками все гаразд, відбув до управління ПАТ «Кривбасзалізрудком».

За цим фактом Головою правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» Караманець Ф.І. був виданий наказ №1406 від 04.10.2013 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оголошено догану за скоєння прогулу та позбавлено премії за вересень місяць.

Вважаючи вказані накази незаконними з підстав відсутності з його боку самого факту порушення трудової дисципліни, оскільки носіння спецодягу, який не підходить йому за розміром, було неможливим, а на робочому місці він був відсутній менше трьох годин та взагалі перебував на території підприємства, уточнивши позовні вимоги, просив суд: визнати дії Голови правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» Караманець Ф.І. щодо видачі наказів «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності по УЗТ» №1392 від 03.10.2013 року та №1406 від 04.10.2013 року незаконними та такими, що порушують норми Конституції та законів України; скасувати накази Голови правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» Караманець Ф.І. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності по УЗТ» №1392 від 03.10.2013 року та №1406 від 04.10.2013 року; стягнути з Голови правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» Караманець Ф.І. моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.; зупинити дію оскаржуваних наказів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 лютого 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на т, що судом не враховано ст.ст. 141, 163 КЗпП України, ст. 8 ЗУ «Про охорону праці» та ст. 22.1., 22.4 Колективного договору ПАТ «Кривбасзалізрудком», якими обов'язок по утриманню спецодягу у належному стані покладено саме на власника, а тому він, отримавши спецодяг непридатний для носіння ( завеликий розмір), неодноразово звертався до керівництва із проханням вирішити дану проблему, що призвело до вимушеного носіння ним спец брюк невстановленого зразка, а тому відповідач не мав права притягувати його до дисциплінарної відповідальності.

Судом не прийнято до уваги той факт, що 18.09.2013 року його не було відсторонено від роботи, не зроблено жодного зауваження та не проведено розслідування.

Позивач вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з прогулом вчинено з порушенням п. 4 ст. 40 КЗпП України, де зазначено що прогулом вважається відсутність на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважної причини, а він перебував на території підприємства та пішов в управління після закінчення робіт з ремонту екскаватора по наряду, а додаткових розпоряджень з боку начальника цеху не було.

Крім того, його посада відноситься до професій і посад з ненормованим робочим днем, що не було враховано судом.

Позивач вважає, що дії відповідача по відношенню до нього є однією із форм мобінгу.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працює у відповідача на посаді електромеханіка ремонтно-екскаваторної дільниці ремонтного цеху управління залізничного транспорту.

Наказом № 1392 від 03.10.2013 року на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення п. 2.1.8. Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Кривбасзалізрудком», а саме: 18.09.2013 року виконував роботи не у спеціальному одязі, встановленому нормами Стандарту підприємства «Вимоги до засобів індивідуального захисту для працівників ПАТ «Кривбасзалізрудком».

Наказом №1406 від 04.10.2013 року за порушення ст. 139 КЗпП України та п. 2.1.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Кривбасзалізрудком», а саме за відсутність без поважної причини на робочому місці з 16-00 год. до 17-00 год., ОСОБА_2 оголошено догану та позбавлено виробничої премії за вересень 2013 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення трудової дисципліни та наявності підстав для застосування у зв'язку з цим відносно позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення виробничої премії.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не суперечать нормам трудового законодавства.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника, або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За змістом ст. 147 КЗпП України вбачається, що єдиною підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення ним трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з його вини покладених на нього трудових обов'язків.

На виконання вимог ст. 163 КЗпП України та Порядку забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Голови правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 29.12.2012 року №1730 (надалі - Порядок), електромеханіка ремонтно-екскаваторної дільниці ремонтного цеху управління залізничного транспорту ОСОБА_2 забезпечено спецодягом.

Факт отримання позивачем спецодягу встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи (а.с. 73, 74,75) та не заперечується ОСОБА_2

Пунктом 8.2. Порядку забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту передбачено притягнення до матеріальної і дисциплінарної відповідальності працівників за порушення чи неналежне виконання вимог цього Порядку.

У випадку порушення використання працівниками наданими їм спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до інструкції з їх експлуатації, керівники структурних підрозділів негайно ініціюють питання про притягнення робітника до відповідальності в установленому порядку (п. 6.2. Порядку).

Обов'язок працівника перебувати на робочому місці у спеціальному одязі, спецвзутті та користуватись засобами індивідуального захисту передбачено п. 1.8. Порядку та п. 2.1.8. Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Кривбасзалізрудком».

Матеріалами справи встановлено, що 18.09.2013 року електромеханік ремонтно-екскаваторної дільниці ремонтного цеху управління залізничного транспорту ОСОБА_2 перебував на робочому місці не у спеціальному одязі, виданому йому роботодавцем, чим й порушив вищенаведені вимоги Правил внутрішнього трудового розпорядку та Порядку забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, що зафіксовано актом від 20.09.2013 року, доповідними записками та поясненнями самого ОСОБА_2, який пояснив, що не користувався брюками із спецодягу, оскільки вони не підходили за розміром (а.с. 69-72).

Факт порушення трудової дисципліни не спростовано позивачем належними та допустимими доказами ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції, а його посилання на відсутність такого порушення ґрунтується тільки на власних припущеннях.

Отже, встановивши, що факт порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 мав місце, ним не спростований, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстави для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про скасування наказу № 1392 від 03.10.2013 року.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про скасування Наказу №1406 від 04.10.2013 року, суд першої інстанції правомірно виходив із обов'язку працівника виконувати роботу, визначену угодою між ним та власником, та дотримання внутрішнього трудового розпорядку.

Так, згідно ч. 2 ст. 140 КЗпП України у трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують посадові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Розділом 4 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Кривбасзалізрудком» прямо передбачено заборону працівникам залишати робоче місце.

За порушення трудової дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу у вигляді догани або звільнення (р. 6.2. розділу 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Кривбасзалізрудком»), що повністю узгоджується із положеннями ст. 147 КЗпП України.

Матеріалами справи встановлено, що 24.09.2013 року ОСОБА_2 був відсутнім на робочому місці з 16-00 годин по 17-00 годин, що зафіксовано актом від 24.09.2013 року (а.с. 102).

Факт порушення трудової дисципліни та відсутність на робочому місці без поважних підстав не спростовано позивачем належними та допустимими доказами ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції, а його посилання на відсутність такого порушення ґрунтується тільки на власних припущеннях, оскільки факт відсутності на робочому місці ним визнається.

Отже, встановивши, що факт порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 мав місце, ним не спростований, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстави для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення виробничої премії за вересень 2013 року.

Перевіряючи законність накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та процедури його застосування, колегія суддів приходить до висновку, що дисциплінарне стягнення застосовано повноважною особою, в межах строку, визначеного ст. 148 КЗпП України з дотриманням вимог ст. 149 КЗпП України щодо порядку застосування, а саме: до застосування дисциплінарного стягнення власник зажадав від ОСОБА_2 письмові пояснення, від надання яких він відмовився (а.с. 103), при обранні виду стягнення врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини за яких його вчинено і попередню роботу працівника.

Доводи апеляційної скарги про те, що підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні, у зв'язку з тим, що позивач був відсутній на робочому місці лише протягом однієї години, а накладення дисциплінарного стягнення згідно ст. 40 КЗпП України можливе лише при відсутності працівника більше трьох годин поспіль, колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані та такі, що зводяться до довільного тлумачення норм трудового законодавства.

Так, стаття 40 КЗпП України регулює порядок звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тоді як притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності врегульовано статтями 139-152 КЗпП України та не містить жодних обмежень щодо можливості притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за відсутність на робочому місці. Отже, для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, достатнім є сам факт порушення трудової дисципліни.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, відповідно до ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: