Постанова № 37850870, 20.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2014 р. Справа№ 910/9129/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Тарасенко К.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Велика Л.В. - дов. від 01.04.2013 року № Д-44/13

від відповідача: Гопкало О.В. - дов. від 01.11.2012 року б/н

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Завод „Маяк" на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року

у справі № 910/9129/13 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Київгаз" (м. Київ)

до Публічного акціонерного товариства „Завод „Маяк" (м. Київ)

про стягнення 532 073 грн. 32 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство „Київгаз" з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до Публічного акціонерного товариства „Завод „Маяк" про стягнення з відповідача на користь позивача 532 073 грн. 32 коп., з яких 467 037 грн. 81 коп. - сума основного боргу, 1 507 грн. 12 коп. - сума нарахованих 3% річних, 7 560 грн. 74 коп. - сума нарахованої пені, 55 967 грн. 55 коп. - сума нарахованого штрафу.

Рішенням від 24.12.2013 року господарський суд міста Києва позов задовольнив частково. Стягнув з ПАТ „Завод „Маяк" на користь ПАТ „Київгаз" 462 545 грн. 41 коп. основного боргу, 7 535 грн. 59 коп. пені, 1 507 грн. 12 коп. 3% річних, 55 967 грн. 65 коп. штрафу, 10 641 грн. 41 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовив. Повернув ПАТ „Київгаз" з Державного бюджету України 6 650 грн. судового збору, як такого, що внесений у більшому розмірі, ніж передбачено законом.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПАТ „Завод „Маяк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року по справі № 910/9129/13 частково, а саме відмовити в стягненні штрафу у розмірі 7% від простроченої суми, що становить 55 967 грн. 65 коп.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 року ПАТ „Київгаз" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/19381/13 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженнями секретаря судової палати від 20.02.2014 року склад суду змінювався.

В судовому засіданні 20.02.2014 року оголошувалася перерва до 20.03.2014 року до 10 год. 45 хв.

В судовому засіданні 20.03.2014 року представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва має бути скасовано в частині задоволення позову про стягнення штрафу та прийнято нове рішення, яким у позові в цій частині відмовлено, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 30.10.2012 року Публічне акціонерне товариство „Київгаз" (постачальник) та Публічне акціонерне товариство „Завод „Маяк" (споживач) уклали договір № 64845/1 на постачання природного газу за регульованим тарифом для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, відповідно до умов якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору від 30.10.2012 року № 64845/1 передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами у додатку 1 до Договору.

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (пункти 2.6, 2.9 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору від 30.10.2012 року № 64845/1 розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Пунктом 4.2 договору від 30.10.2012 року № 64845/1 сторони погодили, що ціна на природний газ становить 3 509 грн., крім того ПДВ 20% разом з ПДВ - 4 210,80 грн. за 1 000 (тисячу) м.куб.

До ціни на природний газ додаються:

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі 2%, який становить 70 грн. 18 коп., крім того ПДВ 20%, разом з ПДВ 84 грн. 21,60 коп. за 1 000 (тисячу) м.куб.;

- тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, який становить 235 грн. 40 коп., крім того ПДВ 20%, разом з ПДВ 282 грн. 48 коп. за 1 000 (тисячу) м.куб.;

- тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами, який становить 70 грн. 20 коп., крім того ПДВ 20%, разом з ПДВ - 84 грн. 24 коп. за 1 000 (тисячу) м.куб.;

- тариф на постачання газу за регульованим тарифом газу, який становить 21 грн. 40 коп., крім того ПДВ 20%, разом з ПДВ - 25 грн. 68 коп. за 1 000 (тисячу) м.куб.

Загальна ціна за 1 000 (тисячу) м.куб. газу за цим договором становить 3 906 грн. 18 коп., крім того ПДВ 20%, разом з ПДВ - 4 687 грн. 41,60 коп.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання газу з 01.11.2012 року до 31.12.2012 року, а частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення (п. 10.1 договору).

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору від 30.10.2012 року № 64845/1 позивач здійснив поставку природного газу на користь відповідача на загальну суму 811 780 грн. 76 коп., що підтверджується актом прийому-передачі послуг з газопостачання від 28.02.2013 року на суму 474 788 грн. 36 коп. та актом прийому-передачі послуг з газопостачання від 31.03.2013 року на суму 336 992 грн. 40 коп.

У відповідності до пункту 4.6 договору від 30.10.2012 року № 64845/1 оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем в такому порядку:

- авансовий платіж споживач здійснює до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу у розмірі 100% вартості послуг з постачання, передбачених договором на місяць поставки газу;

- остаточний розрахунок здійснюється протягом п'яти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих. але не сплачених постачальнику послуг за звітний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до розрахунку позивача відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства України, здійснив лише часткову оплату поставленого позивачем природного газу, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед ПАТ „Київгаз" у розмірі 467 037 грн. 81 коп.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного місцевий господарський дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 467 037 грн. 81 коп. основного боргу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При розгляді спору місцевий господарський суд послався на п. 6.2.2 договору від 30.10.2012 року № 64845/1, яким встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору споживач сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Втім місцевим господарським судом не було враховано, що обома сторонами було підписано та скріплено печатками протокол розбіжностей до договору від 30.10.2012 року № 64845/1, в якому п. 6.2.2 було викладено в новій редакції.

Так відповідно до нової редакції п. 6.2.2 договору від 30.10.2012 року № 64845/1 у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору споживач сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу.

Тобто було виключено штраф у розмірі 7% за прострочення оплати платежу понад тридцять днів.

В судовому засіданні 20.03.2014 року представник позивача пояснила колегії суддів, що позивач не враховує протокол розбіжностей до договору від 30.10.2012 року № 64845/1, оскільки в самому протоколі не зазначено до якого договору він складений. Оскільки обидва представники сторін підтвердили апеляційному господарському суду, що інших договорів на постачання природного газу в 2012 році сторонами не укладалося, то колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що цей протокол розбіжностей складено саме до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання від 30.10.2012 року № 64845/1.

Відтак з врахуванням протоколу розбіжностей умовами договору від 30.10.2012 року № 64845/1 не передбачено стягнення штрафу у розмірі 7%, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення штрафу у розмірі 55 967 грн. 65 коп. з прийняттям нового рішення по справі про відмову в позові в цій частині.

Судом першої інстанції було частково задоволено вимогу позивача про стягнення пені.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню в розмірі 7 535 грн. 59 коп., а тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін в цій частині.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру 3% річних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув 3% річних - 1 507 грн. 12 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну Публічного акціонерного товариства „Завод „Маяк" на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року по справі № 910/9129/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року по справі № 910/9129/13 скасувати в частині задоволення позову про стягнення 55 967 (п'ятдесяти п'яти тисяч дев'ятиста шістдесяти семи) грн. 65 коп. штрафу та прийняти нове рішення по справі в цій частині, яким відмовити в позові про стягнення 55 967 (п'ятдесяти п'яти тисяч дев'ятиста шістдесяти семи) грн. 65 коп. штрафу.

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Завод „Маяк" (04073, м. Київ, просп. Московський, 8, ідентифікаційний код 14307423) на користь Публічного акціонерного товариства „Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, ідентифікаційний код 03346331) 4 715 (чотири тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 88 коп. судового збору за розгляд позовної заяви.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, ідентифікаційний код 03346331) на користь Публічного акціонерного товариства „Завод „Маяк" (04073, м. Київ, просп. Московський, 8, ідентифікаційний код 14307423) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства „Завод „Маяк" (04073, м. Київ, просп. Московський, 8, ідентифікаційний код 14307423) 4 405 (чотири тисячі чотириста п'ять) грн. 23 коп. надмірно сплаченого судового збору, відповідно до платіжного доручення від 08.01.2014 року № 225.

7. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду міста Києва.

8. Справу № 910/9129/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__24.03.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді К.В. Тарасенко

А.Г. Майданевич