Постанова № 37852927, 06.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9670/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерстарч Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерстарч Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000412250 від 12.03.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС №0000412250 від 12.03.13 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Так, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача та відсутності підстав для їх задоволення, оскільки при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначив, що висновки, викладені податковим органом в акті перевірки не відповідають дійсності, так як відповідачем було лише використано інформацію з інших актів перевірки без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за відсутності до того правових підстав. Крім того, посилається на те, що наявними в матеріалах справи копіями документів в повній мірі підтверджується факт реального здійснення господарських операцій позивача із контрагентами за період щодо якого проводилася перевірка.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Інтерстарч Україна» з питань правильності формування податку на прибуток в рамках експортних операцій за період з 01.08.12 по 31.09.12 та з питання правильності формування податку на додану вартість за період з 01.09.11 по 30.11.12 р. за результатами якої складено акт № 307/22-522-37847777 від 25.01.13 року.

Згідно висновків даного Акту, податковим органом встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема, п.135.1, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст. 137 Розділу ІІІ Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 66 029 грн.; п.198.6 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 671518 грн.

В обґрунтування зазначених висновків наведені акти перевірок контрагентів позивача, отримані відповідачем від інших ДПІ.

Так, зокрема, в акті №7210/224/36441206 від 21.12.12 складеному ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Феріт Д" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ „Будівництво та комплектації" за листопад 2011 року, ТОВ „Інфотерм" за червень 2011 року, ТОВ „Олімп" за вересень 2011 року, ТОВ „ПАСІФІК" за вересень 2011, БПП „Сура" за вересень 2011 року, ТОВ „Кафепродакшн" січень 2011 року, ПП „СВ Гермес" за березень 2011 року, ТОВ „Хімагросервіс" за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку, зазначено про документальну непідтвердженість факту реального здійснення господарських відносин з ТОВ „ТД „Інтерстарч Україна", їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Також, до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надійшов акт від 06.11.2012р. №1834/22- 20/25274023 складений ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „ІНТЕРБІЗНЕСКОНСАЛТІНГ" щодо питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період 01.02.2011-28.02.2011, 01.04.2011-30.06.2011, 01.07.2011-31.08.2011, 01.02.2012-31.03.2012. Перевіркою ТОВ „ІНТЕРБІЗНЕСКОНСАЛТІНГ" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ „ТД „Інтерстарч Україна", їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Крім того, податковий орган посилається на акт №935/22-5/33906304 від 10.09.2012 складений державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Альфа - Інвест Плюс", щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2012 року. В акті зокрема вказано, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Альфа - Інвест Плюс" здійснюється поза межами правового поля, та має ознаки нікчемності. В той же час, ДПІ отримано акт №428/225/33906304 від 14.08.2012 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альфа - Інвест Плюс", щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий - квітень 2012 року.

Таким чином, вважаючи встановленою та доказаною відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Феріт Д», ТОВ «ІНТЕРБІЗНЕСКОНСАЛТИНГ», ТОВ «Альфа-Інвест», на підставі акту перевірки № 307/22-522-37847777 від 25.01.13 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення №0000422250 від 12.03.13 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком, виходячи з наступного.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, надаючи правову оцінку висновкам податкового органу, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з якими погодився суд першої інстанції, щодо заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 66 029 грн., та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 671518 грн. колегія суддів вважає що в даному випадку підлягає дослідженню факт реального здійснення позивачем господарських операцій, що фактично судом першої інстанції зроблено не було.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, між ТОВ «ТД «Інтерстарч Україна» та ТОВ «Ферріт-Д» укладено договори комісії від 24.09.2013 року № ИС-34 та № ИС-35, згідно умов, яких комітент доручає, а комісіонер зобов'язується в порядку і на умовах, визначених даним договором, вчинити від свого імені та за рахунок Комітента один або кілька правочинів з метою сільськогосподарської продукції та передати одержаний за укладеними на виконання доручення договорами поставки товар комітентові в місті, визначеному п. 2.1.2 Договору. Пунктом 1.3 Договору визначено, що доручення Комітента оформлюються Заявкою. Оформлені та прийняті Комісіонером до виконання Заявки є невід'ємною частиною Договору. Згідно п. 3.1. Договору вартість послуг Комісіонера встановлюється щодо кожної партії товару, придбаної комісіонером на виконання доручення Комітента, в розрахунку на 1 тону придбаного товару. Витрати Комісіонера на доставку товару на склад Комітента відшкодовуються за рахунок комісійної винагороди (п. 3.2). В силу п.4.2 Договору оплата послуг здійснюється Комітентом шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця протягом 7 банківських днів з дати підписання Комітентом Акту прийому-передачі наданих послуг на підставі рахунку Комісіонера. Згідно п. 5.2, товар передається Комісіонером з оформленням товарно-транспортних накладних, в яких визначається кількість товару, видаткових накладних, в яких зазначається узгоджена вартість купівлі товару у Постачальника. На ТТН повинні бути проставлені печатки вантажовідправника - постачальника товару.

Також в матеріалах наявні копії додатків до вказаних Договорів.

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зерна кукурудзи в вересні 2012р. регулювався п.15 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким встановлено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД , крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Отже, ПДВ міг бути правомірно нарахованим та, відповідно, віднесеним позивачем до складу податкового кредиту лише за дотримання умов придбання зерна безпосередньо у сільськогосподарських підприємств - виробників зерна або у осіб, які безпосередньо придбали таке зерно у сільськогосподарських підприємств - виробників.

На підтвердження факту реального виконання умов договорів, у справі наявні копії заявок на придбання товару (том 1, а.с. 42, 53), копії протоколу узгодження вартості послуг Комісіонера (том 1 а.с. 43, 56), копії звітів Комісіонера (том 1 а.с. 44-45, 57-58), копія Договору купівлі-продажу № 39 від 24.09.2012 року, укладеного ТОВ «Ферріт-Д» з ПАТ «ІСКРА», яке є сільськогосподарським підприємством - виробником, згідно умов якого продавець (ПАТ «ІСКРА») зобов'язується передати у власність, а покупець сплатити та прийняти кукурудзу, українського походження врожаю 2012 року, на умовах самовивозу зі складу продавця (том 1 а.с. 46-48), копія договору поставки від 24.09.2012 року № 2419, укладеного ПП «Великобагачанський комбікормовий завод» (продавець) з ТОВ «Ферріт-Д», погодженого ТОВ «ТД «Інтерстарч Україна», згідно умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю, який діє від власного імені за дорученням та за рахунок ТОВ «ТД «Інтерстарч Україна» відповідно до умов договору комісії №ИС-34 від 24.09.2012 року, сільськогосподарську продукцію, яка є власністю продавця та вироблена ним на власних або орендованих виробничих потужностях (том 1 а.с. 59-62).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується реєстрація сільськогосподарських підприємств ПП "Велікобагачанський комбікормовий завод" і ПАТ "Іскра" як суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Крім того, в матеріалах містяться копії звітів за формою №4-сг (річна) "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2012р.". У рядках 030 і 031 зазначених звітів відображені площі, засіяні кукурудзою, чим фактично підтверджується можливість ПП "Велікобагачанський комбікормовий завод" і ПАТ "Іскра" здійснити постачання зерна власного виробництва.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що TOB "Феріт Д" відповідно до умов договору здійснювало постачання зерна на склад за адресою М.Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 120. Зазначений склад належить ПрАТ "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі", який здійснював приймання зерна, його лабораторний аналіз на підставі договору №1 про виготовлення продукції з давальницької сировини від 01.02.2012 року (том 1, а.с. 64-70).

Крім того, постачання зерна здійснювалось з оформленням товарно-транспортних накладних (том 1 а.с. 72), з якої зокрема вбачається, що автоперевезення здійснювалось підприємством TOB фірма "Колос Лтд". На ТТН наявний відбиток штампу вагової ПрАТ "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі" з зазначеними результатами зважування. Крім того, в матеріалах наявна копія Акту прийому-передачі зерна на відповідальне зберігання №12 від 29.09.2012 згідно Договору №1 про виготовлення продукції з давальницької сировини від 01.02.2013, який оформлений на зерно, що надійшло від TOB "Феріт Д" (в розрізі автомобілів) з зазначеними результатами зважування та аналізу зерна по кожній одиниці автотранспорту (том 1 а.с. 71). На підставі результатів зважування та аналізу якості зерна визначалась його вартість за заліковою вагою з оформленням протоколів узгодження зміни цін. Вказане підтверджується копією протоколу до договору №ИС-34 від 24.09.2012р., яким узгоджена вартість зерна, що було поставлене з 28.09.12р. по 30.09.12р.

З аналізу наведених вище документів, а також враховуючи особливий порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зерна кукурудзи в вересні 2012 році, колегія суддів вважає що позивачем в повній мірі доведено факт належного виконання умов договорів комісії від 24.09.2013 року № ИС-34 та № ИС-35, укладених між ТОВ «ТД «Інтерстарч Україна» та ТОВ «Ферріт-Д» та, відповідно відсутність порушення ним вимог податкового законодавства в контексті досліджених вище договорів.

Крім того, між позивачем та TOB "Альфа - Інвест Плюс" було укладено договір перевезення №2 від 01.04.2012 року (том 1 а.с. 74-76), згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити ввірений йому вантаж в пункт призначення, видати його особі, яка має право на отримання вантажу, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вказані послуги.

На виконання умов договору TOB "Альфа - Інвест Плюс" здійснювала перевезення готової продукції (зародку кукурудзяного) на адресу, вказану в договорі з покупцем TOB "Торговий дім "Крахмалопродукт". Відвантаження продукції здійснювалось виробником продукції з давальницької сировини ПрАТ "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі" (код за ЄДРПОУ 32616426, адреса складу М.Дніпропетровськ, вул.. Маршала Малиновського, 120) на склад ПАТ "Дніпровський КПК" (код за ЄДРПОУ 00383372, адреса складу Дніпропетровська обл.., смт. Дніпровське, вул.. Островського, буд. 11). Зародок кукурудзи призначений для подальшої переробки на умовах давальницької сировини та виготовлення масла кукурудзяного.

В матеріалах наявна копія акту №103 прийому-здачі виконаних робіт від 18.04.2012 р. (том 1 а.с. 77), яким зафіксований обсяг виконаної транспортної роботи за договором №2 від 01.04.2012 р., копія рахунку №103 від 18.04.12 р. (том 1 а.с. 78), а також копія товарно-транспортної накладної №Р2 від 03.04.2012р. (том 1 а.с. 79), в якій зазначені дані щодо вантажу, вантажоодержувача (TOB "Торговий дім "Крахмалопродукт"), проставлена відмітка про одержання вантажу представником TOB "Торговий дім "Крахмалопродукт".

Факт надходження зародку на ПАТ «Дніпровський КПК» та приймання його на зберігання підтверджується актами передачі на відповідальне зберігання, оформленими між ПАТ "Дніпровський КПК" і TOB "Торговий дім "Крахмалопродукт" (за квітень-травень 2012р.) та між ПАТ "Дніпровський КПК" і ПОЗИВАЧЕМ (за червень-липень 2012р.).

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів дійшла висновку, що первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, встановленим п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідач доказів того, що відомості первинних документів не відповідають дійсності не надав.

За таких обставин, висновки, викладені в акті перевірки суб'єктом владних повноважень про відсутність факту реального здійснення позивачем господарських операцій за спірними правочинами є безпідставними і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Посилання податкового органу на акти перевірок та акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, отримані відповідачем від інших ДПІ, колегія суддів оцінює критично, оскільки не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Крім того, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за відсутності до того правових підстав, так як висновки, викладені податковим органом в акті перевірки, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, крім того колегія акцентує увагу на тій обставині, що відповідачем було лише використано інформацію з інших актів перевірки без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, якими, на переконання колегії суддів, в повній мірі підтверджується факт реального здійснення господарських операцій позивача із контрагентами за період щодо якого проводилася перевірка.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерстарч Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерстарч Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000412250 від 12.03.2013- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерстарч Україна" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС №0000412250 від 12.03.13 року

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.