Ухвала суду № 37854250, 17.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 р.Справа № 820/7408/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання: Вовченко І.В

за участю позивача: ОСОБА_1

за участю представника відповідача: Задорожної В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. по справі № 820/7408/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Харківського міського управління юстиції , Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" , Харківської міської ради Харківської області

про визнання недійсною державної реєстрації,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення адміністративного позову, в якій просила суд:

1) скасувати обмеження, встановлене ч. 2 ст. 35 ЗУ "Про державну реєстрацію", у зв'язку з тим, що в діях державних реєстраторів присутні ознаки протиправності дій, оскільки останніми своєчасно не внесені в ЄДР відомості, які надійшли з Господарського суду Харківської області, рішення від 06.05.2010 року та 04.04.2011 року про поновлення у складі та часткової участі 25,54 % засновника ОСОБА_1;

2) зобов'язати Харківське міське управління юстиції, реєстраційну службу, відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців згідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ "Про державну реєстрацію", внести в ЄДР відомості про склад засновників ТОВ фірмовий магазин № 1 "Молоко" засновника ОСОБА_1 з належними їй 25,54 % установчого фонду, відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 06.05.2010 року та 04.04.2011 року;

3) на підставі ст. 33, ч. 1 ст. 38, п. 2, 5 ст. 2 ЗУ "Про державну реєстрацію", ч. 3 ст. 105, п. 2 ч. 2 ст. 110 ГК України, призначити ОСОБА_1 головою ліквідаційної комісії, оскільки всі повноваження ОСОБА_1 підтверджуються рішеннями суду, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 р. по справі № 820/7408/13-а відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 р. по справі № 820/7408/13-а та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву позивача про вжиття заходів, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просив суд апеляційної інстанції залишити без змін.

Позивачка в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала з викладених у ній підстав, просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у клопотанні про забезпечення позову не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішень суду, не зазначено підстав з яких саме він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до вимог першого пункту заяви позивача ОСОБА_1, а саме: скасувати обмеження, встановлене ч. 2 ст. 35 ЗУ "Про державну реєстрацію", у зв'язку з тим, що в діях державних реєстраторів присутні ознаки протиправності дій, оскільки останніми своєчасно не внесені в ЄДР відомості, які надійшли з Господарського суду Харківської області, рішення від 06.05.2010 року та 04.04.2011 року про поновлення у складі та часткової участі 25,54 % засновника ОСОБА_1 слід зазначити, що Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" це нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України.

У відповідності до ч. 5 ст. 117 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії.

Щодо другого пункту заяви позивача, а саме: зобов'язати Харківське міське управління юстиції, реєстраційну службу, відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців згідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ "Про державну реєстрацію", внести в ЄДР відомості про склад засновників ТОВ фірмовий магазин № 1 "Молоко" засновника ОСОБА_1 з належними їй 25,54 % установчого фонду, відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 06.05.2010 року та 04.04.2011 року, суд зазначає, що вказана вимога не звернена на забезпечення адміністративного позову в розумінні приписів ст. 117 КАС України, сформулювала як окрема позовна вимога відповідно до ст. 105 КАС, оскільки містить самостійну вимогу про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, тобто спрямована, на думку позивача, на відновлення порушеного права.

Щодо третього пункту заяви позивача, а саме: на підставі ст. 33, ч. 1 ст. 38, п. 2, 5 ст. 2 ЗУ "Про державну реєстрацію", ч. 3 ст. 105, п. 2 ч. 2 ст. 110 ГК України, призначити ОСОБА_1 головою ліквідаційної комісії, оскільки всі повноваження ОСОБА_1 підтверджуються рішеннями суду, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, суд вважає, що зазначена вимога не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, окрім того зазначений порядок не відноситься до компетенції адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч. 3 і ч. 4 ст. 117 КАС України, суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, та заборонити вчиняти певні дії.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову можливе виключно у відношенні рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та вказана норма закону не передбачає такого заходу забезпечення адміністративного позову.

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що позивач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 р. по справі № 820/7408/13-а прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. по справі № 820/7408/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2014 р.