Ухвала суду № 37853102, 13.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4391/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, головним державним податковим ревізором-інспектором Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області згідно із підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 10.07.2013 року № 01/17-2/2736115460/108, яким встановлено наступні порушення: п. 181.1 ст. 181 ПК України в частині вимог виконання даного пункту щодо обов'язкової реєстрації платником ПДВ; п. 187.1 ст. 187 ПК України , а саме: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі ПДВ на 21 447,77 грн., в тому числі за вересень 2012 року в сумі ПДВ 3697,51 грн., за жовтень 2012 року в сумі ПДВ 784, 88 грн., за листопад 2012 року в сумі ПДВ 5 297, 57 грн., за грудень 2012 року в сумі ПДВ 6667,80 грн., яка підлягає сплаті до бюджету; п. 120.1 ст. 120 ПК України , а саме: відносно терміну подання декларацій за вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року; п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 ПК України та наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форми № 1-ДФ) та порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (із змінами та доповненнями) від 24.12.2010 року № 1020, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 46/18784 ФОП ОСОБА_2 занижено дані в довідках № 1-ДФ суми виплати орендної плати фізичній особі Тихо ступ О.П. з 1 кварталу 2011 року, 2 кварталу 2011 року, 3 кварталу 2011 року, 4 кварталу 2011 року, 1 кварталу 2012 року, 2 кварталу 2012 року, 3 кварталу 2012 року, 4 кварталу 2012 року; п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139, п. 177.2 ст. 177 ПК України , а саме: встановлено заниження чистого оподаткованого доходу на суму 65202, 8 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в розмірі 51,36 грн..

За результатами перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 22.05.2013 № 1112/002011702 та від 01.08.2013 № 177/0004041702/20.

Вважаючи такі дії протиправними та такими, що порушують законні права позивача, останній звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що судом під час розгляду справи встановлено безпідставність донарахування податковим органом суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 9002,92 грн. та беручи до уваги той факт, що позивачем було здійснено авансовий платіж у розмірі 10320,00 грн., донарахування відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 51, 36 грн. та штрафних санкцій у розмірі 12, 84 грн. є безпідставним.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із ст.. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до п. 180.1, п. 180.2 ст. 180 ПК України платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст.. 183 ПК України; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно із п. 183.1 ст. 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом 5 цього Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.. 183 ПК України, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Із аналізу норм чинного законодавства убачається обов'язок особи реєструватися як платник податку на додану вартість в органі державної податкової служби у випадку перевищення нею 300000 грн. (без ПДВ) обсягу виручки від здійснення операцій з поставки товарів протягом останніх 12 календарних місяців поспіль. При цьому, відповідна особа несе обов'язки зі сплати цього податку та подає відповідну податкову звітність до податкових органів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом встановлено, що за період з 01.08.2011 року по 31.08.2012 року загальний обсяг виручки від здійснення операцій з поставки товарів ФОП ОСОБА_2 сукупно за попередні 12 місяців становить 304488,00 грн. А тому, на думку податкового органу, позивач був зобов'язаний зареєструватися з 01.09.2012 як платник ПДВ , подавати податкову звітність до податкового органу, нараховувати та сплачувати податкові зобов'язання з ПДВ.

Так, загальний обсяг виручки від здійснення операцій з поставки товарів ФОП ОСОБА_2 з 01.08.2011 року по 31.08.2012 року становить 304488,00 грн. з урахуванням ПДВ. Зокрема за вересень 2011 року - 22153,7 грн., жовтень 2011 року - 22979,4 грн., листопад 2011 року - 22122 грн., грудень 2011 року - 23189,33 грн., січень 2012 року - 22479,05 грн., лютий 2012 року - 22900,1 грн., березень 2012 року - 27014,45 грн., квітень 2012 року - 27420,65 грн., травень 2012 року - 29623,7 грн., червень 2012 року - 26685,25 грн., липень 2012 року - 29255,18 грн., серпень 2012 року - 28695,8 грн..

Шляхом математичного підрахунку судом встановлено, що сума ПДВ із оподаткованого доходу у розмірі 304488, 00 грн. становить 50748,00 грн.

Таким чином, сума валового доходу без ПДВ становить 253740,00 грн., що спростовує висновки посадових осіб відповідача про порушення позивачем п. 181.1 ст. 181 ПК України, що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Позовні вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2013 № 177/0004041702/20 також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

У силу положень абзацу 4 п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 та п. 178.3 ст. 178 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно із положеннями п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності. Складові цих витрат закріплено в ст.. 138 ПК України «Склад витрат та порядок їх визнання» та розкрито в інших статях цього Кодексу, посилання на які зроблено в зазначеній вище ст.. 138 ПК України.

Як вбачається із акта перевірки, перевіркою встановлено завищення позивачем валових витрат за придбання товару на загальну суму 21881,55 грн., оскільки витрати не підтверджені відповідними платіжними документами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем у період з 21.07.2011 року по 28.11.2011 року придбавалися горілчані вироби у ТОВ «Баядера Логістік» на загальну суму 21881,55 грн., факт придбання товару підтверджується видатковими накладними та чеками.

Враховуючи викладене, висновки податкового органу про порушення позивачем п. 177.4 ст. 177 ПК України є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що було також вірно зазначено судом першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дотація не є виручкою у розумінні ст.. 177 ПК України та не повинна включатись позивачем до валового доходу, а тому донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3076,74 грн. на суму дотації є неправомірним.

Щодо висновку податкового органу про не включення до валового доходу витрат на послуги з просування торгових марок на суму 5183,33 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Під час перевірки податковим органом встановлено не включення позивачем до валового доходу послуги з просування торгових марок на суму 5183,33 грн., що, у свою чергу, призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у розмірі 777,50 грн.

Так, матеріалами справи підтверджується, що кошти в сумі 5183,33 грн. отримані ФОП ОСОБА_2 від ЗАТ «Дженерел Тобако Інтернешен» та «Імперіал Тобако Юкрейн» за дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки з просування торгових марок на підставі обраних видів діяльності згідно КВЕД. Тому, дані кошти згідно з п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПК України не можуть бути включені до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу, оскільки вони являються основною сумою поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку і використані позивачем на проведення вищезазначених заходів.

Відповідно до п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

За наслідками перевірки, податковим органом встановлено заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 9780,42 грн., яка включає в себе 3282,23 грн. (витрати, не підтверджені первинними платіжними документами на загальну суму 21881,55 грн.), 2643,90 грн. (віднесення до валових витрат суми ПДВ у розмірі 17626,32 грн.), 3076, 74 грн. (сума дотації на створення додаткового робочого місця у розмірі 20511,60 грн.), 777,70 грн. (невключення до валових витрат послуги з просування торгових марок у розмірі 5183,33 грн.).

Враховуючи, що на початку року позивачем було сплачено авансові платежі по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10320,00 грн., відповідачем було донараховано податкових зобов'язань лише на 51, 36 грн. та застосовано штрафну санкцію на зазначену суму у розмірі 12,84 грн.(10371, 36 грн. - 10320, 00 грн.).

Суд звертає увагу, що в розрахунку штрафних санкцій відповідачем допущено помилку та зазначено, що сума заниження чистого оподаткованого доходу становить 9142, 70 грн. та донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10371, 36 грн.

Проте, висновки акта перевірки містять висновок про заниження позивачем чистого оподаткованого доходу на суму 65202,80 грн. та заниження податку з доходів фізичних осіб у розмірі 9780,42 грн., що повністю відповідає розрахунку, зробленого судом самостійно.

Таким чином, враховуючи, що судом під час розгляду справи встановлено безпідставність донарахування податковим органом суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 9002,92 грн. та беручи до уваги той факт, що позивачем було здійснено авансовий платіж у розмірі 10320,00 грн., донарахування відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 51, 36 грн. та штрафних санкцій у розмірі 12, 84 грн. є безпідставним.

Враховуючи, що під час розгляду справи позивачем спростовано факт заниження суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, а відповідач, у свою чергу, жодних обґрунтованих письмових пояснень з зазначеного приводу не надав, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст.. 119 ПК України.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 18.03.2014 року.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В. В.