Рішення № 37852298, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/11635-2012 25.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР"

до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Запорізької філії

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька філія Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ"

про стягнення 307 271,01 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Купяк В.М. (за довіреністю від 04.06.2013);

від відповідача: Донченко Т.Г., (за довіреністю від 15.08.2013, №457);

від третьої особи: не з'явився.

В судовому засіданні 25 листопада 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 у справі №5011-32/11635-2012 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Запорізької філії про стягнення 307 271,01 грн. відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 у справі №5011-32/11635-2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2012 року у справі № 5011-32/11635-2012 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 у справі №5011-32/11635-2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5011-32/11635-2012 задоволено, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 у справі №5011-32/11635-2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Розпорядженням №04-1/215 від 16.04.2013 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5011-32/11635-2012.

Ухвалою суду 19.04.2013 суддя Цюкало Ю.В. прийняв справу №5011-32/11635-2012 до свого провадження та призначив до розгляду на 29.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізьку філію Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ", розгляд справи відкладено на 12.06.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 справу було передано судді Підченку Ю.О. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Підченком Ю.О. та призначено розгляд справи на 22.07.2013.

У зв'язку із виходом з відпустки судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 суддя Цюкало Ю.В. прийняв справу №5011-32/11635-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Запорізької філії, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізьку філію Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ" про стягнення 307 271,01 грн. до свого провадження та призначив її до розгляду на 22.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 розгляд справи №5011-32/11635-2012 відкладено на 05.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 розгляд справи відкладено на 19.08.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.08.2013, справу №5011-32/11635-2012 було передано для розгляду судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Підченко Ю.О. та призначено розгляд справи на 23.09.2013.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 розгляд справи відкладено на 09.10.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.10.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 суддею Ващенко Т.М. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 04.11.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу №5011-32/11635-2012 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 відкладено розгляд справи на 25.11.2013.

В судове засідання, призначене на 25.11.2013, з'явились представники позивача, відповідача, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник третьої особи через канцелярію Господарського суду міста Києва подав заяву про розгляд справи без його участі.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.07 між ТОВ «Улісс-Тур», як орендодавцем, та АТ «Український інноваційний банк» в особі Запорізької філії, як орендарем, було укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175, загальною площею 72,00 кв. м, для банківського обслуговування населення.

Згідно акту приймання-передачі приміщення від 21.05.07 ТОВ «Улісс-Тур» передало, а АТ «Український інноваційний банк» прийняло приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175, загальною площею 72,00 кв. м. У вказаному акті також зазначено, що приміщення знаходиться у задовільному стані, та що претензії до вказаного приміщення відсутні.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди вступ орендаря у володіння та користування приміщенням, а також порядок обчислення строку нарахування платежів, передбачених договором, настає з моменту вступу в дію договору.

Згідно умов п. 2.2. договору оренди приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п. 2.3. договору оренди у випадку припинення договору, в тому числі достроково, орендар зобов'язаний передати по акту приймання-передачі орендоване приміщення орендодавцю у день припинення договору.

Згідно умов п. 4.8. договору у разі припинення договору орендар зобов'язується повернути орендодавцю орендоване приміщення в день припинення договору в належному стані, але не в гіршому, ніж на час передачі його в оренду,з урахуванням фізичного зносу.

Відповідно до п. 4.1. договору орендар зобов'язується відшкодовувати щомісячно орендодавцю експлуатаційні витрати пропорційно займаній площі в будівлі, згідно виставлених щомісячно орендодавцем рахунків на оплату вказаних витрат протягом 10 днів від моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п. 4.7. орендар зобов'язується відшкодовувати орендодавцю збитки, спричинені з вини орендаря.

Згідно умов п. 7.3. договору у випадку допущення орендарем погіршення орендованого приміщення орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю збитки, якщо не доведе, що погіршення виникло не з його вини.

Відповідно до п. 7.4. договору у випадку несвоєчасного повернення орендованого приміщення орендар зобов'язаний відшкодувати збитки, спричинені вказаними діями, а також сплатити штраф у розмірі 10% від суми оренди за кожен день прострочки повернення орендованого приміщення орендарем орендодавцю.

Згідно умов п. 8.1. договору оренди даний договір діє з 21.05.07 по 20.05.09.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 до договору оренди строк дії даного договору становить з 21.05.07 по 20.05.10.

Згідно тверджень позивача відповідач в порушення умов договору не повернув орендоване приміщення після припинення договору оренди у встановлений договором строк, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 24/213/10 від 07.09.10, залишеним в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.11, позов задоволений частково: зобов'язано АТ "Український інноваційний банк" усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним на праві власності ТОВ "Улісс-Тур" нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 175 шляхом його звільнення; присуджено до стягнення з АТ "Український інноваційний банк" на користь ТОВ "Улісс-Тур" суму орендної плати за період з 10.04.2010 по 01.05.2010 у розмірі 10 218,36 грн., суму процентів у розмірі 126, 10 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Зазначене рішення суду виконано, а саме - постановою старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби від 29.08.11 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 31.01.11 № 24/213 про зобов'язання АТ "Український інноваційний банк" усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним на праві власності ТОВ "Улісс-Тур" нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 175 шляхом його звільнення.

Згідно акту державного виконавця від 09.09.11 встановлено, що на підставі наказу Господарського суду Запорізької області від 31.01.11 № 24/213 ЗФ ПАТ "Український інноваційний банк" усунуто перешкоди у здійснення права користування та розпорядження належним на праві власності ТОВ "Улісс-Тур" нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 175 та звільнено нежитлове приміщення площею 72,00 кв. м за вказаною адресою. Майно, яке належить ЗФ ПАТ "Український інноваційний банк", у відповідному нежитловому приміщенні відсутнє.

Постановою від 12.09.11 виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 31.01.11 № 24/213 закінчено у зв'язку із фактичним виконанням відповідно до рішення суду.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Вказаними вище судовими рішеннями по справі № 24/213/10, зокрема, встановлено, що 21.05.10 позивач направив на адресу відповідача лист № 21/05, в якому просив відповідача повернути орендоване останнім приміщення, у зв'язку з припиненням договору оренди нежитлового приміщення з 20.05.10, про що скласти відповідний акт приймання-передачі приміщення. Факт надсилання документа на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією чека про відправку.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що договір оренди нежитлового приміщення від 21.05.07 припинив свою дію з 21.05.10, у зв'язку із закінченням терміну на який він був укладений.

Згідно вимог ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно вимог ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином у АТ «Укрінбанк» виник обов'язок повернути орендоване майно ТОВ «Улісс-Тур» 21.05.10.

При цьому скасовуючи наведені судові рішення ВГСУ у своїй постанові не спростував встановлені у вказаних рішеннях факти, а лише надав іншу правову оцінку факту підписання між позивачем та відповідачем акту прийому-передачі орендованого за договором приміщення від 21.05.10, вказавши, що в даному випадку наведений документ є належним підтвердженням повернення приміщення орендарем 21.05.10.

Суд звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України правова оцінка встановлених фактичних обставин, викладена в рішенні господарського суду, не є обов'язковою для іншого суду на відміну від самих фактичних обставин.

В свою чергу, враховуючи наведені факти в сукупності із зібраними у даній справі доказами та поясненнями учасників процесу, суд встановив наступне.

Як зазначалося вище, актом державного виконавця від 09.09.11 та постановою від 12.09.11 про закінчення виконавчого провадження встановлено, що приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175 звільнено АТ «Укрінбанк» на підставі рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 24/213/10 від 07.09.10, залишеного в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.11, та наказу Господарського суду Запорізької області від 31.01.11 № 24/213.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.10.11 у справі № 24/213/10 відмовлено у задоволенні скарги АТ «Укрінбанк» на дії Ленінського ДВС Запорізького МУЮ щодо скасування акту державного виконавця від 09.09.11 та вказано, що у даному акті вірно зазначено, що АТ «Укрінбанк» звільнив орендоване приміщення на виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 24/213/10 від 07.09.10, а не згідно акту прийому-передачі приміщення від 21.05.10.

Докази скасування наведеної ухвали в матеріалах справи відсутні.

Крім того, 25.10.10 між АТ "Український інноваційний банк" в особі Запорізької філії, як замовником, та ТОВ «Венбест», як виконавцем, укладено договір про надання охоронних послуг.

Відповідно до п. 2.1. охоронного договору замовник передає, а виконавець приймає під охорону за допомогою пульта централізованого спостереження об'єкти згідно додатку № 4.

Згідно умов п. 2.2. охоронного договору охорона об'єкта здійснюється шляхом спостереження за станом засобів сигналізації на об'єкті та негайного виїзду ГМР при їх спрацюванні з метою затримання сторонніх осіб, що незаконно проникли на об'єкт, в період охорони.

Відповідно до п. 2.3. охоронного договору початком надання послуг виконавцем вважається дата, що вказана в акті вводу в експлуатацію охоронної сигналізації (додаток № 1). Періодом охорони вважається час з моменту взяття об'єкта під охорону до його зняття з охорони. Цей час фіксується автоматично ПЦС.

Суд відзначає, що умовами даного охоронного договору встановлено права та обов'язки замовника, реалізація яких нерозривно та безпосередньо пов'язана із володінням охоронюваним приміщенням.

Так, зокрема, згідно вимог п. 3.2.1. та п. 3.2.10. охоронного договору замовник зобов'язаний створювати належні умови щодо збереження майна та допускати на об'єкт працівників виконавця, які обслуговують засоби охоронної сигналізації при наявності у них відповідного посвідчення.

Відповідно до додаткової угоди від 01.11.10 до охоронного договору під охорону прийнято приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175

Відповідно до акту вводу в експлуатацію (додаток до охоронного договору) систему охоронної та тривожної сигналізації прийнято в експлуатацію з 01.11.10.

Листом від 27.01.11 ТОВ «Венбест» повідомило ТОВ «Улісс-Тур» про те, що ТОВ «Венбест» здійснює охорону приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175 і не може надати ТОВ «Улісс-Тур» допуск до вказаного приміщення.

Листом від 15.07.11 № 591 ЗФ ПАТ «Укрінбанк» звернулось до ТОВ «Венбест» з проханням знати охорону з приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175 з 01.08.11.

Знаття охорони з вказаного приміщення оформлено додатковою угодою від 01.08.11 до охоронного договору.

Згідно інформації наданої суду ТОВ «Венбест» листом від 20.11.13 № 160 ЗФ ПАТ «Укрінбанк» належним чином виконувались умови охоронюваного договору, зокрема, зобов'язання по оплаті послуг з охорони приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наведені вище договір та додаткові угоди до нього з урахуванням змісту їх умов свідчать про перебування приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175 у володінні АТ «Укрінбанк» в особі Запорізької філії протягом знаходження вказаного приміщення під охороною ТОВ «Венбест» на підставі зазначеного договору, тобто принаймні до 01.08.11.

Суд також відмічає, що АТ «Укрінбанк» звернулось із позовом до ТОВ «Улісс-Тур» про зобов'язання підписати акт здачі-приймання приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175 лише 20.12.10.

При цьому позовні вимоги та зміст наданого примірника акту здачі-приймання приміщення, підписання якого вимагало АТ «Укрінбанк», не містять застережень щодо повернення приміщення орендарем 21.05.10.

Таким чином наведена обставина об'єктивно свідчить про те, що приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175 не було повернуто АТ «Укрінбанк» в особі Запорізької філії ТОВ «Улісс-Тур» 21.05.10.

Надані представником АТ «Укрінбанк» пояснення в межах розгляду справи за вищевказаним позовом № 24/379/20 з приводу того, що підписаний сторонами договору оренди акт прийому-передачі приміщення від 21.05.10 був знайдений позивачем вже під час розгляду справи може вказувати лише на те, що службовим особам АТ «Укрінбанк», які відповідали за подачу позову, не було відомо про існування вказаного акту, проте суд вважає об'єктивно безпідставним припущення стосовно того, що АТ «Укрінбанк» могло бути не обізнаним на час подачі позову чи було повернуто ним орендоване приміщення ТОВ «Улісс-Тур», чи ні.

Зважаючи на зазначене, акт прийому-передачі приміщення від 21.05.10 був складений та підписаний сторонами договору оренди за обставин фактичного неповернення відповідачем орендованого майна. Дана обставина підтверджується наведеними вище доказами користування та володіння відповідачем орендованим приміщенням після 21.05.10. Суд зауважує, що такого роду обставина об'єктивно може мати місце, наприклад через направлення орендодавцем орендарю на підпис вже підписаного зі свого боку акту прийому-передачі приміщення.

Таким чином, зміст акту прийому-передачі приміщення від 21.05.10 не відображає фактичних обставин та, відповідно, не є доказом своєчасного повернення відповідачем приміщення позивачу 21.05.10 у задовільному стані.

При цьому, суд також зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів припинення користування та володіння орендованим приміщенням, його звільнення та передачі його ТОВ «Улісс-Тур» до 09.09.11, крім акту прийому-передачі від 21.05.10, який не приймається судом до уваги з наведених вище підстав.

Виходячи із наведеного, суд вважає належним доказом звільнення АТ «Укрінбанк» орендованого приміщення акт державного виконавця від 09.09.11, а відтак відсутні підстави вважати вказане приміщення звільненим відповідачем та повернутим позивачу до цієї дати.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно вимог частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

14.05.10 між ТОВ «Улісс-Тур» та ФОП ОСОБА_4 було укладено попередній договір, відповідно до п.п. 1, 2 якого сторони взяли зобов'язання до 30.06.10 укласти договір оренди приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175. Згідно п. 3 попереднього договору орендна плата складатиме 15 400,00 грн. на місяць, строк договору оренди - два роки одинадцять місяців.

В свою чергу, 03.06.10 ТОВ «Улісс-Тур» та ФОП ОСОБА_4 уклали додаткову угоду до попереднього договору, згідно п. 1 якої у зв'язку із тим, що приміщення не є вільним і зайняте АТ «Укрінбанк», що унеможливлює укладення договору оренди між сторонами на умовах котрі викладені у попередньому договорі від 14.05.10, сторони дійшли згоди про розірвання попереднього договору.

Таким чином, ТОВ «Улісс-Тур» зазнало збитків у вигляді упущеної вигоди через унеможливлення надання приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175 в оренду ФОП ОСОБА_4, що було зумовлено протиправною поведінкою АТ «Укрінбанк», яка полягала у неповерненні позивачу вказаного приміщення після закінчення строку дії договору оренди у встановлений строк.

Зважаючи на зазначене, заявлена ТОВ «Улісс-Тур» сума збитків у вигляді упущеної вигоди підлягає стягненню з АТ «Укрінбанк».

Крім того, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1504 від 20.06.11, проведеної в рамках справи № 24/379/10, встановлено, що пошкодження оздоблювальних покриттів приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175 стались через протікання системи каналізації, яка проходить по даному приміщенню в районі перекриття, в місці приєднання до внутрішньо будинкового стояку. Вартість відновлювального ремонту вказаного приміщення становить 18 371,02 грн.

Наведене експертне дослідження проводилось 04.03.11.

Таким чином, вказані вище пошкодження стались в приміщенні під час користування та володіння ним АТ «Укрінбанк» в особі Запорізької філії, оскільки, як зазначалося вище, згідно акту приймання-передачі приміщення від 21.05.07 до договору оренди ТОВ «Улісс-Тур» передало, а АТ «Український інноваційний банк» прийняло приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175, загальною площею 72,00 кв. м. У вказаному акті також зазначено, що приміщення знаходиться у задовільному стані, та що претензії до вказаного приміщення відсутні.

Як зазначалося вище, у відповідності до ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала збитків, для звільнення від відповідальності у вигляді їх відшкодування має довести відсутність своєї вини у їх завдані.

В акті обстеження технічного стану приміщення від 11.05.10, посилання на який також міститься редакції акту здачі-приймання приміщення, підписання якого вимагав АТ «Укрінбанк» в справі № 24/379/10, встановлено, що при обстеженні каналізаційного трубопроводу було виявлено, що на ньому встановлено зворотній клапан з контр-уклоном, що призводить до засмічення каналізації та затоплення приміщення. Заміна сантехнічної розводки труб і встановлення зворотного клапану виконані власником приміщення ТОВ «Улісс-Тур» без відповідної документації.

В свою чергу, в наведеному акті відсутнє обґрунтування, з посиланням на фактичні обставини та докази, на підставі яких визначено, що заміна сантехнічної розводки труб і встановлення зворотного клапану виконані власником приміщення ТОВ «Улісс-Тур».

Не надано відповідних доказів і самим відповідачем по даній справі.

Таким чином, сам по собі вказаний акт не може бути прийнятий судом, як обґрунтований доказ вини ТОВ «Улісс-Тур» у завданні орендованому приміщенню наведених вище пошкоджень.

До того ж, висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1504 від 20.06.11 не встановлено з чиєї вини сталися залиття орендованого приміщення.

При цьому АТ «Укрінбанк» жодним чином не обґрунтовано та не доведено, чи вживались ним необхідні заходи щодо попередження протікань, внаслідок яких сталися наявні в орендованому приміщенні пошкодження, зокрема, з урахуванням того, що протікання мали неодноразовий характер, та необґрунтовано причин невжиття відповідних заходів.

Враховуючи наведене, АТ «Укрінбанк» не доведено, що наявні в орендованому приміщенні пошкодження стались не через його недбалу поведінку.

Крім того, із наведеного вище листа ТОВ «Венбест» від 27.01.11 вбачається, що ТОВ «Улісс-Тур» було позбавлено доступу до приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175, що в будь-якому випадку також унеможливлювало здійснення ТОВ «Улісс-Тур» заходів щодо запобігання затопленню вказаного приміщення через обставини, зумовлені поведінкою АТ «Укрінбанк».

Таким чином, суд приходить до висновку, що АТ «Укрінбанк» не доведено відсутності своєї вини у завданні ТОВ «Улісс-Тур» збитків через пошкодження орендованих приміщень.

25.04.12 ТОВ «Улісс-Тур» було укладено договір на проведення відновлюваного ремонту з ФОП ОСОБА_5

Відповідні роботи виконані ФОП ОСОБА_5, що підтверджується актом від 22.05.12. Дані роботи оплачені ТОВ «Улісс-Тур» відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 51 в сумі 18 371, 02 грн.

Таким чином, наявні передбачені законом підстави для стягнення вказаної суми у вигляді збитків з АТ «Укрінбанк» на користь ТОВ «Улісс-Тур».

Крім того, згідно вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Позивачем зазначено, що відповідач продовжував одержувати та споживати передбачені договором оренди експлуатаційні та комунальні послуги після закінчення строку дії договору оренди до фактичного повернення приміщення 09.09.10.

В обґрунтування підстав для компенсації експлуатаційних та комунальних послуг, які надавалися по приміщенню адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 175 в період його безпідставного зайняття АТ «Укрінбанк», позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків з обслуговуючою організацією від 14.09.11 та рахунки фактури щодо компенсації електроенергії за вказаний період.

Наведені докази не спростовані відповідачем у встановленому законом порядку, а відтак приймаються судом, як належні.

Судом перевірені всі заявлені до стягнення суми коштів та встановлено, що їх розмір обраховано правильно і він відповідає матеріалам справи.

Щодо клопотання позивача стосовно призначення судової експертизи суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Дослідивши матеріали справи суд не вбачає підстав для проведення судової експертизи, з огляду на що клопотання позивача є необгрунтованим та безпідставним, та не підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 6 145,44 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10а, код ЄДРПОУ 05839888) в особі Запорізької філії (код ЄДРПОУ 19361433, 69035, м. Запоріжжя, просп. Леніна, 155/вул. Миру, 13, приміщення №57) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, код ЄДРПОУ 31970760) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: збитки за користування приміщеннями в період позадоговірних відносин з 21.05.2010 і до 09.09.2011 у сумі 239 455,73 грн. (двісті тридцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять гривень 73 копійки), витрати на відновлювальний ремонт у сумі 18 371,02 грн. (вісімнадцять тисяч триста сімдесят одна гривня 02 копійки), витрати за спожиті комунальні послуги у період з 21.05.2010 і до 09.09.2011 у сумі 49 444,26 грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста сорок чотири гривні 26 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 6 145,44 грн. (шість тисяч сто сорок п'ять гривень 44 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.12.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало