Рішення № 37853885, 06.02.2014, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1951/13-ц

№ 2/688/2/14

Рішення

Іменем України

06 лютого 2014 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Березової І.О.

при секретарі Каправчук Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівки

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до

Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві,

треті особи: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шепетівка, відокремлений підрозділ Шепетівська колійна машинна станція № 193,

про визнання протиправною відмову розслідування нещасного випадку, що трапився з працівником під час виконання трудових обов'язків, та зобов'язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт форми Н-1,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, треті особи: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шепетівка, відокремлений підрозділ Шепетівська колійна машинна станція № 193, про визнання протиправною відмову розслідування нещасного випадку, що трапився з працівником під час виконання трудових обов'язків, та зобов'язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт форми Н-1, та просила визнати протиправною відмову начальників відокремленого підрозділу Шепетівської колійної машинної станції № 193 та територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві в проведенні розслідування та обліку нещасного випадку на виробництві, який трапився 12 вересня 2012 року близько 12-ї години на станції Сільцо поблизу м. Нетішина Славутського району з її чоловіком, ОСОБА_3, працівником відокремленого підрозділу Шепетівської колійної машинної станції № 193.

Крім того, просила зобов'язати начальника відокремленого підрозділу Шепетівської колійної машинної станції № 193 видати наказ, створити комісію за участі представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шепетівка та розслідувати нещасний випадок, який мав місце 12 вересня 2012 року на станції Сільцо поблизу м. Нетішина Славутського району з працівником ОСОБА_3 та скласти акт форми Н-1.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з листопада 1995 року по серпень 2012 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Від перебування у шлюбі народилася дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на її утримання та вихованні.

ОСОБА_3 з 03 жовтня 1996 року працював монтером колії четвертого розряду відокремленого підрозділу Шепетівської колійної машинної станції №193 Південно-Західної залізниці, ст. Шепетівка.

12 вересня 2012 року в першій половині дня, перебуваючи у відрядженні на станції Сільцо поблизу м. Нетішина Славутського району Хмельницької області, під час виконання трудових обов'язків по перетяжці тросу ОСОБА_3 впав з платформи, внаслідок чого отримав закриту травму грудної клітки. Стверджує, що ОСОБА_3 відпрацював в той день до кінця робочого дня, повернувся у вагончик, в якому проживав під час відрядження. Під вечір того самого дня в ОСОБА_3 підвищилась температура тіла до 40 градусів, однак медичну допомогу йому ніхто не надав. 13 вересня 2012 року лікар Якобчук І.В., яка знаходилась разом з працівниками у відрядженні, привезла хворого в м. Шепетівку.

Коли вона (позивач) повернулась додому близько 18 години 13.09.2012 року, то застала в квартирі чоловіка, який їй поскаржився на сильні болі в області грудної клітки справа та високу температуру тіла, права частина грудної клітки була в крововиливах. Вона самотужки намагалась збити температуру тіла, однак самопочуття ОСОБА_3 погіршувалось. На другий день 14.09.2012 року ОСОБА_3 звернувся до лікарні, в якій було підтверджено забій грудної клітки справа, перелом восьмого ребра справа та підозра не переломи 10-11 ребер. В цей самий день близько 18 години чоловік їй зізнався в тому, що 12 вересня 2012 року під час виконання роботи по перетяжці тросу впав з платформи з висоти близько 6 метрів, внаслідок чого отримав травму грудної клітки. 14.09.2012 року лікарі вузлової лікарні, які його оглядали, не госпіталізували його, відправили додому, а ІНФОРМАЦІЯ_2 о шостій годині ранку він помер.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 причиною смерті ОСОБА_3 є легенева недостатність, посттравматична плевропневмонія, закрита травма грудної клітки, нещасний випадок, падіння.

Вважає, що майстер колійної машинної станції Мартинюк О.Л. не повідомив обліку про нещасний випадок на виробництві, який 12.09.2012 року мав місце з ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 вона повідомила про смерть ОСОБА_3.у міський відділ внутрішніх справ та станцію швидкої допомоги. Однак в порушенні кримінальної справи було відмовлено. Вона також зверталась до відповідачів, які відмовили їй в проведенні розслідування нещасного випадку на виробництві та складання акту форми Н-1. Не погодившись з відмовою відповідачів, звернулась до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_7 позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, при цьому позивач пояснила, що зі слів чоловіка ОСОБА_3 їй стало відомо про те, що він, перебуваючи на роботі 12.09.2012 року, впав з платформи, зламав ребро. Позивач стверджує, що зі слів останнього, їй стало відомо про те, що він працював на платформі, щось його вдарило і він впав з платформи, після чого він ще продовжував працювати. На другий день 13.09.2012 року в нього підвищилась температура тіла, але його ніхто не відвіз до лікарні. Перебуваючи вже вдома, він не хотів викликати карету швидкої допомоги, а вона не звернула на це уваги, намагалась збити високу температуру, для чого давала ліки: ношпу, доларен, аспірин. Вважає, що від падіння з платформи ОСОБА_3 пошкодив легені, від чого пішла інфекція і наступила смерть.

Не погодившись з висновком експерта Кормилецького С.М. за № 8/297 від 30.05.2013-04.06.2013 року, який був проведений на підставі постанови слідчого СВ ЛВ на ст. Хмельницький УМВС України на Південно-Західній залізниці Головка Р.В., позивач наполягала на проведенні повторної судово-медичної експертизи.

В останнє судове засідання представник позивача ОСОБА_7 не з'явився, позивач погодилась продовжувати розгляд справи у його відсутність.

Представник Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» Храпійчук В.В. в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими і не підтвердженими доказами, оскільки згідно пояснень майстра колійної машини Мартинюка О.Л. та монтера колії цеха № 32 Андрощука В.В., які разом з ОСОБА_3 12.09.2012 року виконували роботи по перетяжці тросу на залізничній платформі на станції Сільцо поблизу м. Нетішина Славутського району, ОСОБА_3 зіскочив з платформи на вал з піском на ноги та руками зловився за пісок, бо з'їжджав у воду. Після чого він встав, виліз на платформу та продовжував працювати цілий робочий день. На наступний день 13.09.2013 року ОСОБА_3 пожалівся, що не може працювати, оскільки йому важко дихати і має високу температуру. Майстер колійної машини Мартинюк О.Л. викликав до нього лікаря та до роботи його не допустив. Фельдшер Якобчук І.В. надала ОСОБА_3 першу медичну допомогу та доставила в Шепетівку до лікарні. Однак останній відмовився їхати до лікарні, був доставлений додому. Скарг на отримання травм при виконанні виробничих завдань від самого ОСОБА_3 не надходило, повідомлень від керівників цехів та працюючих з ним колег не було. Таким чином, факт травмування ОСОБА_3 при виконанні робіт 12.09.2012 року на станції Сільцо Славутського району не підтверджено.

Зазначає, що відповідно до акту за № 297 від ІНФОРМАЦІЯ_2 судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3 причиною смерті стало захворювання - двобічна крупозна плевропневмонія, яка призвела до легенево-серцевої недостатності. Вказує, що відповідно до зазначеного вище медичного документа тілесні ушкодження, які були виявлені при досліджені трупа ОСОБА_3, а саме: садно на задній поверхні правого плечового суглобу, садна на передній поверхні лівого колінного суглобу, виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів на 1-3 доби до настання смерті, мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості в приміненні до живої людини та в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться. Крім того, при дослідженні крові та спинномозкової рідини з трупа ОСОБА_3 виявлено наявність етилового алкоголю в кількості: в крові - 1,17% (проміле), в спинномозковій рідині - не виявлено. Вважає, що наведені фактичні дані в повному обсязі спростовують вимоги позивача ОСОБА_1, а тому просив в позові відмовити.

Представник територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві в судове засідання не з'явився, але надав заперечення на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в жовтні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві про проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, який стався з її чоловіком ОСОБА_3 12.09.2012 року, однак їй було відмовлено у проведенні розслідування нещасного випадку на виробництві, оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 вдома від загального захворювання - двобічної крупозної плевропневмонії, яка призвела до легенево-серцевої недостатності, що підтверджено актом судово-медичного експерта та іншими матеріалами: актом № 2070 від 01.10.2012 року судово-токсилогічного дослідження крові та спинномозкової рідини з трупа ОСОБА_3, відповідно до якого виявлено наявність етилового алкоголю в кількості: в крові - 1,17%(проміле), в спинномозковій рідині - не виявлено. Зазначає, що відповідно до п. 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є смерть від загального захворювання, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи, а тому підстав для проведення спеціального розслідування нещасного випадку немає.

Крім того, вказує, що позивач просила зобов'язати начальника відокремленого підрозділу Шепетівської колійної машинної станції № 193 видати наказ, створити комісію та розслідувати нещасний випадок, який мав місце 12 вересня 2012 року на станції Сільцо поблизу м. Нетішина Славутського району з працівником ОСОБА_3 та скласти акт форми Н-1. Однак підстав для цього немає, так як відповідно до п. 38 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцем знаходження підприємства, або за місцем настання нещасного випадку.

Представник третьої особи фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шепетівка Коверняга Л.О. поклалася на розсуд суду.

Представник третьої особи відокремленого підрозділу Шепетівської колійної машинної станції № 193 Бучко П.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказав, що підставою для проведення службового розслідування щодо нещасного випадку на виробництві повинно бути повідомлення з лікарні, однак ніяких повідомлень щодо нещасного випадку не надходило. Крім того, сам ОСОБА_3 відмовився звернутися до лікарні. Стверджує, що не було падіння ОСОБА_3 з висоти, оскільки платформа знаходилась на невисокій висоті поряд з валом піску. Як йому стало відомо, ОСОБА_3 при перетяжці троса на платформі стрибнув з платформи на пісок на ноги, посковзнувся на піску, після чого встав, повернувся на платформу та продовжував працювати цілий день 12.09.2012 року.

Заслухавши сторони та їх представників, представників третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3, працюючи монтером колії 4-го розряду відокремленого підрозділу Шепетівської колійної машинної станції № 193 Південно-Західної залізниці ст. Шепетівка, 12.09.2012 року перебував у відрядженні в с. Сільцо Славутського району Хмельницької області, де разом з іншими працівниками виконував роботи по вкладанню решітки залізничної колії і знаходився на платформі. Під час роботи при перетяжці двох пакетів зіскочив з платформи на вал з піском, при цьому залишався стояти на ногах, але руками намагався схопитися за пісок, оскільки з'їжджав у воду. Утримавшись на піску, він піднявся на платформу і продовжував працювати до кінця робочого дня.

На другий день 13.09.2012 року вранці після проведення інструктажу ОСОБА_3 пожалівся бригадиру по супроводу поїздів Мартинюку О.Л. на те, що йому тяжко дихати, він не може працювати і в нього висока температура. Мартинюк О.Л. не допустив його до роботи і викликав фельдшера. Фельдшер Якобчук І.В. оглянула ОСОБА_3 та повідомила, що його необхідно вести до лікарні. Коли прийшов автобус за ОСОБА_3, останнього в супроводі фельдшера відправили в м. Шепетівку до лікарні. Однак ОСОБА_3 відмовився їхати у лікарню, що підтверджується власноручно написаною ним розпискою від 13.09.2012 року, в якій зазначається, що він відмовляється їхати в лікарню 13.09.2012 року за сімейними обставинами. Фельшер Якобчук І.В. відвезла ОСОБА_3 додому.

14.09.2012 року ОСОБА_3 звернувся до лікарів вузлової лікарні ст. Шепетівка, де йому була проведена рентгенографія VІІ - ХІІ ребер справа та встановлено наявність перелому 8 ребра по середнє-підпахвовій лінії, що підтверджується записами у медичній картці амбулаторного хворого за № 3-17 вузлової лікарні ст. Шепетівка, підозра на перелом 10-11 ребер справа по лопаточній лінії. Згідно записів лікаря-терапевта від 14.09.2012 року ОСОБА_3 скаржився на болі в грудній клітці справа, що підсилюються при рухах; болі зі слів хворого з'явилися 12.09.2012 року після того, як він впав біля будинку. Хворий був оглянутий лікарем - невропатологом, який направив хворого на консультацію хірурга, травматолога, надалі записи в картці відсутні. ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 06 години 10 хвилин ОСОБА_3 помер в своїй квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

По даному факту розслідування отримання травми на виробництві не проводилося.

Відповідно до відповіді територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві за № 04-14/5718 від 07.11.2012 року в ході опитування свідків, підтвердження факту травмування ОСОБА_3 при виконанні робіт 12 вересня 2012 року на станції Сільцо не підтверджено. Посилаючись на відповідь за № 574 від 29.10.2012 року, виданої лікарем судово-медичним експертом Кормилецьким С.М., відповідно до акту № 297 від 15.09.2012 року судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3 причиною смерті ОСОБА_3 стало захворювання - двобічна крупозна плевропневмонія, яка призвела до легенево-серцевої недостатності; відповідно до акту № 297 від 15.09.2012 року судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3 на тілі останнього були виявлені тілесні ушкодження: садно на задній поверхні правого плечового суглобу, садна на передній поверхні лівого колінного суглобу. Дані тілесні ушкодження виникли від дії травмуючої дії тупих твердих предметів на 1-3 доби до настання смерті, мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості в приміненні до живої людини та в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться; згідно акту № 2070 від 01.10.2012 року судово-токсилогічного дослідження крові та спинномозкової рідини з трупа ОСОБА_3 виявлено наявність етилового алкоголю в кількості: в крові 1,17% (проміле), в спинномозковій рідині - не виявлено, а тому територіальне управління Держгірпромнагляду України у Київській області та м. Києві прийшло до висновку, що ОСОБА_3 помер вдома ІНФОРМАЦІЯ_2 від загального захворювання, що підтверджується актом судово-медичного експерта, а тому підстав для проведення спеціального розслідування територіальним управлінням не має.

Відповідно до даних листа-відповіді відокремленого підрозділу Шепетівської колійної машинної станції № 193 за підписом начальника КСМ-193 Бучка П.А. за № 320 від 24.10.2012 року скарг на отримання травм при виконанні виробничих завдань від ОСОБА_3 не надходило, а також повідомлень від керівників цехів та працюючих з ним колег не було. Підстав для проведення розслідування не має.

Відповідно до вимог п. 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку). Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку та утворює комісію у складі не менш як чотири особи.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки наявні матеріали визивають сумнів у наявності самого факту нещасного випадку на виробництві.

Нещасний випадок, як визначено в частині першій статті 14 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-Х1V «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Підстави, з яких нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом, наведені у пункті 15 Порядку «Проведення розслідувань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30 листопада 2011 року № 1232, де, зокрема, зазначено: визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період перебування на робочому місці, на території підприємства або іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні та інше.

При цьому, пунктом 16 постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» передбачено вичерпний перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, а саме:

1) перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

2) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками);

3) погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов'язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;

4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком;

5) вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами;

6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Таким чином, за наявності обставини, наведеної у ч.6 п.16 16 постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», а саме - смерть ОСОБА_3 від загального захворювання, не може вважатися як нещасний випадок, що трапився із застрахованим і таким, що пов'язаний з виробництвом.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на всіх підприємствах, в установах, організаціях, відповідно до вимог статті 153 Кодексу законів про працю України, покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 «Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві «про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

Згідно п.п.9 п. 11 Постанови КМУ України від 30.11.2011р. № 1232, члени комісії мають право проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку. Також відповідно до п.п 1 п. 14 Постанови КМУ України від 30.11.2011р. № 1232 комісія зобов'язана обстежити місце нещасного випадку; одержати пояснення потерпілого та опитати свідків нещасного випадку; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставин і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку, а також акт про нещасний випадок. Даний перелік дій, які зобов'язана вчини комісія, є вичерпним.

На підставі ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У відповідності до п. 23 Порядку «Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого Постановою кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30 листопада 2011 року № 1232, який діяв на момент подання заяви та здійснення розслідування, нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком.

До складу комісії включаються керівник служби охорони праці, керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник дирекції Фонду, представник первинної організації профспілки (абз.1 п. 11 Постанови № 1232).

Пункт 15 Порядку «Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого Постановою кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30 листопада 2011 року № 1232, визначає які нещасні випадки визнаються пов'язаними з виробництвом, однією з умов, за якою нещасний випадок визнається пов'язаним з виробництвом, є такий, що стався з працівником під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у період перебування на робочому місці, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття.

Відповідно до п.п. 9 п.14 Порядку «Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30 листопада 2011 року № 1232, акти підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку.

За положеннями ст. 171 Кодексу законів про працю України та ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об'єднанням профспілок.

Згідно із п. 33 Порядку «Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого Постановою кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30 листопада 2011 року № 1232, контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Зазначені в цьому пункті органи та особи мають право вимагати в межах своєї компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5, акта за формою Н-1 (або за формою НПВ), визнання нещасного випадку, пов'язаним з виробництвом, і складення акта за формою Н-1, якщо ними виявлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів з охорони праці.

З'ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення, чи пов'язаний нещасний випадок з виробництвом чи ні, та складання відповідних актів є спеціальною компетенцією комісії з розслідування нещасного випадку, що встановлено законодавством, а ні як не суду.

З огляду на це, суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідного уповноваженого державою органу та виконувати замість такого органу покладені на нього контрольні функції, оскільки це буде порушенням не лише норм матеріального права, але й норм процесуального права, а саме ст. 256 ЦПК України.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_3 помер внаслідок загального захворювання, що підтверджено комісійною судово-медичною експертизою.

Однак позивач вважає наявним факт нещасного випадку з ОСОБА_3, разом з тим під час судового розгляду даної цивільної справи позивачу роз'яснялась процедура проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, однак остання категорично відмовилась в судовому засіданні від вирішення питання про проведення розслідування нещасного випадку компетентними органами, що останній було запропоновано представником фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шепетівка, позивач наполягала на проведенні судово-медичної експертизи встановлення причини смерті ОСОБА_3, наявності в нього тілесних ушкоджень внаслідок падіння з платформи під час виконання трудових обов'язків, ступеня тяжкості цих пошкоджень, наявності зв'язку між отриманими пошкодженнями та смертю.

Відповідно до висновку експерта за № 93 проведеного судово-медичною експертною комісією лікарів-експертів Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи від 16.12.2013 - 24.01.2014 року комісійної судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_3 комісія прийшла до таких підсумків: при проведенні первинного судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 були виявлені тілесні ушкодження при зовнішньому дослідженні у вигляді одного садна по задній поверхні правого плечового суглобу та двох саден по передній поверхні лівого колінного суглобу, які могли утворитись від дотичної дії тупих твердих предметів або при падінні та удар об такі з послідуючим зміщенням по них, терміном виникнення на момент проведення первинного судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 не менше 2-3 діб до настання смерті, що не виключає можливості утворення цих саден і 12.09.2012 року внаслідок падіння ОСОБА_3 із залізничної платформи. Дані садна в сукупності і кожне окремо мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що у живої людини мають незначні скороминущі наслідки, в даному випадку не мають причинного зв'язку із настанням смерті. Як зазначено в копії висновку експерта № 8/297 від 30.05.2013 року - 04.06.2013 року при внутрішньому дослідженні трупа ОСОБА_3 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено;

. . .виявлені консолідовані переломи 10,11 ребер справа по лопаточній лінії, які могли утворитись від дії тупих твердих предметів в термін не менше 21 дня до дати проведення рентгенологічного обстеження 14.09.2012 року, тобто не могли утворитись за вказаної в ухвалі пригоди 12.09.2012 року, дані переломи мають ознаки середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що у живої людини спричиняють тривалий розлад здоров'я понад 21 день, в даному випадку не мають причинного зв'язку із настанням смерті;

Діагноз: «Забій грудної клітки справа», встановлений 14.09.2012 року в медичній карті № 3-17 амбулаторного хворого вузлової лікарні ст. Шепетівка, виставлений на підставі скарг та анамнезу зі слів ОСОБА_3 і не підтверджений даними клінічного та додаткового обстеження. Заключення рентгенолога від 14.09.2012 року, яке міститься в медичній карті № 3-17 амбулаторного хворого про наявність перелому 8 ребра по середнє-підпахвовій лінії не підтверджене даними консультативного заключення лікаря-рентгенолога Хмельницької обласної лікарні від 03.01.2014 року, в якому було вказано, що даних за свіжі переломи на представленому рентгенівському знімку від 14.09.2012 р.не має, а як було вказано вище були виявлені лише консолідовані переломи 10,11 ребер справа по лопаточній лінії.

Згідно з даними висновку експерта № 7 судово-гістологічної експертизи предметних скелець шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_3, проведеної лікарем судово-медичним експертом-гістологом Сиротюком О.І., від 03.01.2014-17.01.2014р., ознак травмування легеневої тканини не встановлено;

Судово-медична комісія прийшла до висновку, що причиною смерті ОСОБА_3 стало захворювання: двобічна крупозна пневмонія з мікроабсцедуванням, що в своєму клінічному перебігу ускладнилась розвитком гнійного плевріту справа, що в сукупності призвело до легенево-серцевої недостатності, яка і явилась безпосередньою причиною смерті. Крупозна пневмонія - це самостійне гостре інфекційно-алергічне захворювання. Діагноз: «Післятравматична пневмонія» може бути виставлений лише тоді, коли пневмонія розвинулась протягом 10 днів внаслідок ушкодження грудної клітки та її органів. Будь-яких свіжих ушкоджень кісток грудної клітки, будь-яких ушкоджень м'яких тканин та органів грудної клітки у ОСОБА_3 не було виявлено, а тому в даному випадку розвиток пневмонії у ОСОБА_3 не може бути пов'язаний з пригодою 12.09.2012 року.

Відповідно до п. 33 Порядку, контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

П. 34 Порядку педебачено, що посадова особа органу Держгірпромнагляду в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1. Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку.

У судовому порядку факт нещасного випадку встановлюється лише у разі ліквідації підприємства /ч.2 п.23 Порядку/.

Таким чином, для проведення розслідування нещасних випадків та професійних захворювань законодавством передбачено створення спеціального тимчасово діючого колегіального органу, з визначенням його якісного та кількісного складу, завдань та повноважень.

Отже, з'ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення, чи пов'язаний нещасний випадок з виробництвом, та складання відповідних актів є спеціальною компетенцією комісії з розслідування нещасного випадку, а не суду. Тому, зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позивачка звернулася до суду з даним позовом передчасно, оскільки не пройдено процедуру розслідування нещасного випадку на виробництві згідно Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, а тому на даний час відсутні підстави для визнання судом такого нещасного випадку пов'язаного чи непов'язаного з виробництвом, оскільки в такому випадку фактично відбудеться встановлення та тлумачення факту нещасного випадку.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позивних вимог.

На підставі Закону України «Про охорону праці», Порядку «Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого Постановою кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30 листопада 2011 року № 1232, керуючись ст.ст. 215-218,223 ЦПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1, який заявлений в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, треті особи: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шепетівка, відокремлений підрозділ Шепетівська колійна машинна станція №193, про визнання протиправною відмову розслідування нещасного випадку, що трапився з працівником під час виконання трудових обов'язків, та зобов'язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт форми Н-1, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи витрати по проведенню комісійної судово-медичної експертизи в сумі 38 грн. 06 коп. (р/р 35410001029969 ГУДКСУ у Хмельницькій області МФО 815013 ЗКПО 02004166).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд.

Суддя: