Рішення № 37853101, 20.03.2014, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/398/14-ц

провадження № 2/368/207/14

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"20" березня 2014 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Шевченко І.І

при секретарі Губенко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в :

позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання його малолітньої дитини, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі заяви про стягнення аліментів до досягнення дитиною повноліття, судові витрати покласти на ОСОБА_2, посилаючись на те, що 19.04.2002 р. між нею, ОСОБА_1, та ОСОБА_2 було укладено шлюб, у зв'язку з чим Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського РУЮ м. Києва було видано свідоцтво про одруження серія НОМЕР_2 від 19.04.2002 р.

Від спільного шлюбу вона та відповідач мають одну дитину, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя з відповідачем з нею не склалося та подружні відносини припинились. У зв'язку з чим відповідач звернувся до Кагарлицького районного суду з позовом про розірвання шлюбу.

Рішенням Кагарлицького районного суду від 07.02.2014 р. його позовні вимоги були задоволені. Шлюб між нею та відповідачем було розірвано.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Буртівської сільської ради № 102 від 26.02.2014р. малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На даний час відповідач не виконує встановленого ст. 180 Сімейного кодексу України обов'язку, оскільки на даний час фактично не приймає участі в утриманні малолітньої дитини, не надає будь-якої матеріальної чи фінансової підтримки, тому дитина фактично перебуває лише на її утриманні.

Вона на даний час працює продавцем у ФОП ОСОБА_4, проте доходу, який отримує вона, не вистачає на утримання дитини.

Відповідач, за її інформацією, офіційно не працює, проте отримує нерегулярний та непостійний дохід від здачі в оренду нерухомості, з якого може сплачувати аліменти на утримання дитини.

На її прохання до відповідача допомагати їй утримувати дитину відповідач не реагує.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка уде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за ішенням суду від дня пред'явлення позову.

Отже, відповідно до вказаних норм Сімейного кодексу України судом може бути прийнято рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання його малолітньої дитини ОСОБА_3.

Оскільки на утриманні відповідача непрацездатних осіб немає, виходячи з потреб дитини, яка потребує постійного утримання, а також того що відповідач має не постійний та нерегулярний дохід, вона вважає що з відповідача може бути стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно, які відповідач сплачував до грудня 2013 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, а тому суд вважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Вислухавши позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 квітня 2002 року, у зв'язку з чим Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського РУЮ м. Києва було видано свідоцтво про одруження серія НОМЕР_2 від 19.04.2002 р.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 07.02.2014 р. шлюб між сторонами був розірваний.

Позивач - ОСОБА_1 є матерю, а відповідач - ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини (далі Конвенції), суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 27 Конвенції батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а обов'язок з утримання дитини покладається рівною мірою на обох батьків.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне положення дітей, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів належить брати до уваги матеріальне становище дитини. В даному випадку дитина не має власних доходів, не здатна сама себе утримувати.

На розмір аліментів на дитину має впливати стан здоров'я та загальний матеріальний стан того з батьків, з якого вони будуть стягуватися.

На розмір аліментів на дитину має впливати стан здоров'я та загальний матеріальний стан того з батьків, з якого вони будуть стягуватися. Оцінити матеріальне становище відповідача суд не має можливості, оскільки до суду відповідач таких даних не надав, тому не можливо оцінити матеріальне становище відповідача.

Слід також враховувати наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім'ї, родичів, яких він зобов'язаний утримувати відповідно до Сімейного кодексу України. Однак, таких даних відповідачем не надано.

Конкретного розміру аліментів на одну дитину законом не встановлено, оскільки у кожному випадку він визначається судом з урахуванням потреб дитини і можливостей батьків.

Суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу дитині, відносно якого він батьківських прав не позбавлений.

Згідно з положеннями "Конвенції про права дитини" та "Декларації прав дитини" інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим 30 % (тридцяти відсотків) встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв'язку, суд визнає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в сумі 1000 грн. на місяць, починаючи з 11.03.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, оскільки було враховано ч.1 ст. 182 СК України та відповідач може надавати матеріальну допомогу лише у визначеному судом розмірі.

Відповідно ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, яка передбачає визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, тому в решті позовних вимогах позивачу відмовити.

Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на судовий збір у справах про стягнення аліментів.

Суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

В силу ч.1 ст.367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 180, 182, 184 СК України ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одну тисячу) грн. на місяць на дитину, починаючи з дня подачі заяви в суд, а саме: 11.03.2014 року і до досягнення дитини повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_5